
Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/4630/18
Провадження №: 2/332/466/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2019 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Мєркулової Л.О.
за участю секретаря Чебикіної Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -
В С ТА Н О В И В :
ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ЗОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 20.10.2017 року між банком та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №2-0274, згідно з яким відповідачу було видано кредит в сумі 10000,00грн. на споживчі потреби, зі сплатою 56% річних, строком на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 19.11.2022 року. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач має заборгованість 9890 грн. 38 коп. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 9890 грн. 38 коп. та судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заявою просить суд розглянути справу за його відсутністю, та позов задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на надав.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
У зв’язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані позивачем письмові докази, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.10.2017 року між банком та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №2-0274, згідно з яким відповідачу було видано кредит в сумі 10000,00грн. на споживчі потреби, зі сплатою 56% річних, строком на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 19.11.2022 року.
Відповідно до п. п. 2.4.2 п. 2.4 Кредитного договору проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманийний позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення визначеного кредитним договором.
Відповідно до п. п. 3.2.1 п.3.2. кредитного договору банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до п. п.3.3.1 п. 3.3. Кредитного договору всі платежі за цим договором здійснюються шляхом списання банком коштів у договірному порядку з поточного рахунку.
Відповідно до п. п.3.3.2 п. 3.3. Кредитного договору повернення кредиту та сплата здійснюється позичальником згідно з графіком платежів або достроково відповідно до порядку визначеному цим договором, але в будь - якому випадку не пізніше терміну остаточного повернення кредиту, встановленого згідно з цим договором.
У відповідності до п.п. 3.3.3 п. 3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 166,67 грн. та сплату процентів, нарахованих на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 26 числа місяця наступного за звітним, починаючи з листопада 2017 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності визначеної цим договором.
Відповідно до п. 8.3 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов’язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійної винагороди, позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше 15% простроченого платежу. На даний час відповідачем порушуються умови кредитного договору, а саме, допущена прострочена заборгованість зі сплати основного боргу та нарахованих відсотків, у зв’язку з чим станом на 12.12.2018 року виникла заборгованість у розмірі 9890,38, яка складається з наступного:
сума простроченого основного боргу – 8295,63грн.;
сума простроченої заборгованості за процентами - 1 486,33 грн.;
сума пені по простроченому основному боргу – 76,76 грн.;
сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту – 5,29 грн.;
сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів – 15,59 грн.;
розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів – 7,91 грн.;
розмір 3% річних на суму простроченого кредиту – 2,87 грн.
Розрахунок суми заборгованості додається.(Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.)
У відповідності до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами/ з простроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Отже, у банка настає право вимагати від позичальника виконання основного зобов’язання не з моменту закінчення строку дії договору, а з моменту прострочення повернення чергової частини грошових коштів. Як роз’яснено у п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавста при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішені спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050,1054 ЦК України і виходячи з того, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути кредит частинами (із простроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту. Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Судом встановлено, що після подачі позову до суду і до теперішнього часу відповідач не застосував заходів щодо погашення виниклої заборгованості за кредитним договором. Відповідно до роз’яснень, викладених в п. 24 вище вказаної постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пред’явлення вимоги є як направлення/вручення вимог про погашення боргу(залежно від умов договору), так і пред’явлення позову. Таким чином, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, банк змінив строк виконання основного зобов’язання
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінаь установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій с кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч. ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора обов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки. встановлені договором або законом.
У відповідності до ст. ст. 549-551 ЦК України передбачена відповідальність боржника перед кредитором у вигляді неустойки, розмір якої встановлюється договором.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач повністю виконав умови кредитного договору, видавши відповідачу кредитні ресурси.
На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов’язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів банку.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором Відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦК України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або освоюваних прав, свобод чи інтересів.
При вищевикладених обставинах, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність підстав для задоволення позовної заяви, суд вважає позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, у відповідності зі ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1762,00грн..
Керуючись ст.ст.525,526,549,625,627,629,638,639,1054 ЦК України, ст. ст. 4,5,12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.48, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02760363) суму заборгованості за договором про споживчий кредит №2-0274 від 20.10.2017 року у загальному розмірі 9890грн.63 коп., яка складається із суми простроченого основного боргу – 8295,63грн.; суми простроченої заборгованості за процентами - 1 486,33 грн.; суми пені по простроченому основному боргу – 76,76 грн.; суми втрат від інфляції на суму простроченого кредиту – 5,29 грн.; суми втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів – 15,59 грн.; розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів – 7,91 грн.; розмір 3% річних на суму простроченого кредиту – 2,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.48, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02760363)судовий збір у розмірі 1762,00грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Л.О.Мєркулова
Судове рішення № 80466823, Заводський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 14.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 332/4630/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: