Рішення № 80465643, 15.03.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа № 225/6446/18

Провадження № 2/225/130/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

судді Мигалевича В.В.

за участю

секретаря - Голубової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), який діє в інтересах ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, м.Київ, просп. Маяковського 21-г) про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року представник позивач звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем, який рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2017 року, розірвано. Під час перебування у шлюбі у сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася дитина - донька ОСОБА_4, батьком якої в свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_3. Після народження дитини сторони по справі фактично припинили шлюбні відносини та почали проживати окремо.

06.07.2014 року, після переходу м.Донецьк під контроль так званого терористичного угрупування «Донецька народна республіка», позивач разом з донькою переїхала до м.Київ, а відповідач залишився на території непідконтрольній українській владі.

Позивач вказує, що батько дитини - ОСОБА_4 після припинення шлюбних відносин перестав поділяти інтереси позивача щодо спільного піклування про дитину, він не приймає ніякої участі у вихованні дитини, не займається її розвитком, не цікавиться станом здоров'я, матеріально не забезпечує, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, усунувшись тим самими від виконання своїх батьківських обов'язків, що в значній мірі шкодить інтересам дитини. З 2014 року відповідач жодного разу не бачився з донькою та по кілька місяців міг не виходити на зв'язок.

Позивач повністю самостійно піклується про доньку, займається її вихованням, створює всі необхідні умови для матеріального забезпечення, належного навчання, розвитку та формування як особистості, забезпечує гідні умови проживання та гармонійну атмосферу оточення. Позивач працевлаштована та отримує високий рівень доходу, характеризується позитивно, що свідчить про здатність самостійно виховувати та забезпечувати дитину.

Таким чином, у зв'язку із вище зазначеними обставинами, позивач змушена звернутися до суду з вимогами про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4, оскільки вважає, що факти, викладені представником позивача в позові суперечать інтересам дитини.

В судове засідання позивач та її представник не прибули, надали до суду клопотання з проханням справу слухати за їх відсутністю, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не з'явився в судове засідання з невідомих суду причин, про день час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст. 224 ЦПК України - заочно.

Представник заінтересованої особи - Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, в судове засідання не прибув, надав до суду заяву з проханням справу розглянути за його відсутністю. Зазначив про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Батьками малолітньої ОСОБА_4 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26 грудня 2012 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку, є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.15).

На теперішній час шлюб між сторонами по справі розірвано, та малолітня ОСОБА_4 після розірвання шлюбу проживає разом з матір'ю та перебуває повністю на її утриманні та вихованні.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 жодних з покладених законом на батьків обов'язків щодо своєї дитини не виконує, не цікавиться станом здоров'я та життям доньки, взагалі не виявляє бажання спілкуватися з нею та приймати участь у її вихованні.

Позивач ОСОБА_2 повністю піклується про доньку, займається її вихованням, створює всі необхідні умови для належного навчання, розвитку та формування як особистості, забезпечує гідні умови проживання та гармонійну атмосферу оточення, повністю матеріально утримує дитину, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки з навчальних центрів з курсів англійської мови та курсів підготовки до школи, з яких убачається, що за час відвідування дитини вказаних навчальних центрів, батько малолітньої ОСОБА_4 жодного разу не звертався до адміністрації з питань навчання та успіхів доньки, не сплачував освітні послуги, не приводив її на заняття та не зістрічав після занять. Всі витрати пов'язані з оплатою послуг несе матір дитини ОСОБА_2 (а.с.28,29).

У зв'язку з викладеним, позивач звернулася до суду з позовом, в якому ставить питання про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_4.

Згідно з ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач, як на підставу позову, посилається на ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідність харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовими рішеннями, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини.

Згідно висновку Служби у справах дітей Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4, є доцільним, оскільки вихованням доньки він не займається, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, матеріально не утримує.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його малолітньої доньки.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

У зв'язку з викладеним, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн. (а.с.37), суд вважає необхідним у виконання вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 50, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 161, 164,165 Сімейного Кодексу України, ст. 60 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), який діє в інтересах ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, м.Київ, просп. Маяковського 21-г) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте Дзержинським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: