Рішення № 80460874, 07.02.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2019 р. Справа № 911/2625/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 2-15/52 від 04.01.2019 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 209 від 26.12.2018 р.);

від третьої особи-1: ОСОБА_3 (довіреність № 3 від 15.01.2019 р.);

від третьої особи-2: ОСОБА_4 (довіреність № 27-26492/17 від 27.12.2017 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Броварської міської ради Київської області, м. Бровари

до Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк”, м. Київ

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Приватного акціонерного товариства „Броварський завод пластмас”, м. Бровари;

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ;

про зобов’язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Броварська міська рада Київської області звернулась в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов?язання ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб передати до комунальної власності територіальної громади м. Бровари, в особі Броварської міської ради Київської області гуртожиток по бульвару Незалежності, 3-Б, в м. Бровари Київської області, разом з об?єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей гуртожиток.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставним ухиленням відповідачів від передачі позивачу спірного гуртожитку на виконання та у відповідності до положень Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2017 р. порушено провадження у справі № 911/2625/17 за позовом Броварської міської ради Київської області до ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов’язання вчинити певні дії. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - ПРАТ „Броварський завод пластмас”.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.12.2017 р. у справі № 911/2625/17 за позовом Броварської міської ради Київської області до ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - ПРАТ „Броварський завод пластмас” про зобов’язання вчинити певні дії позов задоволено повністю і вирішено зобов’язати Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк” в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб передати до комунальної власності територіальної громади м. Бровари, в особі Броварської міської ради Київської області гуртожиток по бульв. Незалежності, 3-Б в м. Бровари, Київської області разом з об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей гуртожиток; стягнути з Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” на користь Броварської міської ради – 800, 00 грн судового збору; стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Броварської міської ради – 800, 00 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. рішення господарського суду Київської області від 01.12.2017 р. у справі № 911/2625/17 змінено та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: „1. Позов Броварської міської ради Київської області до Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” задовольнити повністю. 2. Зобов’язати публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк” (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 27 Т, код 19017842) передати до комунальної власності територіальної громади м. Бровари, в особі Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ГАГАРІНА, будинок 15, код 26376375) гуртожиток по бульв. Незалежності, 3-Б в м. Бровари, Київської області, разом з об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей гуртожиток; 3. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 27 Т, код 19017842) на користь Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ГАГАРІНА, будинок 15, код 26376375) 800 грн. 00 коп. судового збору. 4. У задоволенні позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовити повністю.” і вирішено стягнути з Броварської міської ради Київської області на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 1 760, 00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 10.07.2018 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 01.12.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. у справі № 911/2625/17, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При цьому, скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 01.12.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. у справі № 911/2625/17, Верховний Суд у своїй постанові від 10.07.2018 р. зазначив, що суди попередніх інстанцій наведених вимог законодавства не врахували, подані сторонами докази у їх сукупності не оцінили, зокрема хто є власником Гуртожитку, оскільки у своїх висновках послалися на те, що Гуртожиток увійшов до статутного фонду третьої особи в процесі приватизації та із власності останнього не вибував, та в той же час вказали на те, що його власником є відповідач-1, у зв'язку з чим висновки судів є суперечливими, тому вони дійшли передчасних висновків про задоволення позову.

При цьому, позивач обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення позову, позивач посилався на лист від 23.06.2017 № 2-18/3320 (т.1, а.с.44).

Проте, вирішуючи спір у даній справі та задовольняючи позов суди попередніх інстанцій наведений позивачем доказ не дослідили та не навели правових висновків про те, чи виникло у позивача право вимоги до відповідачів передати йому Гуртожиток, та чи порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, в той час, як дослідження вищевказаних обставин справи має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

У в.ідповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України справу № 911/2625/17 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2018 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 911/2625/17 за позовом Броварської міської ради Київської області до ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - ПРАТ „Броварський завод пластмас” про зобов’язання вчинити певні дії, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 29.08.2018 р.

06.08.2018 р. до канцелярії суду від відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив № 27-15657/18 від 01.08.2018 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

07.08.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 2-15/3189 від 06.08.2018 р., що долучені судом до матеріалів справи.

20.08.2018 р. до канцелярії суду від відповідача - ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” надійшов відзив № 08/11382 від 13.08.2018 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

29.08.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 19.09.2018 р.

