Ухвала суду № 80469138, 15.03.2019, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/144/19

Провадження №2/672/234/19

УХВАЛА

(про залишення без руху)

15 березня 2019 р. м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., в ході розгляду в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільної справи №672/144/19 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту, вказавши суду, що відповідач заборгував банку станом на 13.01.2019 р. загальну суму – 11531 грн. 32 коп., яка складається із : 48 грн. 13 коп. відсотків за користування кредитом; 10457 грн. 89 коп. – пені; 500 грн. штрафу (фіксована частина); 525 грн. 30 коп. штрафу (процентна складова).

Однак, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру заборгованості відповідача.

Так, з поданої позовної заяви, та з врахуванням черговості зарахування складових частин заборгованості, встановленої п.2.1.6.11 Умов та правил надання послуг в ПриватБанку, абсолютно є незрозумілим яким чином утворювалась вказана в позовній заяві заборгованість. Відповідно, суд не має можливість перевірити і правильність нарахувань, здійснених банком.

Крім того, позивачем не вказано з якого тіла кредиту (суми) наводились дані розрахунки, що позбавляє суд можливості перевірити правильність проведених розрахунків банком.

Отже, в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (а фактично не містить будь-якого розрахунку).

У разі якщо вже існує судове рішення, згідно якого проводилось стягнення заборгованості з відповідача, представник позивача зобов’язаний в силу положень п.4 ч.2 чт.43 ЦПК України, повідомити про це суд.

Також, матеріали справи не містять доказів (посилання на них) на підтвердження викладених у позовній заяві обставин щодо отримання відповідачем кредиту у розмірі 1700 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за договором № б/н від 03.03.2016 року, оскільки в долученій до позову анкеті не вказано про суму отримуваного кредиту взагалі, а додатки до позовної заяви не містять відомостей: про розмір встановленого на картковий рахунок відповідача кредитного ліміту та його подальшу зміну; вид та строк дії картки, виданої відповідачу, умови кредитування за якою суд має брати до уваги, оскільки зі змісту анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ ПриватБанк неможливо встановити вид такої картки, а до позовної заяви доданий витяг з Тарифів обслуговування 4 видів кредитних карт «Універсальна».

Таким чином, позивачу по справі для усунення вказаних недоліків також необхідно надати суду докази на підтвердження: отримання відповідачем за кредитним договором № б/н від 03.03.2016 року суми кредиту в розмірі саме 1700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок; зміни умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта, із зазначенням її виду та строку дії, в тому числі, дані про послідуюче продовження терміну дії картки чи видачу нової карти; виписку з особового рахунку відповідача, як клієнта, що є регістром аналітичного обліку і містить записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій; а також, за наявності, довідку про умови кредитування за відповідною кредитною картою, наданою відповідачеві.

Отже, в порушення п.п.3,5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно положення ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Разом з тим, долучене до матеріалів позовної заяви платіжне доручення не підписано відповідальним виконавцем Банку і не скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення, тому вказане платіжне доручення не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору.

Таким чином, позивачем також має бути надано відповідний платіжний документ в оригіналі та з дотриманням вищевказаних вимог на підтвердження оплати судового збору за звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо порушення правил статей 175, 177 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені п.8 ч.1 ст.257 ЦПК.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам закону, суддя вважає, що її слід залишити без руху і надати строк позивачеві для виправлення вищевказаних недоліків, після усунення яких подати на адресу суду позовну заяву в необхідній кількості екземплярів (відповідно до кількості сторін) з виправленими по ній недоліками.

Керуючись ст.ст. 175, 257, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором кредиту – залишити без руху і надати позивачу строк для виправлення недоліків тривалістю у п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: