Рішення № 80467410, 13.03.2019, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №748/3246/18

Провадження № 2/329/78/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Ломейка В.В., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чернігівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, посилаючись на наступне.

ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 4000 грн. на підставі договору б/н від 05.02.2014р. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті АТ КБ «Приватбанк», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором виконав, надав відповідачу кредит згідно з договором, в свою чергу відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто не виконав договірні зобов’язання.

Відповідач станом на 28.10.2018 має заборгованість на суму 15 317 грн. 96 коп., яка складається з наступного:

6016 грн. 05 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом,

8096 грн. 29 коп. - заборгованість зі сплати пені,

500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина),

705 грн. 62 коп. - штраф (відсоткова складова).

Оскільки в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором відповідачем не сплачена, позивач просить суд її стягнути.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 28.01.2019р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.02.2019р. відповідач до суду подала відзив на позов, в якому заперечувала проти його задоволення через його безпідставність та необґрунтованість, оскільки позивачем не надано належних доказів оформлення та укладання між сторонами кредитного договору про надання банківських послуг, так як анкета-заявка не є по своїй суті кредитним договором, у ній чітко зазначено про бажання заявника оформити на своє ім'я кредитки, а не зазначає істотних умов договору. Також не погоджується з поданим банком розрахунком заборгованості через одностороннє підняття процентної ставки, оскільки не зрозуміло, яким чином він проводився, за якою формулою.

До того ж вважає, що позов поданий зі спливом загального строку позовної давності, передбачений ст.267 ЦК України та спеціальної позовної давності для окремих видів вимог (стягнення неустойки,пені, штрафу), передбачений ст.258 ЦК України, що підтверджується правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 року (справа №6-14 цс 14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Крім того, позивач поряд із стягненням пені заявляє вимоги про стягнення штрафів, однак, штраф і пеня - це різновиди однієї і тієї ж самої неустойки. За нормами ст. 61 Конституції України та правових позицій Верховного Суду України правових підстав для стягнення цього штрафу немає, оскільки це буде подвійна відповідальність за одне й те ж саме порушення, що заборонено законом.

Позивач просить стягнути 8096,29 грн. нарахованої пені, що є досить високою сумою, однак у скільки разів її сума перевищує розмір тіла кредиту вказати неможливо, оскільки у позові тіло кредиту взагалі не вказано.

Також просила врахувати її матеріальний стан та стан зоров'я її рідних. Вона є одинокою матір'ю, має на утриманні доньку-студентку, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина, ІНФОРМАЦІЯ_2, який хворіє та потребує стороннього догляду, внаслідок чого вона перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку у зв'язку із потребою дитини в домашньому догляді.

06.03.2019р. позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що Правила та Умови надання банківських послуг є публічною офертою, які пропонуються невизначеному колу осіб шляхом їх розміщення на офіційному сайті банку. Підписавши заяву, особа погоджується на запропоновані умови та правила. Таким чином, договір складається з декількох документів. Відповідач користувалась грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, поповнювала мобільний телефон через термінали банку.

Щодо формули нарахування процентів на поточну та на прострочену заборгованість вказав, що до 04.2014 р. діяла наступна формула нарахування процентів: нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N-поточне тіло кредиту, М-процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, Y-кількість днів, за які здійснюються нархування, Z-сума нарахованих процентів. З 04.2014 р. банком були внесені зміни до Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів в частині розрахунку процентів, згідно яких у разі виникнення прострочених зобов'язань проценти нараховуються в подвійному розмірі на всю суму заборгованості. Діючі з 04.2014 р. формули нарахування процентів: нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365 (2 або 1)*Y=Z, N-заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відстотки та санкції (в попередньому місяці)), M-процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, 2 або 1 - коефіцієнт процентної ставки (1-застосовується у разі належного виконання зобов'язань, 2-підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості), Y- кількість днів, за які здійснюється нарахування, Z-сума нарахованих процентів. Формула нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*2*Y=Z, де N - заборгованість за кредитом (прострочене тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції станом на перше число попереднього місяця), М- процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, 2 - коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, Y - кількість днів, за які здійснюється нарахування, Z-сума нарахованих процентів. У разі зміни процентної ставки розрахунок процентів на заборгованість, що виникла до зміни нараховується за діючою процентною ставкою на момент використання цих коштів, якщо частина боргу використана уже після зміни процентної ставки, розрахунок процентів на цю частину заборгованості здійснюється за новою процентною ставкою. Дана умова не діє при нарахуванні процентів на прострочену заборгованість. При розрахунку процентів цифри, починаючи з третього знака після коми, відкидаються. Сума після коми ручного розрахунку може відрізнятися від розрахунку, який доданий до позову у зв'язку з автоматичним заокругленням. Після зміни відсоткової ставки чи інших складових тарифів клієнт мав право подати заяву про розірвання договору, однак відповідач цього не зробив.

