Рішення № 80467201, 14.03.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/4478/18

Провадження №: 2/332/356/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 р. м. Запоріжжя

Заводським районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Мєркулової Л.О.

за участю секретаря Чебикіної Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Заводського району до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Заводського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що Концерн «Міські теплові мережі» у період з 01.02.2015 р. по 01.02.2019 р. надав відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає відповідач на загальну суму 13180,76 грн. Концерн «МТМ» по відношенню до відповідача як споживача послуг являється виконавцем послуг з централізованого опалення. Позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача та сплачений судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заявою просить суд розглядати справу без її участі, та позов задовольнити.

У зв’язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Розглянувши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що згідно Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 року Про визначення виконавців житлово - комунальних послуг у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 року виконавцем житлово - комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

3гідно Рішенню виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 200 від 28.04.2011 р. Про визначення виконавців комунальних послуг у м. Запоріжжя, починаючи з 01.04.2011 р. виконавцем комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, підігріву питної води визначено концерну «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж концерну «МТМ».

Пунктом 2.1. Статуту зазначено, що основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо - технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу концерну.

Таким чином, концерн «Міські теплові мережі» у період з 01.02.2015 року по 01.02.2019 року надав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає відповідач на загальну суму 13180,76 грн., та є користувачем вказаної квартири. За вказаний період заперечень з боку споживача на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води на адресу концерну не надходило.

Концерн «МТМ» по відношенню до відповідача являється виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов’язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України, власник квартири приватного житлового фонду зобов’язаний оплачувати комунальні послуги.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 встановлюють, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно п.3 ч.2 ст. 21 Закону виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов’язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв’язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

В даному випадку стягувач свій обов’язок виконав: підготував для боржника належним чином оформлений договір та неодноразово запрошував на його укладення шляхом вивішування оголошень на будинку, через засоби масової інформації, направлення листів та шляхом автодозвону. Але, на відміну від 90% мешканців житлового фонду комунальної власності м. Запоріжжя, Боржник не відгукнувся на пропозицію Стягувача та не уклав договору про надання послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Не зважаючи на відсутність договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян (інших мешканців будинку) на забезпечення їх здоров’я (ст. 3 Конституції України) та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї (ст. 48 Конституції України), що включає право на житло, стягувач здійснював та продовжує надавати відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Враховуючи зміни, внесені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства віх 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження змін до наказу Мінбуду від 22.11.2005 року № 4» «Про затверджена порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення те постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання», відключенню від мереж централізованого опалення підлягають лише окремі житлові будинки. Відключення окремих приміщені житлового будинку не передбачено чинним законодавством. Факт надання послуг є безспірним та беззаперечним.

Отже, фактично відносини між сторонами з приводу надання послуг з централізованого опалення централізованого постачання гарячої води між сторонами тривають. Відсутність укладеного між сторонами договору, обов’язковість укладання якого лежить на споживачеві і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов законний, обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

При цьому, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень ч.1 ст. 142 ЦПК України, ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, у зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору в сумі 881,00 грн. від 1762,00 грн., сплаченого позивачем при поданні позову до суду згідно платіжних доручень № 14561 від 06.12.2018 підлягають поверненню позивачу з державного бюджету, а 50 відсотків судового збору в сумі 881,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141,142, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Заводського району до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 17.02.1988 р. н., ІПН3218910640, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № 26031300042813 Установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ : № 11030127, ІПН 321214508249) заборгованість за централізоване опалення та постачання гарячої води в сумі 13180 грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, 17.02.1988 р. н., ІПН3218910640, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р № 26007301001951 установа банку: філія - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ : № 11030127, ІПН 321214508249) понесені судові витрати у розмірі 881,00 грн.

Управлінню Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області повернути Концерну «Міські теплові мережі» (п/р № 26007301001951 установа банку: філія - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ : № 11030127, ІПН 321214508249) 50 відсотків від сплаченого ним судового збору, що становить 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одну грн. 00 коп.) на рахунок: 31213206700004, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області в м. Запоріжжі, МФО: 813015, ЄРДПОУ: 38025372, одержувач: УДКСУ у Заводському районі м. Запоріжжя, згідно платіжного доручення № 14561 від 06.12.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Л.О.Мєркулова