Рішення № 80468052, 28.02.2019, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2330/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Пилип'як П. В.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Золочеві цивільну справу за позовом Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та розірвання угоди про надання кредиту,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 43322,31 грн. та розірвання угоди про надання кредиту на добудову індивідуального житлового будинку. В обґрунтування позову вказує, що 08.08.2006 між сторонами було укладено угоду №35/08-06, відповідно до якої позивач надав відповідачеві довгостроковий кредит для добудови індивідуального житлового будинку у с. Плугів Золочівського району в розмірі 50000,00 грн., терміном на 20 років під 3 відсотки річних. В період дії вказаної угоди відповідачем було допущено прострочення по сплаті чергових платежів, що призвело до виникнення заборгованості в розмір 11037,53 грн. по тілу кредиту та 3414,74 грн. відсотків за користування кредитом. Порушення умов угоди про надання кредиту, на думку позивача, є підставою для розірвання угоди про надання кредиту та стягнення з відповідача залишку непогашеного кредиту в розмірі 30365,53 грн., заборгованості за відсотками в сумі 3414,48 грн., пені за прострочення сплати тіла кредиту та за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 7414,85 грн. та 2127.46 грн. відповідно.

Представник відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення частини заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3069,53 грн. та про стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 679,09 грн., яка була наявна у відповідача станом на 01.10.2015. Крім того, просив застосувати спеціальну позовну давність до вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по тілу кредиту та процентах за користування кредитом, яка з врахуванням вимог ч.2 ст.258 ЦК України повинна становити 2989,39 грн. та 986,50 грн. відповідно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просив застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3069,53 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 679,09 грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по тілу кредиту в розмірі 4185,96 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання щодо сплати процентів у розмірі 1140,96 грн., а в іншій частині проти позовних вимог не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

08.08.2006 між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_4 було укладено угоду №35/08-06 про надання кредиту на добудову індивідуального житлового будинку (надалі – Угода), відповідно до умов якої позивач надав відповідачеві довгостроковий кредит на добудову індивідуального житлового будинку в с. Плугів Золочівського району, будівництво якого здійснюється згідно рішення виконавчого комітету Підлипецької сільської ради №23 від 26.04.2006.

Позивачем, на виконання умов вказаної угоди, згідно платіжних доручень від 26.10.2006 №25, від 29.08.2006 №13 та від 14.05.2007 №10 було перераховано кошти на банківський рахунок відповідача №35435001007310 у ЛФ ВАТ «Мегабанк» в сумі 5000 грн., 20000 грн. та 25000 грн. відповідно.

Як вбачається з розрахунку погашення тіла кредиту, відповідач неналежним чином виконувала свої зобов’язання з погашення кредиту, зокрема станом на 01.01.2009 борг відповідача становив 1570 грн., станом на 01.01.2011 – 664 грн., станом на 01.01.2014 – 669,14 грн., станом на 01.01.2015 – 1077,53 грн. З 01.01.2015 відповідач повністю припинила погашення кредиту і станом на 30.11.2018 заборгованість по кредиту згідно графіків погашення становила 11037,53 грн., а залишкова сума до погашення кредиту становила 30365,53 грн.

Згідно розрахунку погашення відсотків за користування кредитом, станом на 30.11.2018 заборгованість за нарахованими відсотками становить 3414,47 грн.

Із розрахунків пені вбачається, що станом на 30.11.2018 пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань по тілу кредиту складає 7175,35 грн., а пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по нарахованих відсотках за користування кредитом – 2127,46 грн.

Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі 09.04.2008 за №19/04-08, 31.01.2013 за №21/01-13, 01.08.2014 за №96/08-14 та 13.01.2016 за №09/01-16 скеровувались відповідачу вимоги про необхідність погасити заборгованість за кредитом та попередження про звернення до суду із вимогою про розірвання Угоди.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.2, 2.1 та 2.2 Угоди кредит надається на засадах зворотності на термін 20 років під 3 (три) відсотки річних за користування кредитними ресурсами; кредит надається у безготівковій формі в сумі 50 (п’ятдесят) тисяч гривень.

В силу ст.ст.526, 1049 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Погашення кредиту та внесення плати за користування ним повинно відбуватися згідно графіку, який є невід’ємною частиною угоди, а факт повного виконання фінансових зобов’язань за угодою оформляється актом, який підписується представником позивача та відповідачем (п.2.4 та 2.5 Угоди).

Відповідно до п.3.2.2 Угоди позичальник зобов’язується погашувати кредит та сплачувати відсотки за користування ним згідно з графіком, передбаченим п.2.4 Угоди.

У відповідності до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 3.1.2 Угоди встановлено, що у випадку порушення умов угоди Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі має право вживати заходи фінансового впливу (штрафи, санкції) аж до розірвання угоди.

Відповідно до п.3.2.2 Угоди за прострочення платежу нараховується пеня з розрахунку подвійної річної облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення боргу.

Враховуючи те, що факт отримання відповідачем кредиту від позивача в сумі 50000 грн. підтверджується дослідженими судом доказами, письмових доказів на підтвердження факту повернення кредиту, процентів за користування кредитом та пені відповідачем не надано, розмір заборгованості за кредитом відповідачем не оспорюється, тому є всі правові підстави для висновку про невиконання відповідачем умов Угоди та про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 43322,31 грн.

Однак, з урахуванням тієї обставини, що відповідач у відзиві заявив про застосування наслідків спливу позовної давності, тому до спірних правовідносин слід застосувати норму частини четвертої статті 267 ЦК України, відповідно до якої, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За вимогами ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до правової позиції Великої палати ВС викладеної у постанові від 28.03.2018 якщо кредитний договір встановлює окремі зобов’язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.

Тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності окремо для погашення всієї заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи, що станом на 31.09.2015 заборгованість за кредитом становила 3069,53 грн., а за відсотками – 679,09 грн., в задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити за спливом позовної давності.

Згідно із ст.258 ЦПК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (спеціальна позовна давність).

Оскільки стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, в задоволенні вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по тілу кредиту в розмірі 4185,96 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по нарахованих відсотках за користування кредитом в розмірі 1140,96 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 257, 258, 261, 267, 509, 526, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11, 13, 206, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

позов Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КА №130312, виданий Золочівським РВ УМВС України у Львівській області 15.05.1996) на користь Обласного фонду підтримки індивідуального будівництва на селі (п/р 26009007919002 у ПАТ «Банк Альянс», МФО 300119, ЄДРПОУ 30477771) заборгованість за угодою від 08.08.2006 №35/08-06 про надання кредиту на добудову індивідуального житлового будинку в розмірі 34007,27 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в розмірі 27296,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 2735,38 грн., пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 2989,39 грн. та пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 986,50 грн.

Розірвати Угоду про надання кредиту на добудову індивідуального житлового будинку від 08.08.2006 №35/08-06 укладену між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_4.

Стягнути з з ОСОБА_4 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КА №130312, виданий Золочівським РВ УМВС України у Львівській області 15.05.1996) на користь Обласного фонду підтримки індивідуального будівництва на селі (п/р 26009007919002 у ПАТ «Банк Альянс», МФО 300119, ЄДРПОУ 30477771) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2766,34 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя ОСОБА_5