Рішення № 80462263, 04.03.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 522/12619/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Є.С.,

при секретарі Сірман Г.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідачів – ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в приміщені суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного підприємства виробничо–комерційна фірма «МІКРОМЕГАС», КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» про визнання недійсним додаткових угод, договору відступлення права вимоги, акту прийому – передачі, поділ майна, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним додаткових угод, договору відступлення права вимоги, акту прийому – передачі, поділ майна, визнання права власності, який в подальшому, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд:Визнати об’єкт нерухомості - однокімнатну квартиру №7 у будинку №5, повулиці Європейської у жилому масиві «Сьоме небо», СМТ «Авангард», Овідіопольського району Одеської області, загальної площею 32 кв.м.- спільної сумісноївласністюподружжя; Поділити між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та відповідачем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, спільне сумісне майно подружжя, яке складається з однокімнатної квартири, №7 у будинку №5, по вул. Європейської, у жилому масиві «Сьоме небо», СМТ «Авангард», Овідіопольського району Одеської області, загальної площею 32 кв.м.; Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право приватної власності на Ѕ частину однокімнатної квартири, №7 у будинку №5, по вул. Європейської, у жилому масиві «Сьоме небо», СМТ «Авангард», Овідіопольського району Одеської області, загальної площею 32 кв.м.;Визнати за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право приватної власності на Ѕ частину однокімнатної квартири,№7 у будинку №5, по вул.Європейської, у жилому масиві «Сьоме небо», СМТ «Авангард», Овідіопольського району Одеської області, загальної площею 32 кв.м.,; Визнати недійсною Додаткову угоду №1, доДоговорукупівлі-продажу майнових прав №МП2к №86м/м від 28.12.2015р., складену між ОСОБА_4 та Приватнимпідприємствомвиробничо-комерційною Фірмою «МІКРОМЕГАС», 24 січня 2017 року;Визнати недійсним Договір про відступлення прав та обов’язків, складений між ОСОБА_4 таМихайловим ОСОБА_6,24 січня 2017 року;Визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна №86-мм/МП, складений між Приватним підприємством виробничо-комерційною Фірмою «МІКРОМЕГАС»та ОСОБА_5, 24 січня 2017 року;Визнати недійсним Акт приймання-передачі майнових прав(частини майнових прав) на суму оплати №1, складений між Приватним підприємством виробничо-комерційною Фірмою «МІКРОМЕГАС»та ОСОБА_5, 27 січня 2017 року;Скасувати Рішення, винесено Державним реєстратором Комунального підприємства "Центру Державної Реєстрації Хлібодарської ОСОБА_7";про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з відкриттям розділу), індексний номер: 33648885 від 31.01.2017 року,на машино-місце № 86 у паркінгу№8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м., на ОСОБА_5,;Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис про право власності №18792918, зроблену Державним реєстратором Комунального підприємства "Центру Державної Реєстрації Хлібодарської ОСОБА_7", про виникнення на ОСОБА_5 Миколайовичаправа власності, на машино-місця № 86 у паркінгу№8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м.; Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1160290251101;Визнати об’єкт нерухомості, машино-місце № 86, у паркінгу №8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м. - спільної сумісної власністю подружжя;Поділити між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та відповідачем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, спільне сумісне майно подружжя, яке складається з машино-місця№ 86у паркінгу№8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м.;Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право приватної власності на Ѕ частину машино-місця у паркінгу№8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м.;Визнати за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право приватноївласності на Ѕ частину машино-місця у паркінгу№8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м.;Визнати спільно набуті у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, грошові кошти у розмірі 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот)доларів США – спільної сумісної власністю подружжя. ; Поділити міжЗенченко ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та відповідачем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, спільне сумісне майно подружжя яке складається з набутих грошових коштів у розмірі 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот)доларів США в грошовому еквіваленті української гривні, по курсу НБУ на дату винесення рішення суду за цім позовом.;Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право приватної власності на Ѕ частину спільних грошових коштів у розмірі18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США, яка складає 9300 (дев’ять тисяч триста) доларів США,в грошовому еквіваленті української гривні, по курсу НБУ на дату винесення рішення суду за цім позовом.; Визнати за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право приватної власності на Ѕ частину спільних грошових коштів у розмірі у розмірі 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США, яка складає 9300 (дев’ять тисяч триста) доларів США, в грошовому еквіваленті української гривні, по курсу НБУ на дату винесення рішення суду за цім позовом.;Витребувати з відповідача ОСОБА_4 на користь, ОСОБА_3 ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Ѕ частину спільного сумісного майна подружжя, у вигляді спільних грошових коштів у розмірі18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США, яка складає 9300 (дев’ять тисяч триста) доларів США в грошовому еквіваленті української гривні, по курсу НБУ на дату винесення рішення суду за цім позовом.Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовівитрати заподаним позовом.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що31 березня 2012 року між позивачем та відповідачемМихайловим ОСОБА_9, був зареєстрований шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, про що було зроблено відповіднийактовий запис № 317, який був внесеній до книги реєстрації шлюбів 31 березня 2012 року, та видано Свідоцтво про шлюб серії 1-ЖД № 169947.Від шлюбуунихнародивсясинМихайлов ДаніїлСергійович, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що 06 серпня 2014 року, було складеновідповіднийактовийзапис№ 7880, та видано Свідоцтво про народження серіїI- ЖД№ 398258.Одруження з ОСОБА_4 виявилося невдалим. Відповідач у вересні 2016 року покинувквартиру, де вони з ним спільно мешкали, залишившидитину проживати з позивачкою. Нині він мешкає на квартирі у своїх батьків за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, буд. 5 Б,кв. 435.Тобто фактичні шлюбні відносини між нею та ОСОБА_4, були припинені у вересні 2016 року, що також було встановленоРішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 березня 2017 року, по цивільної справі №521/1728/17, яким шлюб з відповідачем був розірваний, та з нього були стягнути аліменти на утриманнядитини.

У період шлюбу, позивачкою та відповідачем ОСОБА_4, було набуто сумісне майно. По договору купівлі-продажу майнових прав №МП2к №86м/м від 28.12.2015р., у компанії ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС», та по договору купівлі-продажу майнових прав №8/22,1-7 від 10.11.2015р. у компанії ТОВ «Полімер-Граніт», булипридбанідваоб’єктунерухомості,а саме машино-місце № 86 у паркінгу№8-Б, по вул.Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м., яке коштувала 363802 грн. та однокімнатна квартира, загальної площею 32 кв.м., яка розташована за адресую: Одеська обл., Овідіопольський район, СМТ «Авангард», жилої масив «Сьоме небо», АДРЕСА_1, яка коштувала 439200 грн.

Вказані договори купівлі-продажумайновихправ, були складені на ім’я відповідача ОСОБА_4, та у вересні 2016 року були їм вилучені з квартири де вони з ним мешкали, під час його переїзду на квартиру своїх батьків.Але невважаючи на те, що між ОСОБА_4 та будівельноїкомпанію ТОВ «Полімер-Граніт», ще 18 жовтня 2016 року, після вводу в експлуатацію готового об’єкту будівництва, а саме жилого будинку №5, по вул. Європейської у жилому масиві «Сьоме небо», в якому знаходиласятакожвведена в експлуатацію вказана квартира,був підписанийАкт прийому передачі майнових прав на цю квартиру , яка є об’єктом сумісної власності подружжя, після чого квартирі був присвоєно адресний номер 7, що також свідчить про те, що квартира була здана у експлуатацію, відповідачем по теперішній час, навмисно, з метою незаконно лишити позивачку частини сумісної власності, ця квартира не реєструється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.У січні 2017 року, відповідач ОСОБА_10, який з вересня 2016 року проживає на квартирі своїх родичів, шляхом зловмисної домовленості з своїм батьком ОСОБА_5 та посадовими особами компанії ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС», без її згоди, на підставі складаних незаконних: Додаткової угоди №1 від 24.01.2017р., до вказаного договорукупівлі-продажу майнових прав №МП2к №86м/м від 28.12.2015р.; Договору про відступлення прав та обов’язків від 24.01.2017р.,; Акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.01.2017р., та Акту приймання-передачі майнових прав(частини майнових прав) на суму оплати №1, від 27.01.2017р.,передав своєму батьку майнові праванамашино-місце № 86,упаркінгу №8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м.

Оскілки майно, а саме машино-місце № 86, упаркінгу№8-Б, по вул.Армійській ум.Одесі, загальної площею 18,1 кв.м., було набутепозивачкою та відповідачем ОСОБА_4О.у період шлюбу, про щосвідчіть картка рахунку № 6854, видана у компанії ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС» о сплаті відповідачем ОСОБА_4О.у періодз 29.12.2015р. по 05.12.2016р. грошових коштів у повному обсязі у сумі 363802, 00 грн., за отримання майнових прав на вказане майно, то усі вищенаведені незаконні правочини складені відповідачем, шляхом його зловмисної домовленості з своїм батьком ОСОБА_5 та посадовими особами компанії ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС», спрямовані лише на те, щоб не ділити із позивачкою спільну сумісну власність подружжя, набуту за час шлюбу. Вслід чого таки правочини повинні бути визнані судом недійсними.

Також крім вказаних об’єктів нерухомості, у період шлюбу позивачкою та відповідачем ОСОБА_4, була набута та накопичена сума грошей, у розмірі 163000 (сто шістдесят три тисячі) доларів США, які були об'єктом спільної власності подружжя. Частина цих коштів у розмірі 40000 (сорок тисяч) доларів США, відповідачем під час уходу з сім’ї та переїзду на квартиру своїх батьків у вересні 2016 року, без її згоди булавилучена з квартири де вони з ним мешкали, та спочатку була схована у банківської комірки, відкритої у відділені №15-35, Акціонерного Банку «Південний», по вул. Преображенської б.67, у м. Одесі, а потім прихована на квартирі своїх батьків. А ще одна частина вказаних коштів відповідачем ОСОБА_4 та його матір’ю ОСОБА_11, без її згоди була знята з валютних рахунків відкритих на їм’я ОСОБА_4 у Акціонерному Банку «Південний», та також була схована у квартирібатьків відповідача, за адресую: м.Одеса, Гагарінське платоАДРЕСА_2.

Тобто у результаті таких дійМихайлова С.О., на момент припиненнясумісних шлюбних стосунків з відповідачем, а саме на вересень 2016 року, на двох валютних рахунках відкритих на ім’я ОСОБА_4 у Акціонерному Банку «Південний», залишилася грошова сума сумісних набутих сторонами коштів тільки у розмірі 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США, яку на тій час ОСОБА_4 та його мати ОСОБА_11 просто не вспіли зняти з рахунку та сховати у іншому місті, але яка у подальшому все ж була знята відповідачем з цих рахунків та схована знову ж наквартирі свої батьків.

Оскілки вказані грошові кошті були набуті у шлюбі і підлягають поділу в рівних частках кожному з подружжя, то моя Ѕ частина цих коштів повинна бути витребувана с відповідача ОСОБА_4 у судовому порядку. Тому, оскілки вище вказані машино-місце та квартира є спільним сумісним майном подружжя то вони також підлягають поділу в рівних частках кожному з подружжя у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, вважає його безпідставним та необґрунтованими. Також надав відзив на позов, в якому зазначив, що під час шлюбу між відповідачем та ТОВ «Полімер - Граніт» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 8/22,1-7 від 10.11.15р., відповідно до якого об’єктом купівлі-продажу є право покупця на квартиру. Відповідно до вказаного договору об’єктом купівлі-продажу є право покупця на квартиру будівельний № 7, яка будується в будинку №5 ЖМ «Сьоме небо» вул. Європейська, в смт.Авангард, Овідіопольського району Одеської області, і після закінчення будівництва, отримання за актом прийму-передачі та державної реєстрації становиться власністю покупця. Вартість майнових прав становить – 439.200,00грн. Після завершення будівництва, отримання сертифіката відповідності підписується Акту прийому-передачі. Оформлення Свідоцтва про право власності на квартиру та державну реєстрацію проводить покупець. Право власності на спірну квартиру не зареєстровано в установленому законом порядку, тому вважає, що в задоволенні позову слід відмовити. Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом спору є машино-місце № 86 у паркінгу №8-Б по вул. Армійській в м.Одесі, загальною площею 18,05 кв.м.Вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню, посилаючись на правовий висновок зробленогоВСУ у справі №6-1587цс16. Щодо іншої частини позовних вимог, а саме щодо визнання стягнення з відповідача 1/2частини від 40 тис. доларів США, від 82 тис. доларів США, а загалом з 122 000 тис. доларів США, а також, що взагалі наявні ці кошти у комірки, або сховані, то це не відповідає дійсності, є відвертим наклепом та спроба нажитись на розлученні.

Судом встановлено, що 31.03.2012 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис № 317, який був внесеній до книги реєстрації шлюбів 31 березня 2012 року, та видано Свідоцтво про шлюб серії 1-ЖД № 169947. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, були припинені у вересні 2016 року, що також було встановлено Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 березня 2017 року, по цивільної справі №521/1728/17, яким шлюб з відповідачем був розірваний, та з нього були стягнути аліменти на утриманнядитини та яке рішенням Апеляційного суду Одеської області від 24.10.2017 року по справі №521/1728/17 змінено тільки у частині визначення розміру аліментів, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

У період шлюбу, позивачкою та відповідачем ОСОБА_4, було набуто сумісне майно. По договору купівлі-продажу майнових прав №МП2к №86м/м від 28.12.2015р., у компанії ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС», та по договору купівлі-продажу майнових прав №8/22,1-7 від 10.11.2015р. у компанії ТОВ «Полімер-Граніт», булипридбанідваоб’єктунерухомості,а саме машино-місце № 86 у паркінгу№8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м., яке коштувала 363802 грн. та однокімнатна квартира, загальної площею 32 кв.м., яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, СМТ «Авангард», жилої масив «Сьоме небо», АДРЕСА_3, яка коштувала 439200 грн.

Відповідно достатті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, згідно із частиною 1статті 61 Сімейного кодексу України.

Статтею 63 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, відповідно до частини 1статті 69 Сімейного кодексу України.

Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Відповідно до частин 1 та 2статті 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 Сімейного кодексу Українивстановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац 1 пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11.

Зі змісту пунктів 23,24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Відповідно до вимог частини 3статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, згідно із частиною 2статті 372 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що спірні об’єкти нерухомості, а самемашино-місце № 86 у паркінгу№8-Б, по вул. Армійській у м.Одесі, загальної площею 18,1 кв.м., та однокімнатна квартира, загальної площею 32 кв.м., яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, СМТ «Авангард», жилої масив «Сьоме небо», АДРЕСА_1,а також, грошові кошти на залишках банківських рахунків, на час фактичного припинення шлюбних відносин, були набуті сторонами за час шлюбу, то це майно та майнові права є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 3ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

При цьому, при поділі майна суд виходить із того, що якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

Якщо річ неможливо розділити, вона присуджується одному з подружжя.

Якщо виділити в натурі частину із загального майна не можна, хтось один із подружжя має право на отримання від іншого грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частини. Проте, така компенсація може бути надана лише за згодою колишньої дружини чи чоловіка. Крім того, присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.

Із змісту ст. 70 СК України вбачається, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Так як, однокімнатна квартира АДРЕСА_4 у жилому масиві «Сьоме небо», СМТ «Авангард», Овідіопольського району Одеської області, загальної площею 32 кв.м., тамашино-місце № 86 у паркінгу №8-Б, по вул.Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м., незареєстровані за належним власником, суд вважає можливим визнання спільного сумісного права подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на майнові права на зазначену нерухомість.

З урахуванням зазначених вище положень чинного законодавства, суд вважає за можливим визначити такий порядок поділу майнових прав та грошових коштів, з урахуванням інтересів малолітньої дитини, яка знаходиться на утриманні матері та проживає з нею, яким визначаються майнові права на цілі об’єкти нерухомості та присуджується часткове стягнення грошових коштів, а саме, право на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_5, в жилому масиві «Сьоме небо», СМТ «Авангард», визнається за позивачкою, з додатковим стягненням з відповідача ОСОБА_4 частини сумизалишків на банківських рахунках.

З урахуванням зазначеного порядку розподілу сумісно нажитого майна подружжя, суд вважає, що позовні вимоги: визнати недійсною Додаткову угоду №1, до Договору купівлі-продажу майнових прав №МП2к №86м/м від 28.12.2015р., складену між ОСОБА_4 та Приватним підприємством виробничо-комерційною Фірмою «МІКРОМЕГАС», 24 січня 2017 року; визнати недійсним Договір про відступлення прав та обов’язків, складений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 24 січня 2017 року; визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна №86-мм/МП, складений між Приватним підприємством виробничо-комерційною Фірмою «МІКРОМЕГАС» та ОСОБА_5, 24 січня 2017 року; визнати недійсним Акт приймання-передачі майнових прав(частини майнових прав) на суму оплати №1, складений між Приватним підприємством виробничо-комерційною Фірмою «МІКРОМЕГАС» та ОСОБА_5, 27 січня 2017 року; скасувати Рішення, винесено Державним реєстратором Комунального підприємства "Центру Державної Реєстрації Хлібодарської ОСОБА_7"; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з відкриттям розділу), індексний номер: 33648885 від 31.01.2017 року, на машино-місце № 86 у паркінгу №8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м., на ОСОБА_5,; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис про право власності №18792918, зроблену Державним реєстратором Комунального підприємства "Центру Державної Реєстрації Хлібодарської ОСОБА_7", про виникнення на ОСОБА_5 Миколайовичаправа власності, на машино-місця № 86 у паркінгу №8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загал ьної площею 18,1 кв.м., такими що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. ,60, 63, 70, 71 Сімейного КодексуУкраїни, ст. 372 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 206, 258-259,264, 265, 273, 354,ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов– задовольнити частково.

Визнати спільним сумісним правом подружжя ОСОБА_3, ІПН3025615167, та ОСОБА_4,ІПН НОМЕР_2, на майнові права на:

1.однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 у жилому масиві «Сьоме небо», СМТ «Авангард», Овідіопольського району Одеської області, загальної площею 32 кв.м.

2.машино-місце № 86 у паркінгу №8-Б, по вул. Армійській у м. Одесі, загальної площею 18,1 кв.м.,

Визнати спільно нажитим майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) доларів США, що в грошовому еквіваленті української гривні складають 504990 (п’ятсот чотири тисячі дев’ятсот дев’ять) грн;

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН3025615167, право на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_5, в жилому масиві «Сьоме небо», СМТ «Авангард», Овідіопольського району Одеської області, загальної площею 32 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь, ОСОБА_3, грошову компенсацію різниці в вартості Ѕ частини майна та майнових прав у розмірі 206650 (двісті шість тисяч шістсот п’ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, в якості відшкодування судових витрат, 7.680 (Сім тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.03.2019 р.

Суддя: ОСОБА_13