06.09.2018 р. до канцелярії суду від відповідача - ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” надійшли заперечення № 08/12034 від 04.09.2018 р. до пояснень позивача у справі, що долучені судом до матеріалів справи.

07.09.2018 р. до канцелярії суду від відповідача - ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” надійшла заява № 08/12039 від 05.09.2018 р. про приєднання до справи доказів із доданими до неї документами, що долучені судом до матеріалів справи.

14.09.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшли відзив № 2-15/3577 від 10.09.2018 р. на відзив відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відзив № 2-15/3578 від 10.09.2018 р. на відзив відповідача - ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, що долучені судом до матеріалів справи.

19.09.2018 р. у підготовчому засіданні представник відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заявив клопотання б/н від 18.09.2018 р. про закриття провадження у справі, у якому просив суд закрити провадження у справі в частині вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

19.09.2018 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 03.10.2018 р.

03.10.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від третьої особи - ПРАТ „Броварський завод пластмас” надійшли пояснення № 020-597 від 03.10.2018 р. з урахуванням постанови Верховного Суду від 10.07.2018 р., що долучені судом до матеріалів справи.

03.10.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 2-18/3838 від 02.10.2018 р., що долучені судом до матеріалів справи, та клопотання № 2-15/3833 від 02.10.2018 р., у якому просив суд виключити ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб із участі у справі як відповідача та залучити ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також пункт 1 прохальної частини позовної заяви читати в наступній редакції: „Зобов?язати ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” передати до комунальної власності територіальної громади м. Бровари, в особі Броварської міської ради Київської області гуртожиток по бульвару Незалежності, 3-Б, в м. Бровари Київської області, разом з об?єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей гуртожиток.”

03.10.2018 р. у підготовчому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

03.10.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 17.10.2018 р. Також, даною ухвалою суду змінено процесуальний статус учасника справи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відповідача - на третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб.

Клопотання № 2-15/3833 від 02.10.2018 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

17.10.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від третьої особи - „Броварський завод пластмас” надійшло клопотання № 020-621 від 17.10.2018 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.

17.10.2018 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 07.11.2018 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 28.11.2018 р.

28.11.2018 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 12.12.2018 р.

12.12.2018 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.01.2019 р.

16.01.2019 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 07.02.2019 р.

07.02.2019 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник третьої особи-2 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 1993 року між Фондом державного майна України (продавець) та Організацією орендарів орендного підприємства „Броварський завод пластмас” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства „Броварський завод пластмас”, вартість державної частини якої складає 13 177 184 тис. крб.

Право власності на майно цілісного майнового комплексу ОП „Броварський завод пластмас”, що приватизується, переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту прийомки-передачі. До цього часу державне майно знаходиться у покупця на праві повного господарського відання.

Як вбачається з листа голови Фонду, направленого Президенту правління АТ „Броварський завод пластмас” за № 035-329 від 02.04.1996 року, до якого додано в якості додатку Перелік об’єктів, які були передані Організації орендарів ОП „Броварський завод пластмас”, останній отримав об’єкти нерухомості, в тому числі і гуртожиток по бульв. Незалежності, 3-б в м. Бровари (п. 22 Переліку).

У відповідності до розділу 1 Статуту ПРАТ „Броварський завод пластмас”, Приватне акціонерне товариство „Броварський завод пластмас” є правонаступником Публічного акціонерного товариства „Броварський завод пластмас”, що було створено на підставі рішення установчих зборів засновників товариства від 08.02.1995 року шляхом перетворення в Закрите акціонерне товариство орендного підприємства „Броварський завод пластмас”, яке через оренду з викупом приватизувало цілісний майновий комплекс державного підприємства „Броварський завод пластмас” відповідно до діючого законодавства України.

Згідно Свідоцтва на право власності від 24.12.1994 р. за реєстраційним номером П-413, яке міститься в матеріалах справи, вбачається, що останнє посвідчує право власності на майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства „Броварський завод пластмас”, промвузол, видане покупцеві на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Броварською міською державною нотаріальною конторою 24.12.1993 р., а також акту прийому-передачі від 15.04.1994 року між покупцем та Фондом державного майна України згідно з Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” від 04.03.1992 року.

Це Свідоцтво підтверджує, що покупець є власником вищезгаданого цілісного майнового комплексу.

21.01.2003 року на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р., Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області прийняв рішення № 28 „Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна”, яким вирішив оформити право власності ЗАТ „Броварський завод пластмас” на цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Бровари, Промвузол (згідно додатку 1).

У відповідності до Переліку об’єктів нерухомого майна, що належить на правах власності Закритому акціонерному товариству „Броварський завод пластмас”, що утворилось шляхом перетворення з Орендного підприємства „Броварський завод пластмас”, увійшов, в тому числі, і гуртожиток за адресою м. Бровари, Промвузол (п.16).

22.07.2009 року, на підставі рішення Виконавчого комітету Броварської міської ради, за ЗАТ „Броварський завод пластмас” проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно (ОСОБА_6 за номером 23371752, копія якого міститься в матеріалах справи) та видано Свідоцтво про право власності на гуртожиток за адресою Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 3б.

06.08.2009 р. між ВАТ „Всеукраїнський акціонерний Банк (іпотекодержатель) та ЗАТ „Броварський завод пластмас” було укладено іпотечний договір, відповідно до п. 2) якого розділу „Предмет іпотеки” значиться гуртожиток загальною площею 4 883, 7 кв.м., що заходиться за адресою Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, 3б та належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ССІ 515820, виданого 22.07.2009 р. Виконавчим комітетом Броварської міської ради, на підставі рішення № 28 від 21.01.2003 р. та рішення № 341 від 14.07.2009, право власності зареєстроване за іпотекодавцем в Комунальному підприємстві Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації”.

У зв’язку із невиконанням іпотекодавцем - третьою особою – ЗАТ „Броварський завод пластмас” (ПРАТ „Броварський завод пластмас”), як позичальником своїх зобов’язань за кредитними договорами перед відповідачем, 13.05.2016 р. відповідач шляхом звернення стягнення на іпотечне майно набув право власності на предмет іпотеки – гуртожиток, загальною площею 4 883, 7 кв.м., що заходиться за адресою Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, 3б, і відповідно 13.05.2016 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис за № 14498485 про реєстрацію за ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” права власності на нерухоме майно, а саме гуртожиток загальною площею 4 883, 7 кв.м., що заходиться за адресою Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, 3б, на підставі укладеного іпотечного договору за ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявна в матеріалах справи).

Як вбачається із матеріалів справи, у 2005 р. фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 звернулись із позовом в Броварський міськрайонний суд Київської області до Виконавчого комітету Броварської міської ради за участю третіх осіб ЗАТ „Броварський завод пластмас”, РВ ФДМУ по Київській області, Броварського міжміського бюро технічної інвентаризації, ФДМУ про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Броварської міської ради № 28 від 21.01.2003 р. „Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна”, яким вирішив оформити право власності ЗАТ „Броварський завод пластмас” на цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Бровари, Промвузол (згідно додатку 1), та визнання частково недійсним та скасування державного свідоцтва про право власності ЗАТ „Броварський завод пластмас” на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Бровари, Промвузол в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на гуртожиток для сімейних по бульв. Незалежності, 3-б в м. Бровари.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2005 р. у справі № 2-2833/05 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Броварської міської ради за участю третіх осіб ЗАТ „Броварський завод пластмас”, РВ ФДМУ по Київській області, Броварського міжміського бюро технічної інвентаризації, ФДМУ про визнання незаконним та скасування рішення відмовлено у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31.01.2006 р. рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2005 р. у справі № 2-2833/05 залишено без змін.

При цьому, Броварський міськрайонний суд Київської області у своєму рішенні від 27.10.2005 р. у справі № 2-2833/05 встановив та зазначив, що в судовому засіданні безспірно встановлено, що гуртожиток, який розташований по бульв. Незалежності З-Б входить до цілісного майнового комплексу, придбаний заводом за договором купівлі-продажу від 01.12.1993 року і є власністю третьої особи ЗАТ „Броварський завод пластмас”. В судовому засіданні не добуто доказів, що спірним рішенням порушено законні права та інтереси позивачів.

Також, Апеляційний суд Київської області у своїй ухвалі від 31.01.2006 р. у справі № 2-2833/05 встановив та зазначив, що з врахуванням доказів, які є в матеріалах справи, судом першої інстанції правильно зроблено висновок про те, що спірний гуртожиток був куплений, разом із майном цілісного майнового комплексу, Організацією орендарів ОП „Броварський завод пластмас” 24 грудня 1993 року згідно договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2005 р. та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31.01.2006 р. у справі № 2-2833/05 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Броварської міської ради за участю третіх осіб ЗАТ „Броварський завод пластмас”, РВ ФДМУ по Київській області, Броварського міжміського бюро технічної інвентаризації, ФДМУ про визнання незаконним та скасування рішення.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є неспростованими, доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У 2017 р. позивач звернувся до відповідача із листом від 18.07.2017 р., у якому вимагав вд останнього на виконання вимог Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” передати до комунальної власності територіальної громади м. Бровари в особі Броварської міської ради Київської області гуртожиток по бульвару Незалежності, 3-Б, в м. Бровари Київської області, разом з об?єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей гуртожиток.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог, просить суд зобов?язати відповідача - ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” передати до комунальної власності територіальної громади м. Бровари в особі Броварської міської ради Київської області гуртожиток по бульвару Незалежності, 3-Б, в м. Бровари Київської області, разом з об?єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей гуртожиток.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 1 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, що є об'єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей).

4. Дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).

Відповідно до ст. 3 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів:

1) всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад;

2) передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону здійснюється в порядку та строки, передбачені Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад, затвердженою законом;

3) передача гуртожитків згідно із цим Законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону;

4) гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі ті, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, передаються у власність територіальних громад відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;

5) рішення про передачу гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, у власність територіальних громад приймає орган, уповноважений управляти державним майном, інший орган, якому передано в користування державне майно, або суд;

6) видатки, пов'язані з капітальним ремонтом гуртожитків (їх житлових комплексів та/або їх частин), що передаються у власність територіальних громад згідно з цим Законом, здійснюються за рахунок передбачених на це відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законодавством джерел. У разі погіршення стану гуртожитку, включеного до статутного капіталу, який підлягає передачі у комунальну власність, понад норми фізичного зносу за час його перебування у приватній власності місцева рада має право вимагати від власника гуртожитку провести ремонт гуртожитку або стягнути з власника в договірному чи судовому порядку вартість такого ремонту та/або відповідних відновлювальних робіт;

7) допоміжні приміщення у гуртожитках передаються у спільну сумісну власність власникам житлових приміщень у таких гуртожитках безоплатно і окремо приватизації не підлягають;

8) земельні ділянки, необхідні для утримання та експлуатації гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, не підлягають приватизації чи продажу у зв'язку з приватизацією жилих і допоміжних приміщень у них, а залишаються у власності відповідної територіальної громади (або передаються їй у власність) згідно з чинним законодавством;

9) утримання приватизованих та неприватизованих житлових, нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій здійснюється за рахунок коштів їх власників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

10) власники житлових і нежитлових приміщень у гуртожитках є співвласниками допоміжних приміщень у гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням гуртожитку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні гуртожитку;

11) власники житлових та нежитлових приміщень у гуртожитку можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до закону;

11 1) громадяни, які на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитку та фактично проживають у ньому, мають право, за наявності згоди власника гуртожитку, здійснювати за власні кошти ремонт житлових та допоміжних приміщень у гуртожитку з наступним відшкодуванням здійснених ними витрат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

11 2) громадяни, які на правових підставах вселені в гуртожиток та фактично проживають у ньому на умовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до цього Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку. У разі надання місцевою радою згоди на приватизацію жилих і нежилих приміщень у гуртожитку (або його частин), в якому жилі приміщення (або їх частини) використовуються для проживання громадян на умовах надання ліжко-місця, такі жилі приміщення можуть бути приватизовані лише після розселення громадян, які в них проживають на умовах надання ліжко-місця, в окремі жилі приміщення;

12) користування закріпленою за гуртожитками, на які поширюється дія цього Закону, прибудинковою територією здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Земельним кодексом України.

Статтею 14 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що гуртожитки (як об'єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини), на які поширюється дія цього Закону, передаються у власність відповідних територіальних громад згідно з цим Законом у порядку та строки, визначені затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

2. Гуртожитки державної форми власності передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону на безкомпенсаційній основі.

3. Гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону в один із таких способів:

1) на безкомпенсаційній основі всі гуртожитки передаються:

а) за згодою власника гуртожитку - за його рішенням;

б) без згоди власника гуртожитку - за рішенням суду;

2) на частково-компенсаційній основі всі гуртожитки передаються:

а) на договірних засадах з виплатою компенсації у розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням власника гуртожитку та рішенням відповідної місцевої ради;

б) відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, у розмірі, меншому за розмір, визначений відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням суду за позовом місцевої ради;

3) на компенсаційній основі, за умови попередньої повної компенсації в розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, гуртожитки передаються:

а) за згодою місцевої ради - за рішенням відповідної місцевої ради за поданням власника гуртожитку;

б) без згоди місцевої ради - за рішенням суду за позовом власника гуртожитку.

