Рішення № 80463307, 15.03.2019, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/3727/18

Провадження № 2/648/227/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року смт.Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рибас А.В.,

за участі секретаря судового засідання Кравченко В.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 05 грудня 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини. Свій позов мотивувала тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час шлюбу в них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Наразі, в провадженні Білозерського районного суду Херсонської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Сторони проживають окремо, позивач та донька хоча й зареєстровані в квартирі, яка була придбана під час шлюбу, проте проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 та відповідач не можуть дійти згоди щодо визначення місця проживання їх дитини, рішення ОСОБА_3 з даного приводу є мінливим, тому позивач, яка вважає, що донька повинна проживати з матір’ю, змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Крім того, позивач вказала, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття у способи визначені за домовленістю між ними. Дійти між собою домовленості і в цьому випадку батьки дитини не можуть. ОСОБА_4 ходить в дитячий садок, харчування в якому коштує майже 400 грн. на місяць, дитина часто хворіє. Відповідач будь-якої допомоги на придбання ліків, одягу та взуття, продуктів харчування для дитини в добровільному порядку не надає та участі у витратах на розвиток дитини, відвідування дитячого садку не приймає.

Враховуючи вищевикладене та уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визначити місце проживання їхньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з матір’ю – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх малолітньої дитини в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, просила покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач уточнені вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач про дату, час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законодавством порядку, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення 75000 0311464 1, 75000 0338652 8 та 75000 0339357 5, в судові засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

Представник третьої особи ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечувала, вважає заявлені вимоги такими, що відповідають інтересам малолітньої дитини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

14 грудня 2018 року ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області у вказаній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2019 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, актовий запис № 187. Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки змінено на «Романова». Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-КГ № 100581, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні 03 жовтня 2015 року.

Згідно свідоцтва про народження серії І-КГ № 205953, виданого 03 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білозерського районного управління юстиції у Херсонській області, позивач та відповідач є батьками ОСОБА_4, яка народилася 23 жовтня 2015 року.

З висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради Херсонської області від 31 січня 2019 року № 7, вбачається, що позивач та відповідач, які є батьками ОСОБА_4, перебувають у шлюбі. На даних час між ними триває процес розлучення і сторони проживають окремо. Батько дитини ОСОБА_3 надав письмову заяву про те, що не заперечує проти того, щоб донька ОСОБА_4 проживала з матір’ю ОСОБА_1, але за умови, що не будуть порушені його права як батька. Спеціалістами селищної ради та служби у справах дітей Білозерської РДА Херсонської області 22 січня 2019 року було проведено обстеження умов проживання позивача: для дитини створено відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку. Є письмовий стіл, шафа для одягу, дитячі книжки, розвиваючі ігри, іграшки, сезонний одяг та взуття, місце для сну. Малолітня дитина є вихованкою ІІ молодшої групи Білозерського ясел-садка комбінованого типу № 4 і не досягла того віку та рівня розвитку, щоб висловлювати свою думку. Враховуючи вищевикладене, орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Білозерської селищної ради Херсонської області вважає визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір’ю ОСОБА_1 доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Положеннями ст. 160 ч.1 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ст. 161 ч.1 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року

№ 2402-III встановлено, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю.

В судовому засіданні встановлено, що малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір’ю – позивачем у справі та перебуває на її утриманні. Позивач виховує дитину, піклується про її здоров’я, навчання, створила належні умови для її фізичного, духовного та морального розвитку. При цьому, з висновку органу опіки та піклування вбачається, що після проведення бесіди з батьком дитини ОСОБА_3, останній не заперечував проти того, щоб донька проживала разом зі своєю матір’ю.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що батьки дитини, яка не досягла віку 10 років, не можуть дійти згоди щодо місця проживання дитини, взявши до уваги позицію органу опіки, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, вік дитини, стан її здоров’я, зважаючи на те, що позивачем створено всі необхідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку дитини, суд вважає, що в судовому засіданні надано достатньо доказів того, що визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 з матір’ю - ОСОБА_1 буде відповідати інтересам дитини, тож за вказаних обставин, вимоги позивача в частині визначення місця проживання дитини з матір’ю є законними та обґрунтованими й підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 і ч.ч.1, 2 ст.183 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду аліменти присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому, частка заробітку матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом, а якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789ХІІ (789912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В судовому засіданні встановлено, що малолітня ОСОБА_4 проживає з матір’ю, перебуває на її утриманні, відповідач допомогу на утримання дитини в добровільному порядку не надає, в зв’язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-161, 180, 182, 191 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 280-285, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року

№ 2402-III, Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1), третя особа: служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 34088250, вул. Свободи, 85, смт. Білозерка, Херсонської області), про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з матір’ю – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 05 грудня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Держави, отримувач коштів: УК у Білозерському р-ні/Білозер р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37949011, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31217206021016, код класифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Роз’яснити сторонам, згідно ч.1 ст.196 СК України, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми неоплачених аліментів за кожен день прострочення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Рибас А.В.