Рішення № 80469431, 14.03.2019, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2103/18

2/683/239/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Бондарчук Л.А.

секретаря Борикіної Л.В.

з участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу № 683/2103/18, 2/683/239/2019 за позовом ОСОБА_1 до Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай),

встановив:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права власності на землю, в подальшому уточнила позовні вимоги, подавши до суду письмову заяву, та просила визнати за нею право на земельну частку (пай) в КСП «Мацевицьке» Старокостянтинівського району в розмірі 3,60 умовних кадастрових гектара, що паювалася станом на 28 грудня 1995 року для усіх членів господарства КСП «Мацевицьке» в тому числі і працівників – жителів бригадного села Раштівка Старокостянтинівського району.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 15 листопада 1995 року її було прийнято на роботу в КСП «Мацевицьке» різноробочою, де вона працювала до 29 січня 1996 року і в зв’язку з від’єднанням бригадного села Раштівка звільнена по переводу в агроспілку «Україна» с. Радківці Старокостянтинівського району.

28 грудня 1995 року по КСП «Мацевицьке» паювалася земля в тому числі і для усіх працівників – жителів бригадного села Раштівка Старокостянтинівського району, однак її помилково не було включено до списку громадян – членів КСП «Мацевицьке», які мають право на земельну частку (пай), доданого до Державного акта на право колективної власності на землю. Вказує, що була членом КСП «Мацевицьке» на час паювання землі, тому має право на земельну частку (пай).

Відповідач – Старокостянтинівська районна державна адміністрація Хмельницької області подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту передачі державного акта на право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого вона є, тому факт перебування позивачки в трудових відносинах з КСП «Мацевицьке»не є підставою для отримання нею земельної частки (паю).

В судовому засіданні позивачка та її представник – адвокат ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задоволити.

Представник відповідача – Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити з мотивів, наведених у відзиві на позов.

Представник відповідача - Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, при вирішенні справи поклалася на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 листопада 1995 року позивачка ОСОБА_1 була прийнята різноробочою в КСП «Мацевицьке» та в зв’язку з від’єднанням бригадного села Раштівка 29 січня 1996 року звільнена по переводу в агроспілку «Україна», що підтверджується відповідними записами в її трудовій книжці.

Згідно довідок, виданих виконкомом Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району 27 липня 2018 року, для жителів с. Раштівка Великомацевицької сільської ради земля паювалася ТОВ «Мацевицьке» на підставі Державного акта на право колективної власності на землю від 28 грудня 1995 року на громадян, які на той час являлися членами даного ТОВ. ОСОБА_1 в списках громадян на видачу сертифікатів про право на розпайовану землю немає.

Як вбачається з інформаційної довідки відділу у Старокостянтинівському району Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02 серпня 2018 року № 1007/113-18, розпаювання КСП «Мацевицьке» с. Великі Мацевичі згідно Державного акта на право колективної власності серії ХМ № 27 проведено станом на 28 грудня 1995 року. Розпорядженням РДА № 386-р від 06 травня 1996 року затверджено розмір земельної частки (паю) – 3,60 умовних кадастрових гектара. Згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП «Мацевицьке» ОСОБА_1 відсутня.

Аналогічна інформація міститься також в інформаційній довідці відділу у Старокостянтинівському району Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08 жовтня 2018 року № 1234/113-18.

Відповідно до положень ст. 23 Земельного Кодексу України в редакції 1992 року, що діяла на момент розпаювання земель, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Зі змісту цієї норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз’яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Отже, необхідною умовою для отримання земельної частки (паю) є членство в колективному підприємстві саме на момент проведення розпаювання земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання позивачки на те, що на час видачі Державного акта – 28 грудня 1995 року вона була членом КСП «Мацевицьке», не заслуговують на увагу, оскільки на підтвердження цієї обставини нею та її представником не надано жодних належних доказів.

Перебування особи у трудових відносинах із підприємством не свідчить про її членство у цьому підприємстві, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів, а членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Оскільки позивачкою не доведено факт її членства у КСП «Мацевицьке»на момент розпаювання земель, тому вона не набула права на земельну частку (пай) у цій спілці. Сам по собі факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із КСП «Мацевицьке»не є підставою для отримання нею земельної частки (паю).

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28 лютого 2019 року.

Суддя: