Ухвала суду № 80466519, 13.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/66/19

У Х В А Л А

13.03.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бедьо В.І.,

прокурора – Цар І.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

секретаря судового засідання – Пазяк С.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42018070000000441 відносно , -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_5, колишнього оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області , має спеціальне знання старшого лейтенанта поліції, не судимого, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, адреса проживання: с. Пилипець, 307, Міжгірського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні малолітню доньку, колишнього оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, не судимого,

- обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 396 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться матеріали кримінального провадження № 42018070000000441 відносно ОСОБА_5, ОСОБА_1, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 396 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити справу до розгляду по суті.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 заявив в підготовчому судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що такий на відповідає вимогам КПК щодо викладу фактичних обставин кримінальний правопорушень, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення. Зокрема захисник вказує на відсутність в обвинувальному акті істотних обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки в такому на зазначено особу, яка на думку сторони обвинувачення висловила пропозицію надати неправомірну вигоду ОСОБА_1 та в подальшому її надала. Також сторона захисту вказує на відсутність в обвинувальному акті відомостей стосовно того, на підставі якого документа (доручення) ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були уповноважені проводити слідчі дії у кримінальному провадженні відносно особи, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження. Крім того захисник вказує на незрозумілість та суперечливість формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 396 КК України, оскільки не вказано особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, не зазначено при яких обставинах (час, місце) або від кого саме ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стало відомо, що особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Обвинувачений підтримав вказане клопотання.

Прокурор, заперечив проти клопотання захисника обвинуваченого зазначив, що вказані захисником підставі для повернення обвинувального акту прокурору не обгрунтовані.

Інші учасники судового процесу залишили вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Суд, заслухавши клопотання сторони захисту та думки учасників процесу з приводу клопотання, вивчивши зміст обвинувального акту, приходить до наступного.

Вимогами ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що суд у підготовчому судовому засіданні має право, крім іншого, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимог ст. 291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо .

За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Вивчивши зміст обвинувального акту, судом встановлено, що такий не містить всіх необхідних вимог, які передбачені в ст. 291 КПК України, а саме відсутні істотні обставини вчинення кримінального правопорушення, оскільки в такому на зазначено особу, яка на думку сторони обвинувачення висловила пропозицію надати неправомірну вигоду ОСОБА_1 та в подальшому її надала. Суд звертає увагу на те, що така особа зазначена тільки конкретизовано як «особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження» або ж «громадянин ОСОБА_6», що на думку суду є недостатнім.

Положеннями ст. 91 КПК України унормовано, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Аналіз змісту указаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення повинно містити з достатньою повнотою конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред'явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

Конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.

Так в рішенні від 09.10.2008 року у справі "Абрамян проти Росії" зазначено: «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення». В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Також суд звертає увагу на те, що виклад обставин кримінального правопорушення є непослідовним, заплутаним.

В даному випадку суд встановив, що в обвинувальному акті не зазначено при яких обставинах (час, спосіб) або від кого саме ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стало відомо, що особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того, долучений до обвинувального акту в якості додатку реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні не відповідає вимогам Закону, оскільки у ньому в порушення вимог ч. 2 ст. 109 КПК України не вказано про процесуальне рішення прокурора у кримінальному провадженні – заступника начальника відділу процесуального керівництва прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 від 04.12.2018 року про виділення із матеріалів кримінального провадження № 42016070000000241 від 10.11. 2016 року матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 396 КК України, що ставить під сумнів обґрунтованість та законність затвердження прокурором обвинувального акту у цьому провадженні.

Таким чином суд приходить до переконання, що в порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті не зазначені всі необхідні дані, що свідчить про неконкретність предявленого обвинувачення та порушує право обвинуваченого на захист та в подальшому позбавить суд можливості належним чином розяснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст. 348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.

Згідно ч.1 ст. 348 КПКУкраїни, після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен розяснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання. Відповідно до закону суд не зможе перейти до розгляду справи, якщо прокурор при оголошенні обвинувального акту не зазначить конкретне формулювання обвинувачення.

Згідно вимог ст. 374 КПК України, якщо суд ухвалює обвинувальний вирок, в ньому також зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст. 337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.

Всі вищевказані встановлені обставини свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не відповідає положенням закону, і обвинувачені у даному випадку будуть позбавлені можливості належним чином підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст. 6 Конвенції, в судовому засіданні, та є безумовною підставою для повернення акту прокурору для дооформлення та виконання вимог КПК України з дотриманням права підозрюваних на захист.

Реалізуючи це право, суд наголошує, що на стадії підготовчого провадження не розглядали та не вирішувались питання щодо доведеності вини обвинувачених та достатності зібраних для цього доказів, а також не вирішувалось та не з'ясовувалось наперед питання про кваліфікацію дій обвинувачених. Суд лише констатував, що для вирішення цих питань в обвинувальному акті відсутні необхідні відомості, наявність яких вимагає КПК України, встановлені порушення права на захист обвинувачених, а тому відповідно до ч.3 ст.314 КПК України повертає обвинувальний акт прокурору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.291, 314, 315, 370, 371, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42018070000000441 відносно ОСОБА_5, ОСОБА_1, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 396 КК України - повернути Прокурору відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_8 для усунення вказаних в ухвалі виявлених судом недоліків.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 15.03.2019 року о 16 год. 15 хв.

Суддя Ужгородського В.І. Бедьо

міськрайонного суду