Постанова № 80462997, 14.03.2019, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/18/19

Номер провадження 3/580/48/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Стеценко В. А.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та мешканки вул. Пушкіна - 43 м. Лебедина Сумської області, перебуваючої у декретній відпустці, і/н НОМЕР_1;

за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 о 23 год. 00 хв. 30 грудня 2018 року, за місцем проживання по вул. Пушкіна - 43 м. Лебедина Сумської області, вчинила домашнє насильство – висловлювалась нецензурною лайкою на адресу колишнього чоловіка ОСОБА_2.

В судовому засіданні притягнута своєї вини у вчиненні правопорушення не визнала, мотивуючи це тим, що при виїзді на місце події працівниками поліції не було досліджено обставини справи в повному обсязі, зокрема, не допитано сусідів та не вчинено відеозапису.

При цьому вона повідомила суду, що винним у вчиненні адміністративного правопорушення є ОСОБА_2, який під час сварки теж висловлювався нецензурною лайкою.

Разом з тим, притягнута не оспорила того, що о 23 год. 00 хв. 30.12.2018 року в будинку по вул. Пушкіна - 43 м. Лебедина між нею та її колишнім чоловіком в присутності неповнолітніх дітей відбулася сварка, під час якої вони висловлювались нецензурною лайкою, проте не змогла пояснити суду, які обставини щодо цієї сварки могли повідомити сусіди – відсутні на місці події, та зафіксувати відеозапис, вчинений після закінчення сварки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав суду, що працює інспектором СРПП Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП України в Сумській обл., вночі 30.12.2018 року перебував на чергуванні і отримав повідомлення про те, що о 23 год. 00 хв. за місцем свого проживання по вул. Пушкіна - 43 м. Лебедина ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство - сварку зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_2, під час якої брутально ображала його нецензурною лайкою.

Виїхавши на місце події свідок дослідив обставини справи і склав два адміністративних протоколи – на притягнуту ОСОБА_1 та на іншого учасника сварки - ОСОБА_2

Крім того, свідок звернув увагу суду на те, що на місці події притягнутій були роз»яснені права та обов»язки, від неї не надходило клопотань щодо допиту свідків, призначення експертиз, чи вчинення інших процесуальних дій.

Також він пояснив суду, що сусіди притягнутої не були очевидцями конфлікту, який мав місце 30.12.2018 року, а його відеофіксацію неможливо було зробити з об’єктивних причин – внаслідок того, що працівники поліції прибули на місце події після закінчення сварки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав суду, що працює поліцейським Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП України в Сумській обл., в ніч на 31.12.2018 року виїздив за викликом ОСОБА_2 для встановлення обставин домашнього насильства і в його присутності потерпілий та притягнута підтвердили факт сварки та те, що вона відбулася в присутності двох малолітніх дітей.

З протоколу (а.с. 2), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 о 23 год. 00 хв. 30 грудня 2018 року, за місцем проживання по вул. Пушкіна - 43 м. Лебедина Сумської області, вчинила домашнє насильство – висловлювалась нецензурною лайкою на адресу колишнього чоловіка ОСОБА_2.

З пояснень (а.с. 5 - 10), досліджених в судовому засіданні вбачається, що на місці події та в судовому засіданні притягнута не визнала своєї вини у вчиненні правопорушення, проте не оспорила факт своєї участі в сварці з колишнім чоловіком.

Вислухавши притягнуту, свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в судовому засіданні була підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, оскільки вона стверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, поясненнями самої притягнутої, з яких вбачається, що вона не оспорює своєї участі в сімейній сварці, проте її ініціатором вважає колишнього чоловіка та протоколом про вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому суд не може взяти до уваги доводи притягнутої в тій частині, що саме вона є потерпілою від адміністративного правопорушення та що співробітники поліції на місці події неналежним чином виконували свої обов’язки і не зафіксували обставини справи, які свідчать на її користь, оскільки в судове засідання не було надано доказів на підтвердження даних обставин.

Тому, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

Разом з тим, враховуючи обставини події та малозначимість скоєного, на думку суду притягнуту можливо звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст. 22, ч. 1 ст. 173-2 КпАП України;

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України та звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції чи скарги.

Строк пред’явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання - три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: В. А. Стеценко