Ухвала суду № 80466295, 04.03.2019, Селидівський міський суд Донецької області

235/4752/18

2-зз/242/2/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Шоста донецька державна нотаріальна контора, відділ реєстрації актів цивільного стану Київського РУЮ м.Донецька, про визнання заповіту та шлюбу недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів ОСОБА_1 06.02.2019 року звернулася до Селидівського міського суду Донецької області з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Шоста донецька державна нотаріальна контора, відділ реєстрації актів цивільного стану Київського РУЮ м.Донецька, про визнання заповіту та шлюбу недійсним, в якому зазначила, що рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 15.10.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Шоста донецька державна нотаріальна контора, відділ реєстрації актів цивільного стану Київського РУЮ м.Донецька, про визнання заповіту та шлюбу недійсними, відмовлено. Під час розгляду справи судом першої інстанції було постановлено ухвалу від 27.03.2012 року про накладення арешту на спірну квартиру до моменту ухвалення рішення по справі. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15.04.2017 року рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року скасовано та задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним задоволено, а сам: визнано недійсним заповіт, складений 07.10.2011 року ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, що був посвідчений приватьним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6; визнано недійсним шлюб, укладений 21.10.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м.Донецька, актовий запис № 826. В подальшому, актовий запис № 826 від 21.10.2011 року про укладення шлюбу був анульований 12.06.2014 року. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.05.2018 позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі, визнано право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частину квартири № 33 в будинку 1 «А» по проспекту Панфілова у м.Донецьк за ОСОБА_3 та ОСОБА_2.. Рішення набрало чинності 05.06.2018 року. Отже, після отримання рішення про визнання права власності на квартиру, у позивачів виникла необхідність у встановленому законом порядку зареєструвати своє право власності в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 19.12.2018 року відновлено втрачене провадження в частині повного тексту ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 27.03.2012 року; рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 15.10.2013 року, рішення Апеляційного суду Донецької області від 15.04.2014 року. Враховуючи той факт, що на сьогоднішній день відпала будь яка необхідність у арешті, що був накладений на спірну квартиру, просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 27.03.2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Шоста донецька державна нотаріальна контора, відділ реєстрації актів цивільного стану Київського РУЮ м.Донецька, про визнання заповіту та шлюбу недійсним, а саме арешт, що був накладений на квартиру № 33, розташованої у будинку № 1-«А» по проспекту Панфілова у м.Донецьку.

Заявник - представника позивачів ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність.

Інші учасники судового процесу не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно офіційного веб-порталу «Судова влада України» з метою збереження життя і здоров’я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, роботу Ворошиловського районного суду Донецької області припинено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя із-за бойових дій, що відбуваються в районі розташування суду.

Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 справи, які підсудні Ворошиловському районному суду м.Донецька, підсудні Селидівському міському суду Донецької області.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 15.10.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Шоста донецька державна нотаріальна контора, відділ реєстрації актів цивільного стану Київського РУЮ м.Донецька, про визнання заповіту та шлюбу недійсними, відмовлено.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецьк від 27.03.2012 року накладено арешт на квартиру № 33 в будинку № 1 «А» по проспекту Панфілова в м.Донецьку, яка належить на праві власності ОСОБА_5.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15.04.2017 року рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року скасовано та задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним задоволено, а сам: визнано недійсним заповіт, складений 07.10.2011 року ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, що був посвідчений приватьним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6; визнано недійсним шлюб, укладений 21.10.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м.Донецька, актовий запис № 826. В подальшому, актовий запис № 826 від 21.10.2011 року про укладення шлюбу був анульований 12.06.2014 року.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.05.2018 позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі, визнано право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частину квартири № 33 в будинку 1 «а» по проспекту Панфілова у м.Донецьк за ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Рішення набрало чинності 05.06.2018 року.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 19.12.2018 року відновлено втрачене провадження в частині повного тексту ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 27.03.2012 року; рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 15.10.2013 року, рішення Апеляційного суду Донецької області від 15.04.2014 року.

Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову в тому випадку, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Матеріали справа свідчать про те, що підстави для накладенні арешту на квартиру відпали, а тому заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги заявника про виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження зазначеного квартири, суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Отже дане рішення з дня набрання ним законної сили є підставою для реєстрації припинення обтяження, однак суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження вказаних вище суб'єктів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Шоста донецька державна нотаріальна контора, відділ реєстрації актів цивільного стану Київського РУЮ м.Донецька, про визнання заповіту та шлюбу недійсним – задовольнити частково.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 27.03.2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Шоста донецька державна нотаріальна контора, відділ реєстрації актів цивільного стану Київського РУЮ м.Донецька, про визнання заповіту та шлюбу недійсним, у вигляді накладення арешту на майно - квартиру № 33, у будинку № 1 «А», по проспекту Панфілова у м.Донецьк.

У задоволенні вимог в частині виключення відомостей про заборону відчуження майна з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська