Рішення № 80464246, 12.02.2019, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/2219/18

Номер провадження 2/739/121/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Кочура О.О.,

за участі секретаря- Худорба Р.Г.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай), що належало ОСОБА_3, в розмірі Ѕ частки за кожним.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_3, якій належало право на земельну частку (пай) розміром 8,20 в умовних кадастрових гектарах. Спадщина останньої була успадкована в рівних частках, в розмірі 1/3 частки за кожним, спадкоємцями першої черги за законом, що проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини: ОСОБА_1 (чоловіком померлої), ОСОБА_2 (сином померлої) та ОСОБА_4 (матір'ю померлої). ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4. За життя остання склала заповіт, яким заповіла все своє майно, в рівних частинах: зятю- ОСОБА_1 та онуку - ОСОБА_2. Спадщина ОСОБА_4 була належним чином прийнята позивачами і до її складу увійшла 1/3 частка у праві на земельну частку (пай) розміром 8,20 в умовних кадастрових гектарах, яка була успадкована ОСОБА_4 після смерті її дочки ОСОБА_3. При цьому сертифікат на право на земельну частку (пай), який посвідчував відповіднє право, був втрачений, про що зроблено оголошення в засобах масової інформації. У зв'язку з цим позивачі позбавлені можливості у позасудовому порядку оформити прийняту спадщину.

У судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились, при цьому подали заяву про розгляд справи без їх участі, в якій зазначили, що позовні вимоги підтримують та просять задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Ларинівської сільської ради у судове засідання не з'явився, при цьому надіслав заяву про розгляд справи без представника сільської ради, в якій зазначив, що позовні вимоги визнають в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв'язку з цим, суд враховує наступне.

Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_4 року в АДРЕСА_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 8).

Ще за життя ОСОБА_3, на її ім'я було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, що підтверджується довідкою відділу у Новгород-Сіверському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівської області (а.с.17). Даним сертифікатом було посвідчено право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 8,20 в умовних кадастрових гектарах за рахунок земель КСП «Колос», розташованих на території Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Згідно копії довідки виконкому Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області №06-01/105 від 15.02.2018 року, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на день смерті була зареєстрова та проживала у АДРЕСА_1 разом з: матір'ю - ОСОБА_4, чоловіком - ОСОБА_1, сином-Чиніним ОСОБА_6, дружиною сина- Чиніною ОСОБА_7 (а.с.9). Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 від 18.12.1954 року, її матір'ю була ОСОБА_4 (а.с.10). Після укладення шлюбу з ОСОБА_1, вона змінила своє прізвище на «ОСОБА_3», що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 07.01.1978 року (а.с.11). У шлюбі у них народився син - ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 08.03.1980 року (а.с.12). Як вбачається з повідомлення Семенівської районної державної нотаріальної контори №782/02-14 від 18.12.2018 року, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3 заведена спадкова справа №291/2018, за заявами №680 ОСОБА_1, №681 ОСОБА_2, іншим спадкоємцем була мати спадкодавця ОСОБА_4, яка померла 29.08.2007 року та прийняла спадщину фактом спільного проживання. Інші спадкоємці по справі відсутні (а.с.18).

Згідно ч.1 ст.529 Цивільного кодексу УРСР (далі - ЦК УРСР) (чинного на час виникнення спірних правовідносин), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Частиною 2 ст. 548 ЦК УРСР визначалося, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно п. 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Отже, згідно ст.ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 будучи спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом, належним чином прийняли спадщину ОСОБА_3 в рівних частках, тобто у розмірі 1/3 частки кожному. При цьому до складу спадщини ОСОБА_3 увійшло й право на земельну часту (пай) розміром 8,20 в умовних кадастрових гектарах за рахунок земель КСП «Колос», розташованих на території Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області. ІНФОРМАЦІЯ_5 року в АДРЕСА_1 померла ОСОБА_4(а.с.14).

10.08.2006 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла в рівних частках кожному: зятю- ОСОБА_1 та онуку- ОСОБА_2. Даний заповіт був посвідчений секретарем виконкому Ларинівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 63 (а.с.13).

Спадщина ОСОБА_4 належним чином була прийнята спадкоємцями за заповітом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с.15,16).

Отже, в силу положень ст.ст.1218, 1220, ч.1 ст.1223,1269 ЦК України до позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках перейшла спадщина ОСОБА_4, зокрема й 1/3 частка у праві на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_3 і було успадковане ОСОБА_4. Як з'ясовано, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, виданий на ім'я ОСОБА_3 був втрачений у зв'язку з чим розміщено повідомлення про його недійсність в засобах масової інформації, що підтверджується повідомленням у газеті «Сіверський край» за 27.12.2018 року (а.с.24).

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року №899-ІV, передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно частини другої статті 2 вказаного Закону одним із документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Враховуючи той факт, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули в порядку спадкування право на земельну частку (пай), у розмірі 1/2 частки за кожиним, із земель КСП «Колос», яка знаходится на території Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, розміром 8,20 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3, однак дане право не визнається у зв'язку з відсутністю документа, яким воно посвідчувалось, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай), суд приходить до висновку про необхідність визнання за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права права на земельну частку (пай), у розмірі 1/2 частки за кожиним, що належало ОСОБА_3, відповідно позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статтями 529,548,549 Цивільного кодексу УРСР, статтями 1218, 1220, 1223, 1269 ЦК України, статтями258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, право на земельну частку (пай) розміром 8,20 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП «Колос», розташованих на території Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, що належало ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, у розмірі 1/2 частки за кожиним. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.О.Кочура