4. Розмір компенсації вартості гуртожитків, що передаються відповідно до цього Закону у власність територіальних громад на частково-компенсаційній або компенсаційній основі, розраховується відповідно до вартості гуртожитків, за якою їх було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитків у їхній власності.

У разі наявності корпоративних прав держави у статутному капіталі таких товариств розмір компенсації визначається пропорційно до обсягу таких прав відповідно до закону.

Компенсація власнику гуртожитку здійснюється у грошовій формі в національній грошовій одиниці України (гривні).

5. Рішення про передачу гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у власність територіальних громад приймається відповідно до цього Закону органами місцевого самоврядування, на території яких розташовані гуртожитки.

6. Видатки, пов'язані з передачею гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на це затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад та законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 25-1 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що спори, пов'язані з порушенням майнових прав територіальних громад та власників гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, незалежно від форми власності розглядаються та вирішуються в судовому порядку, якому може передувати (за згодою сторін) досудовий (договірний) розгляд, що здійснюється відповідно до законодавства.

2. Спори про порушення майнових прав територіальних громад розглядаються судами за позовами органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, при та за наслідками приватизації майна державного підприємства „Броварський завод пластмас” спірний об’єкт нерухомого майна, а саме гуртожиток, загальною площею 4 883, 7 кв.м., що заходиться за адресою: бульв. Незалежності, 3-Б, м. Бровари, Київська область, увійшов до статутного фонду Закритого акціонерного товариства „Броварський завод пластмас” та було набуто останнім у власність вказаний гуртожиток, що підтверджується вищевказаними документами, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2005 р. та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31.01.2006 р. у справі № 2-2833/05, наявними у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що спірний гуртожиток, загальною площею 4 883, 7 кв.м., що заходиться за адресою: бульв. Незалежності, 3-Б, м. Бровари, Київська область, станом на час розгляду справи перебуває у власності відповідача - ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційною довідкою № 59061113 від 13.05.2016 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, наявними у матеріалах справи.

У встановлених законодавством порядку та строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо передачі позивачу гуртожитку, загальною площею 4 883, 7 кв.м., що заходиться за адресою: бульв. Незалежності, 3-Б, м. Бровари, Київська область, не виконав та не виконує, що підтверджується вищевказаними документами, наявними у матеріалах справи, відсутністю підписаного обома сторонами відповідного акту приймання-передачі спірного гуртожитку, чим відповідач істотно порушив і порушує права територіальної громади міста Бровари Київської області, у тому числі права мешканців спірного гуртожитку.

Заперечення відповідача щодо того, що у спірних відносинах у нього не виник та відсутній обов’язок щодо щодо передачі позивачу спірного гуртожитку, так як на дані відносини не поширюється дія Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” через те, що спірний гуртожиток не увійшов та не був включений до статутного фонду Закритого акціонерного товариства „Броварський завод пластмас”, створеного у процесі приватизації, чи відчужено у інший спосіб, є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються вищевказаними доказами і рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2005 р. та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31.01.2006 р. у справі № 2-2833/05, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимога позивача до відповідача про зобов?язання передати до комунальної власності територіальної громади м. Бровари в особі Броварської міської ради Київської області гуртожиток по бульвару Незалежності, 3-Б, в м. Бровари Київської області, разом з об?єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей гуртожиток, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов?язати Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк” (04119, вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ; ідентифікаційний код 19017842) передати до комунальної власності територіальної громади м. Бровари в особі Броварської міської ради Київської області (07400, вул. Гагаріна, 15, м. Бровари, Броварський район, Київська область; ідентифікаційний код 26376375) гуртожиток по бульвару Незалежності, 3-Б, в м. Бровари Київської області, разом з об??єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей гуртожиток.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (04119, вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ; ідентифікаційний код 19017842) на користь Броварської міської ради Київської області (07400, вул. Гагаріна, 15, м. Бровари, Броварський район, Київська область; ідентифікаційний код 26376375) судові витрати 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

13 березня 2019 р.