Рішення № 80469223, 04.03.2019, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Номер провадження 2/676/25/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У К Р А Ї Н И

22 лютого 2019 року. м. Кам»янець- Подільський

Кам»янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.

за участю секретаря судового засідання – Явдошко Н.М.

справа № 676/872/17

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Гуменецька сільська рада, Служба у справах дітей ОСОБА_4»янець-Подільської районної державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею у квартирі та зустрічний позов ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_1, треті особи: Гуменецька сільська рада, ОСОБА_6, про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення в квартиру та наданням ключів від квартири,-

В С Т А Н О В И В :

21.02.2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа: Гуменецька сільська рада, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловою площею у квартирі .

Ухвалою суду від 27.03.2017 року було залучено до справи третю особу без самостійних вимог : Службу у справах дітей ОСОБА_4»янець-Подільської районної державної адміністрації.

Ухвалою від 23.10.2018 року позовну заяву ОСОБА_1, в частині визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, до неповнолітнього ОСОБА_5 закрито, в зв»язку із відмовою позивача від позову.

Позивачка, уточнивши позовні вимоги, вказує, що 16 лютого 1990 року , на підставі ордеру № 0382227, серії ХМО на жиле приміщення, її мати ОСОБА_7, на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_4»янець-Подільської районної ради народних депутатів від 15.02.1990 року за №42 отримала 3- х кімнатну квартиру № 16 площею 39,24 кв.м., по вулиці Заводській,1(2) у с.Вербка Вербецького вапняного заводу у ОСОБА_4»янець-Подільському районі. Ордер був виписаний на склад сім»ї з 4-х чоловік: на матір – ОСОБА_7, на неї - ОСОБА_1, її сина - ОСОБА_6, її брата ОСОБА_8 Після смерті матері , 08.07.2009 року та після смерті брата – 20.08.1997 року, наймачем квартири стала вона. Після реєстраціїї шлюбу, 02.10.2011 року, її сина із відповідачкою ОСОБА_3 у них, 13.07.2012 року, народився син – ОСОБА_5. Вона зареєструвала їх у своїй квартирі, але стосунки сина із невісткою не склалися і починючи з травня 2015 року по теперішній час відповідачка не проживає у квартирі , оскільки забрала неповнолітню дитину і виїхала з ним у інший населений пункт. Після розірвання шлюбу, 26.10.2016 року, відповідачка з дитиною також не з»являється і місце перебування її їй невідомо.

Оскільки відповідачка не проживає у квартирі понад три роки без поважних причин, вона втратила право користування нею , що призвело до зайво сплачених нею коштів за комунальні послуги та квартирну плату, тому просить у суді визнати її такою, що втратила право на користування житлом .

ОСОБА_3, діючи у своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5, звернулась до суду до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення її з дитиною в квартиру та наданням ключів від квартири.

Позивачка, обгрунтовуючи зустрічний позов вказує, що 02.10.2011 року зареєструвала шлюб з сином позивачки ОСОБА_6 і відповідно поселилася у спірну квартиру, як член сім»ї основного квартиронаймача. Після народження дитини, 13.07.2012 року, вони постійно проживали у квартирі. За їх подружні кошти зробили частковий ремонт в квартирі, придбали меблі, побутову техніку, інше майно. Їх син хворіє важкою формою цукрового діабету, у зв»язку з чим постійно лікується. Її чоловік часто влаштовував скандали у присутності дитини, тому вона періодично залишала своє постійне житло та проживала у рідних та знайомих, виїжджала періодично в Хмельницький та Київ на стаціонарне чи амбулаторне лікування, тому вони були відсутні у квартирі з поважних причин. При черговому поверненні у квартиру, позивачка її не допускала, ключі від вхідних дверей не надала, тому ОСОБА_1 створює для неї і дитини перешкоди у користуванні квартирою, у зв»язку з чим просить усунути перешкоди у користуванні квартирою, надати ключі від квартири та вселити її з сином у квартиру.

Позивачка ОСОБА_1 в суді свій позов підримала та просила його задовольнити, а саме - визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування квартирою. Зустрічний позов не визнає, оскільки вважає, що ніяких перешкод у користуванні квартирою ОСОБА_3 вона не не чинила і не чинить, ключі у неї не забирала, замки не змінювала, завжди готова була впустити її з дитиною в квартиру, але та ніколи не поверталась у квартиру і не намагалась повернутись, навіть під час слухання справи, тому вважає, що їй лише необхідна прописка у квартирі, щоб бути включеною у приватизацію квартири.

Третя особа - представник Гуменецької сільської ради в судове засідання не з»явився, сільський голова ОСОБА_9 звернулась до суду із заявою про розгляд справи у її відсутності, при вирішенні справи покладається на думку суду.

Третя особа - представник Служби у справах дітей ОСОБА_4»янець-Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_10 в судове засідання не з»явилася , звернулась до суду із заявою, оскільки позивачем позовні вимоги, щодо втрати права на житло малолітньою дитиною ОСОБА_5, залишені без розгляду, вважає, що права дитини не порушуються, просить справу слухати без участі представника органу опіки та піклування..

Третя особа - ОСОБА_6, в судове засідання не з»явився, належним чином повідомлений про день слухання справи повісткою.