З приводу зміни відсоткової ставки, то такі зміни повністю узгоджуються з п 1.1.3.2.3 Умов та правил надання баніківських послуг. Повідомлення про підвищеня процентної ставки відповідчу були направлені 15.08.2014р., 15.03.2015р., однак заяв про розірвання кредитного договору від відповідача банку не надходило.

Стосовно строку дії договору та кредитної картки, то картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазаначено на самій картці. І тому кредитнипй договір чинний, а заперечення відповідача нічим не обгрунтовані.

Щодо строку позовної давності, то кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею в межах строку дії картки. Згідно правових позицій ВС України кінцевий строк щодо повернення кредиту в повному обсязі спливає зі спливом останнього дня місяця дії картки. Строк перевипущеної картки до останнього дня 10.2017 року. З позовом до суду банк звернувся 30.11.2018 року, а тому строк позовної давності ними не пропущено, а тому просив позовні вимоги задовольнити повному обсязі

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Суд, об’єктивно, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 лютого 2014 року ОСОБА_3 підписала анкету - заяву № б/н між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» і отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З вищевказаного договору видно, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифи складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом не виконала, зв'язку з чим станом на 28.10.2018 року у неї виникла заборгованість на загальну суму 15 317 грн. 96 коп., яка складається з : 6016,05 грн. - нарахованих відсотків за користування кредитом, 8096,29 грн. - нарахованої пені , а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 705,62 грн. - штраф (процентна складова).

Представником позивача до позовної заяви додано документ, який він вважає розрахунком заборгованості, проте відокремленого, чистого розміру заборгованості (тіла кредиту) в таблиці не вказано, а тому суд позбавлений можливості встановити чи існує взагалі станом на момент розгляду справи заборгованість за вищевказаним договором.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач не надав належних та допустимих доказів наявності між сторонами договірних відносин щодо нарахування відсотків за користування кредитом, пені та штрафу.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК україни договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ «Приватбанк» зазначає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету.

Однак, такі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору. Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання банківських послуг фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення в анкеті - заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені та штрафу.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Банку наступних сум: 6016,05 грн. - нарахованих відсотків за користування кредитом, 8096,29 грн. - нарахованої пені , а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 705,62 грн. - штраф (процентна складова).

Суд позбавлений можливості розрахувати розмір процентів за користування кредитом відповідно ст. 1048 ЦК України та стягнути суму пені та штрафу, оскільки сума заборгованості по тілу кредиту у розрахунку заборгованості за договором № б/н від 28.10.2018, не вказана. Відтак, банком не надано доказів існування заборгованості за наданим кредитом та, у разі її наявності, не конкретизовано дійсний розмір (тіло кредиту).

У відповідності до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на той факт, що суд не може вийти за межі позовних вимог, позивачем доказів на підтвердження заявлених вимог не надано, суд вважає за доцільне в задоволенні позову відмовити.

Судові витрати, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4,5,12,13, 81, 89, 141 258,259,263, 265, 353 ЦПК України, 11, 525, 526,610, 1048, ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Ломейко