Ухвала суду № 80466702, 13.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/228/13-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Придачук О.А.

суддів – Данко В.Й., Бенца К.К.

за участю секретаря судового засідання – Бомбушкар В.П.

прокурора – Сочка О.І.

представників потерпілих – ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4– адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_2

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070010000023 від 23.11.2012 року, про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070010000023 від 23.11.2012 року, про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні прокурор Сочка В.І. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою, оскільки такий спливає 17.03.2019 року. В обгрунтування клопотання щодо продовження строку тримання під вартою зазначив, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, наявні ризики того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 будуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків злочину, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити докази які доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 інкримінованих їм кримінальних правопорушень, тяжкістю покарання, яке їм загрожує.

Представник потерпілих ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою його підзахисному, просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, його підзахисний не має наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення та просив суд замінити запобіжний захід на більш м"який, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою його підзахисному, просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, та на сьогоднішній день є надуманими, його підзахисний не має наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення та просив суд замінити запобіжний захід на більш м"який, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження по заявленому клопотанню прокурора про продовження ОСОБА_4 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 17.01.2019 року обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою по 17.03.2019 року включно.

У зв'язку зі спливом строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. Застосування таких заходів завжди пов’язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2, суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 року "Летельє проти Франції).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд бере до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, пов"язаних з позбавленням життя людини, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п»ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, при обранні відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились, а підстави за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд вважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, тяжкості покарання, яке їм загрожує та кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обраного відносно обвинувачених не вбачається, а тому, враховуючи вищенаведене та те, що судове провадження не завершено, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, на період судового розгляду кримінального провадження, по 11 травня 2019 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, на період судового розгляду кримінального провадження, по 11 травня 2019 року включно.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ" Закарпатської УВП (№ 9)".

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9