Рішення № 80464433, 05.03.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/170/19

Єдиний унікальний № 742/4102/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідько В.М., за участі секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» до ОСОБА_1 про повернення суми позики,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2018 року позивач ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про повернення суми позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 червня 2018 року позивачем перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 позику в розмірі 14000 грн. на підставі письмової заяви останнього, який на момент подачі заяви та отримання коштів працював у ТОВ «Прилуцьке ХПП» на посаді вантажника. Відповідно до погодженої Товариством заяви ОСОБА_1 повернення суми позичених коштів відбулось шляхом вирахування із заробітної плати відповідача по 1400 грн. в місяць, починаючи з липня 2018 року. 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за угодою сторін на підставі його письмової заяви. Сума неповерненої позики на момент звільнення склала 12600 грн., оскільки з моменту отримання позики і до моменту звільнення відповідачем було погашено суму позики в розмірі 1400 грн. Оскільки після припинення трудових відносин між сторонами ОСОБА_1 жодної виплати на повернення позики проведено не було, ані частково, ані в повному розмірі, тому 24.09.2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою повернути частину позики, що залишилась. Враховуючи те, що жодної відповіді на претензію позивачем досі не отримано та не погашено суму позики позивач просить суд стягнути з відповідача суму позики 12600 грн. та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з»явився, однак до початку розгляду справи подав письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково та при цьому зазначив, що борг був сплачений за два місяців в розмірі 2800 грн., що підтверджується розрахунковою довідкою за липень 2018 року.

Вислухавши доводи відповідача, дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв’язку, об’єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Положеннями ч.2 ст.1046 ЦК України передбачено, що договір позики є укладеним, зокрема і з моменту передання грошей. Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що узгоджується з вимогами положення ч.1 ст.1047 ЦК України.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 лютого 2016 р. у справі № 6-50цс16).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2018 року ОСОБА_1 було написано заяву про надання позики в розмірі 14000 грн., які зобов’язувався повертати щомісячно по одній 1400 грн. починаючи з липня 2018 року.

Згідно розрахункового листа за липень 2018 року з ОСОБА_1 утримано на погашення позики 2800 грн.

Враховуючи беззаперечний факт укладення сторонами договору позики, а також часткове погашення суми позики суд, приходить до переконання про необхідність стягнення з ОСОБА_1 суму позики в розмірі 11200 грн.

Крім того, оскільки відповідачем зобов’язання за договором позики у добровільному порядку виконано не було і позивач був змушений звернутися з позовом до суду, через що ним були понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. /а.с.1/, вказані витрати, з огляду на ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,265,354 ЦПК України,ст.ст.625,1046,1049,1050 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» до ОСОБА_1 про повернення суми позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: в/м 12 АДРЕСА_1 м. Прилуки, 17500) на користь ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство», код ЄДРПОУ 37139103, р/р № 26000047680 обласне відділення ПАТ «Полікомбанк» МФО 353100 суму позики в розмірі 11200 (одинадцять тисяч двісті) грн. та судові витрати у розмірі 1762 грн., а всього 12962 (дванадцять тисяч дев»ятсот шістдесят дві) грн.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Суддя В.М.Бездідько