Суд розглядає справу у відсутності третіх осіб на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши учасників судового процесу, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16 лютого 1990 року , на підставі ордеру № 0382227, серії ХМО на жиле приміщення, мати ОСОБА_11, ОСОБА_7, на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_4»янець-Подільської районної ради народних депутатів від 15.02.1990 року за №42 отримала 3- х кімнатну квартиру №16 площею 39,24 кв.м., по вулиці Заводській,1(2) у с.Вербка Вербецького вапняного заводу у ОСОБА_4»янець-Подільському районі. Ордер був виписаний на склад сім»ї з 4-х чоловік: на матір позивачки -

ОСОБА_7, на позивачку – ОСОБА_1, її сина - ОСОБА_6 та її брата - ОСОБА_8 Після смерті матері позивачки , 08.07.2009 року та після смерті брата позивачки – 20.08.1997 року, наймачем квартири стала ОСОБА_1. Після реєстраціїї шлюбу її сина ОСОБА_6 з відповідачкою ОСОБА_3, 02.10.2011 року, у них, 13.07.2012 року, народився син – ОСОБА_5., який хворіє з дитинства на тяжку форму цукрового діабету. Позивачка зареєструвала їх у своїй квартирі, але сімейно-шлюбні стосунки сина із невісткою не склалися і починаючи з травня 2015 року по теперешній час відповідачка з дитиною у квартирі не проживає, оскільки виїхала з ним у інший населений пункт, що підтверджується матеріалами справи, а саме: копією ордера на житлове приміщення за № 038227, серії ХМО від 16.02.1990 року, свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 серії 1-БВ № 297263 від 15.02.2017 року , свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 серії 1-БВ № 123418 від 27.07.2009 року , довідкою Гуменецької сільської ради про склад сім»ї ОСОБА_1 за №418 від 18.11.2016 року, рішенням суду від 26.10.2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, де встановлено, що сторони з травня 2015 року проживають окремо, медичними довідками про хворобу дитини.

Встановлено, що після припинення фактично шлюбних відносин, з травня 2015 року та після припинення шлюбу, 26.10.2016 року, відповідачка з дитиною у квартирі не проживає, що підтверджується актами перевірки паспортного режиму депутатом сільської ради від 19.06.2015 року, 23.09.2015 року, 24.12.2015 року, 15.01.2016 року, 12.05.2016 року, 23.09.2016 року,19.12.2016 року та поясненнями свідків у суді : ОСОБА_12 та ОСОБА_4

Відповідно до ст.71 ЖК України - при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.72 ЖК України - визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, позивачка довела у суді свої позовні вимоги, щодо втрати ОСОБА_3 права на користування квартирою, яка не приватизована, і в якій остання без поважних причин не проживає з травня 2015 року, оскільки при тимчасовій відсутності членів сім»ї наймача , за ними зберігається жиле приміщення лише протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Пункт 1 статті 8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, який гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її житла, яке охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою житла.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідачка ОСОБА_3, звернувшись до суду із зустрічним позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення в квартиру, не довела свої позовні вимоги, щодо перешкод їй у вселенні зі сторони відповідачки, належними та допустимими доказами, посилаючись лише на ОСОБА_13 обстеження проживання, реєстрації депутата Гуменецької сільської ради ОСОБА_14 від 20.06.2017 року, підписаний депутатом, сусідами – ОСОБА_15 та ОСОБА_16, наймачем квартири ОСОБА_1 та старостою ОСОБА_13, про те, що ОСОБА_1 не заперечує ввійти в квартиру №16, будинок №2 та надати ключі від квартири ОСОБА_3, але після остаточного вирішення справи у суді. Очевидно, що самої позивачки по зустрічному позову, при складанні даного акту, не було, тобто вона не вселялась, що підтверджує той факт, що ОСОБА_3 після виселення з квартири не намагалась в неї вселитись, як до подання позозову до суду позивачкою ОСОБА_1 ( до 21.02.2017 року) так і під час слухання справи у суді, оскільки акти, щодо перешкод вселення позивачки з дитиною в квартиру, не складались і до суду не надавались, таким чином, зустрічні позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають, оскільки не доведені в суді.

Крім того, позивачка по первісному позову відмовилась і не звертається до суду про втрату права на проживання у квартирі свого онука, малолітнього ОСОБА_5, який хворіє, згідна на його вселення в квартиру, тому права дитини не порушуються і при майбутній приватизації квартири права дитини також не будуть порушені.

Таким чином, позовні вимоги позивачки по первісному позову про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, у зв»язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважної причини, підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_3 з травня 2015 року не здійснювала свого права користування квартирою № 16 по вулиці Заводська,2 у с. Вербка Кам»янець-Подільського району без поважних причин, докази про перешкоди вселення суду не надала, тому її слід визнати такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Зазначені висновки не суперечать нормам ст.47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ст. 311 ЦК України, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.

Відповідно до абзацу 6 ст.3 Закону України від 11.12.2003 року №1382-ІУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання або місце перебування із зазначеним адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Враховуючи те, що ОСОБА_3 втратила право на житло, остання підлягає зняттю з реєстрації в даній квартирі.

На підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, треті особи: Гуменецька сільська рада, Служба у справах дітей ОСОБА_4»янець-Подільської районної державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею у квартирі - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1»янець-Подільського району Хмельницької області.

В позові ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5, до ОСОБА_1, треті особи: Гуменецька сільська рада, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення в квартиру та наданням ключів від квартири - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Дата складення повного судового рішення 04.03.2019 року .

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.