Рішення № 8046605, 04.02.2010, Лисичанський міський суд Луганської області

2-324/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року. Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Калитки О.М.,

при секретарі судового засідання Карловій А.Б.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача адвоката ОСОБА_2, розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Нафтохімекологія», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 01.09.2006р., був прийнятий на роботу у якості заступника директора по господарській частині. Йому було визначено робоче місце та коло його трудових обов’язків, які він виконував належним чином, за що отримував заробітну плату. 13.01.2009 року йому стало відомо, що наказом №7-к від 16.06.2008 року його звільнено з роботи на підставі того, що він був прийнятий на роботу не уповноваженою на те особою. Вважає наказ про його звільнення незаконним, Просив суд, уточнивши позовні вимоги, визнати наказ №7-к від 16.06.2008 року про його звільнення незаконним, поновити його на роботі на посаді заступника директора по господарській частині.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позові, доповнивши, що був прийнятий на роботу директором по виробництву ОСОБА_5, так як вважав, що він є керівником підприємства. Керуюча санацією ОСОБА_6 знала про те, що він прийнятий на роботу, оскільки виробничі наради проходили за її участі, виконував її доручення. Вважає, що ОСОБА_5 мав повноваження на прийняття на роботу. Копію наказу про його звільнення він отримав 13.01.2009 року.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив вищевикладене позивачем, в своїх поясненнях посилався на обставини викладені у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що на час прийняття позивача на роботу ТОВ «НВП «Нафтохімекологія» перебувало у стадії банкрутства. Керівником товариства була керуюча санацією ОСОБА_6 ОСОБА_5 був прийнятий на роботу директором по виробництву ОСОБА_6 За посадовою інструкцією ОСОБА_5 не мав права прийняття працівників на роботу. Отже, наказ про прийняття позивача на роботу виданий не уповноваженою особою. ОСОБА_4 є легітимним директором товариства, оскільки був обраний рішенням загальних зборів ТОВ «НВП «Нафтохімекологія». Приступивши до своїх обов’язків, ОСОБА_4 дізнався про незаконне прийняття позивача на роботу, тому видав наказ про його звільнення. Не визнає факт роботи позивача на підприємстві, оскільки не має даних на підтвердження цього. Копія наказу про звільнення з роботи дійсно була вручена позивачу 13.01.2009 року. Посилаючись на те, що наказ № 2-к від 01.12.2006 року про прийом позивача на посаду заступника директора по господарській частині у ТОВ НВП «Нафтохімекологія» скасований 31.03.2009 року наказом № 8-к як не відповідний ст.21 КЗпП України, просив у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що ОСОБА_5 не мав повноважень прийняття та звільнення з роботи.

Третя особа ОСОБА_5 просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що у липні 2006 року наказом керуючої санацією ОСОБА_7 він був призначений на посаду директора по виробництву ТОВ НВП «Нафтохімекологія». Право підпису наказів, розпоряджень про прийом на роботу було йому делеговано ОСОБА_7 шляхом видачі довіреності. Станом на 01.09.2006 року штатний розпис ТОВ НВП «Нафтохімекологія» включав одинадцять посадових одиниць. Позивач виконував обов’язки, покладені на нього трудовим договором.

Судом досліджено наступні докази:

показання свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні показала, що 24.02.2006 року ухвалою господарського суду Луганської області призначена керуючою санацією ТОВ НВП «Нафтохімекологія». Наказом від 11.07.2006 року на посаду директора по виробництву був призначений ОСОБА_5А, в обов’язки якого входив плановий розвиток підприємства та дослідження ринку виробництва. Права прийому, звільнення працівників, як і права підпису фінансових, кадрових документів, табелів обліку робочого часу ОСОБА_5 вона не делегувала, довіреності не видавала. Про те, що на підприємстві є працівники, вона дізналася у 2008 році при допиті у прокуратурі. На спірному підприємстві виробнича - фінансова діяльність не велась, заробітна плата не виплачувалась, ОСОБА_3 на роботу вона не приймала і звітності по ньому не було.

письмові докази: копія наказу про звільнення від 16.06.2008р., копія паспорту позивача, копія трудової книжки, копія заяви про прийняття на роботу, копія наказу про прийняття на роботу від 01.12.2006р., відомість про суми виплачених доходів, копія наказу від 31.03.2009р., копії листів РВ ФДМ України в луганській області, копія протоколу загальних зборів учасників від 25.07.2005р., копія наказу від 11.07.2006р., копія витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія посадової інструкції директора по виробництву, копія наказу від 07.03.2006р., копія штатного розкладу, копія наказу від 20.06.2007р., копія наказу від 16.04.2008р., копія статуту відповідача.

Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, показання свідка, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Наказом №2-к від 01.12.2006 року директора по виробництву ОСОБА_5 позивач був прийнятий на роботу на посаду заступника директора по господарській частині з 01 листопада 2006 року з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с.20).

Наказом №7-к від 16.06.2008р. директора НВП «Нафтохімєкологія» ОСОБА_4 позивач звільнений з 16 червня 2008 року з посади заступника директора по господарській частині як прийнятий на роботу не уповноваженою на те особою (а.с.2).

Наказом № 8-к від 31.03.2009 року наказ № 2-к від 01.12.2006 року про прийом на роботу заступника директора по господарській частині ОСОБА_3 скасований як не відповідний ст. 21 КЗпП України (а.с.34-35).

У судовому засіданні сторони визнали факт вручення позивачу копії наказу № 7-к від 16.06.2008 року про звільнення - 13.01.2009 року, тому відповідно до ст. 61 ЦПК України вказана обставина доказуванню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст.. 21 КЗпП України трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органом чи фізичною особою, …

Відповідно до статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Фактичний допуск до роботи вважається укладанням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома уповноваженого ним органу.

Відпоідно до ст.. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керуючий санацією має право укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 24.02.2006 року ОСОБА_7 була призначена керуючою санацією ТОВ НВП «Нафтохімекологія». Наказом керуючою санацією ТОВ НВП «Нафтохімекологія» ОСОБА_7 ОСОБА_5 був призначений на посаду директора по виробництву. Ці обставини не оспорювалися сторонами, третіми особами в судовому засіданні і не підлягають доказуванню. Суд не бере до уваги показання ОСОБА_5 про делегування йому як директору по виробництву прав підпису наказів (розпоряджень) про прийом на роботу, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_7 та посадовою інструкцією директора по виробництву ТОВ «НВП «Нафтохімекологія». (а.с.40-42).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач був прийнятий на роботу наказом не уповноваженою фізичною особою на укладення трудового договору робота яким провадилась без розпорядження та відома уповноваженого на той час керуючого санацією ОСОБА_7, тому не можна вважати наказ № 2-к від 01.12.2007 року про прийняття на роботу позивача укладеним, тому немає підстав для поновлення позивача на роботі заступника директора по господарській частині ТОВ НВП «Нафтохімекологія».

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Оскільки у судовому засіданні сторонами визнано факт вручення позивачу копії наказу про звільнення 13.01.2009 року, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, передбачений ст. 233 КЗпП України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 8 грн. 50 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 7 грн. 50коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Нафтохімекологія», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 7 гривень 50 копійок перерахувати на розрахунковий рахунок 31211259700051 КЕКД 22050000 УДК в м. Лисичанську Код 24180679 ГУДКУ в Луганській області МФО 804013.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.

Суддя: