Рішення № 80460836, 28.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2019Справа №910/11506/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, настороні відповідача -Корбута Романа Володимировичапростягнення 52 626,00 грн.Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Баринова О.І.

Представники учасників справи:

від позивача: Грищенко О.М.

від відповідача: Омельяненко Н.М.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" про стягнення 2 626,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2017 між громадянином України ОСОБА_4 (в якості туриста) та Фізичною особою-підприємцем Корбутом Романом Володимировичем (в якості турагента), який діяв від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК", укладено Договір на туристичне обслуговування.

На виконання своїх зобов'язань за вказаним договором ОСОБА_4 було сплачено кошти у розмірі 52 626,00 грн. в якості передплати за туристичні послуги. Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" було анульовано тур та не надано ОСОБА_4 туристичні послуги, у зв'язку з чим у останнього виникло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" в частині повернення безпідставно утримуваних відповідачем коштів, яке було набуте позивачем шляхом укладення з ОСОБА_4 Договору №08-08/2018 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 08.08.2018.

А тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" вказує на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" обов'язку зі сплати на його користь коштів у розмірі 2 626,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2018 відкрито провадження у справі №910/11506/18; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; залучено до участі у розгляді справи Корбута Романа Володимировича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; судове засідання призначено на 25.09.2018.

06.09.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог з доказами її направлення іншим учасникам справи, за змістом якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" 52 626,00 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову.

Також, 06.09.2018 через відділ діловодства суду від позивача із супровідним листом надійшли докази для долучення до матеріалів справи.

20.09.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" до суду надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, в якій відповідач вказує, що не одержував примірник позову, а тому йому необхідно ознайомитись з матеріалами справи для підготовки відзиву, у зв'язку з чим просить суд продовжити визначений йому процесуальний строк до 25.09.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" задоволено та продовжено відповідачу встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позов у справі №910/11506/18 до 25.09.2018.

Представником відповідача у судовому засіданні 25.09.2018 було подано відзив на позов з доказами його направлення іншим учасникам справи, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТВК" заперечує проти позову з тих підстав, що ФОП Корбутом Р.В. не було оплачено за тур, у зв'язку з чим останній був анульований, про що відповідачем було повідомлено споживача листами. Відтак, відповідач вказує, що неналежне виконання умов договору про туристичне обслуговування мало місце саме з боку третьої особи, як турагента, у зв'язку з тим, що ним не було завершено процедуру оплати за туристичний продукт туроператору, а тому саме ФОП Корбут Р.В. повинен особисто нести відповідальність за неналежне виконання умов Договору на туристичне обслуговування від 22.07.2017.

Протокольними ухвалами господарського суду міста Києва від 25.09.2018 відмовлено в задоволенні усного клопотання представника відповідача про витребування доказів та відкладено судове засідання на 16.10.2018.

12.10.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до розгляду справи ФОП Корбута Романа Володимировича в якості співвідповідача, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" також просить поновити йому строк для подання даного клопотання. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання даного клопотання позивач вказує, що ознайомився зі змістом укладеного між відповідачем та третьою особою агентського договору №ТА/64/05-14 по реалізації туристичних продуктів від 07.05.2014 лише після одержання відзиву.

Також, 12.10.2018 через відділ діловодства суду від позивача разом із супровідними листами надійшли документи для долучення їх до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про поновлення процесуального строку на подання клопотання про залучення співвідповідача у справі відмовлено; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про залучення до розгляду справи ФОП Корбута Романа Володимировича в якості співвідповідача залишено без розгляду; в судовому засіданні оголошено перерву до 08.11.2018.

07.11.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" надійшло клопотання про здійснення розгляду справи №910/11506/18 за правилами загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що ознайомившись із змістом відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК", позивач вбачає за необхідне з метою доведення своєї правової позиції заявити клопотання про допит свідків та поставити на розгляд суду питання щодо призначення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2018 вирішено здійснювати розгляд справи №910/11506/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2018.

У зв'язку з направленням судді Бойко Р.В. до Національної школи суддів України ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2018 призначено підготовче засідання на 04.12.2018.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2018 клопотання представника позивача про відкладення засідання задоволено та відкладено підготовче засідання на 15.01.2019.

14.01.2019 через відділ діловодства суду від позивача разом із супровідним листом надійшла нотаріально посвідчена заява свідка - ОСОБА_6, яка вказує, що у період з квітня 2012 року по липень 2017 року працювала у ФОП Корбута Р.В. та підтверджує, що 22.07.2017 ОСОБА_4 оплатив тур у розмірі 52 626,00 грн., після чого сторонами (третьою особою та ОСОБА_4) було підписано договір на туристичне обслуговування в двох екземплярах. Також, ОСОБА_6 вказує, що власноруч виписала лист бронювання по договору на туристичне обслуговування та квитанцію до прибуткового касового ордеру.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2019 відкладено підготовче засідання на 24.01.2019 та запропоновано позивачу викласти в письмовій формі своє прохання щодо витребування у відповідача копії договору.

16.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" було подано до суду клопотання про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" оригіналу агентського договору №ТС64/05-14 від 01.05.2014 та письмові пояснення до яких долучено судову практику.

Представником відповідача в підготовчому засіданні 24.01.2019 надано письмові пояснення в яких відповідач вказує, що ФОП Корбут Р.В. не виконав свого зобов'язання з оплати туристичного продукту на рахунок туроператора (Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК"), тому останній на законних підставах анулював спірний тур. Відтак, на думку відповідача, спірні кошти підлягають відшкодуванню тур агентом.

Протокольними ухвалами господарського суду міста Києва від 24.01.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" оригіналу агентського договору №ТС64/05-14 від 01.05.2014; долучено до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_6; закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу №910/11506/18 до розгляду по суті на 14.02.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2019 відкладено судове засідання на 28.02.2019 та визнано явку представника позивача у засідання обов'язковою.

В судове засідання 28.02.2019 представник позивача з'явився; надав пояснення по суті справи; позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.02.2019 з'явився; надав пояснення по суті справи; проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа в судове засідання, призначене на 28.02.2019, не з'явилась, про місце, дату та час засідання була належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, у зв'язку з чим на підставі положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд прийшов до висновку про можливість розглянути дану справу без участі Корбута Романа Володимировича.

У судовому засіданні 28.02.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (туроператор) та Фізичною особою-підприємцем Корбутом Романом Володимировичем (турагент) укладено Агентський договір №ТА64/05/05-14 по реалізації туристичних продуктів (надалі - Агентський договір), згідного якого турагент зобов'язується за винагороду надавати туроператору послуги з реалізації турпродукту туристу шляхом укладення договору про надання туристичного продукту (туристичних послуг) від імені та за дорученням туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені умовами цього договору.

Договір є формою підтвердження повноважень турагента (п. 2.4 Агентського договору).

22.07.2017 між Фізичною особою-підприємцем Корбутом Романом Володимировичем (турагент), який діяв від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (туроператор) на підставі Агентського договору, та ОСОБА_4 (турист) укладено Договір на туристичне обслуговування (надалі - Договір), у відповідності до якого туроператор зобов'язався відповідно до бронювання турагента, здійсненого за замовленням туриста, надати комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), надати інформаційно-консультаційні послуги, а турист зобов'язався на умовах цього Договору прийняти і оплатити їх.

Варто зауважити, що в преамбулі Договору міститься посилання на агентський договір №ТА64/05-14 по реалізації туристичних продуктів від 01.05.2014, однак представником відповідача як в письмових так і в усних поясненнях, наданих в засіданнях, було вказано, що в цій частині допущена описка у зазначенні номеру та дати Агентського договору, в той час між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" та Фізичною особою-підприємцем Корбутом Романом Володимировичем укладався лише один агентський договір, на підставі якого і діяла третя особа, - Агентський договір №ТА64/05/05-14 по реалізації туристичних продуктів від 07.05.2014.

У пункті 3.4.11 Договору передбачено обов'язок туриста оплатити туроператору через туриста вартість замовленого тур продукту протягом строку, який вказаний у пункті 4.5 Договору.

У відповідності до Додатку №1 (лист бронювання/програма туристичного обслуговування) до Договору, підписаний ОСОБА_4 та відповідальним менеджером ОСОБА_6, туристичним продуктом, замовленим туристом, являється тур до курорту Коста Дорадо, Іспанія, в період з 26.08.2017 по 06.09.2017 (надалі - тур). Вартість туру складає 52 626,00 грн., яка підлягає сплаті шляхом передоплати у розмірі 100% на момент укладення даного Додатку №1.

22.07.2017 ОСОБА_4 було в повному обсязі сплачено вартість туру, що підтверджується виписаною та скріпленою Фізичною особою-підприємцем Корбутом Романом Володимировичем квитанцією по прибутковим касовим операціям №22/07 від 22.07.2017.

04.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" було анульовано ОСОБА_4 тур у зв'язку з тим, що туроператор (відповідач) не отримав кошти по заброньованій заявці.

ОСОБА_4 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" з листом-повідомленням від 26.07.2018 про розірвання Договору та вимогою повернути сплачені ним за Договором кошти у розмірі 52 626,00 грн., який був одержаний відповідачем 30.07.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 26.07.2018, фіскальним чеком від 26.07.2018 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103046913233.

08.08.2018 між ОСОБА_4 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (новий кредитор) укладено договір №08-08/2018 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України), у відповідності до п. 1.2 якого первісний кредитор відступає новому кредиторові право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (боржник), будь-яких грошових зобов'язань на підставі договору на туристичне обслуговування від 22.07.2017 та котрі випливають із нього.

Відповідно до пункту 1.3 договору №08-08/2018 від 08.08.2018 право вимоги первісного кредитора переходить до нового кредитора в повному обсязі з моменту складання (підписання)сторонами акту приймання-передавання права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги) за цим договором.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною Угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 52 626,00 грн. (п. 2.1 договору №08-08/2018 від 08.08.2018).

08.08.2018 ОСОБА_4 було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" за актом прийому-передачі документи, які підтверджують право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК".

Суть спору між сторонами зводиться до того, що позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 52 626,00 грн., оскільки останнім не було виконано своїх зобов'язань за Договором з надання ОСОБА_4 туристичних послуг та в подальшому, у зв'язку з розірванням відповідного Договору, правові підстави для набуття відповідачем таких коштів відпали.

Натомість відповідач стверджує про наявність обов'язку із повернення сплачених ОСОБА_4 за Договором коштів саме у третьої особи, як сторони відповідного правочину.

Отже, до предмету доказування у даній справі входить вирішення питань наявності у відповідача заборгованості, розміру такої заборгованості та підстав для стягнення вказаної заборгованості.

При цьому, відповідач у своїх заявах по суті спору та усних поясненнях не заперечував факт сплати ОСОБА_4 коштів ФОП Корбуту Р.В. у розмірі 52 626,00 грн. Більше того, у своїх письмових та усних поясненнях представник відповідача вказує, що ним правомірно було анульовано тур клієнту, оскільки кошти за тур не находили до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК", а тому оскільки кошти були сплачені третій особі, то відповідно у неї і наявний обов'язок з повернення таких коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, зважаючи на те, що сторонами визнається факт передання ОСОБА_4 коштів ФОП Корбуту Р.В. у розмірі 52 626,00 грн., в матеріалах справи наявна підписана ФОП Корбутом Р.В. та скріплена його печаткою квитанція по прибутковим касовим операціям №22/07 від 22.07.2017 на суму 52 626,00 грн., а також зважаючи на підтвердження наведених обставин ОСОБА_6 у заяві свідка, яка стверджує, що працювала у третьої особи відповідальним менеджером та відповідно підписала Додаток №1 до Договору, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується оплата ОСОБА_4 туру у повному обсязі, а саме - у розмірі 52 626,00 грн.

З огляду на те, що ОСОБА_4 22.07.2017 було в повному обсязі оплачено туристичні послуги за Договором, то анулювання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" туру з підстав неоплати туристом туристичного продукту є безпідставним та неправомірним.

В свою чергу, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, що оплата туристом туристичного продукту ФОП Корбуту Р.В. не свідчить про оплату таких послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "ТТВК", з огляду на наступне.

По-перше, як було встановлено судом, між відповідачем та третьою особою був укладений Агентський договір, предметом якого є вчинення третьою особою від імені відповідача та за його рахунок юридичних дій, що мають правові наслідки, в зв'язку з чим даний договір є договором доручення, який є різновидом договорів про надання послуг.

За змістом ст. 1000 Цивільного кодексу України договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

З матеріалів справи також вбачається, що 22.07.2017 третя особа уклала з ОСОБА_4 Договір на туристичне обслуговування, за змістом якого туроператор зобов'язався відповідно до бронювання турагента, здійсненого за замовленням туриста, надати комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), надати інформаційно-консультаційні послуги, а турист зобов'язався на умовах цього Договору прийняти і оплатити їх.

Суд відзначає, що договір доручення породжує виникнення відносин представництва, сутність яких полягає в тому, що одна особа представляє у правовідношенні інтереси іншої, набуваючи для неї прав і обов'язків, розширюючи межі її юридичних дій.

З огляду на це, оскільки повірений за договором доручення породжує юридичні спроможності для довірителя, стороною зобов'язання, що виникло за Договором на туристичне обслуговування, є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТВК", і права та обов'язки з ОСОБА_4 виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК".

Відповідно передання коштів ОСОБА_4 на виконання своїх зобов'язань за Договором довірителю (ФОП Корбуту Р.В.) прирівнюється до передання таких коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "ТТВК".

Згідно пункту 2.1 Договору туроператор (відповідач) зобов'язався відповідно до бронювання турагента, здійсненого за замовленням туриста, надати комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), надати інформаційно-консультаційні послуги, а турист зобов'язався на умовах цього Договору прийняти і оплатити їх.

Заявка на бронювання є Додатком №1 до Договору, яка передбачала маршрут подорожі Київ - Барселона, Барселона - Київ, перельоти у якій повинен був здійснюватись авіакомпанією Роза Ветров, та розміщення у готелі в курорті Коста Дорадо, Іспанія, в період з 26.08.2017 по 06.09.2017. Також у заявці визначено перелік осіб (2), для яких замовляються туристичні послуги за таким Договором.

Суд відзначає, що при вирішенні даного спору слід розмежовувати правовий зв'язок, який ґрунтується на агентському договорі, що укладений між третьою особою та відповідачем, з правовим зв'язком, який ґрунтується на договорі, що є договором на туристичне обслуговування, укладеному третьою особою від імені відповідача.

Так, правовий зв'язок (внутрішні відносини) за агентським договором складається між довірителем та повіреним, а правовий зв'язок за договором є представницьким, який стосується посередницької діяльності туристичного агента і складається між повіреним і третіми особами (зовнішні відносини). Розмежування даного зв'язку є необхідним для визначення стану виконання обов'язків сторонами окремо за кожним з правочинів.

Отже, невиконання третьою особою своїх зобов'язань за агентським договором з перерахування відповідачу сплачених туристом коштів (внутрішні відносини між турагентом та туроператором), не може мати наслідком невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед туристом за договором на туристичні послуги (зовнішні відносини між туроператором та туристом).

По-друге, пояснення відповідача, що сплата туристом турагенту коштів за туристичний продукт не підтверджує надходження (одержання) туроператором таких коштів спростовується п. 6.10 Агентського договору, згідно якого суми, отримані турагентом за продаж туристичного продукту згідно цього договору, не є власністю турагента.

Тобто, третьою особою та відповідачем у Агентському договорі було погоджено, що одержані від туриста в якості оплати туристичної послуги кошти не переходять у власність турагента, а отже є власністю туроператора, оскільки фактично туристом відчужуються кошти на оплату продукту (вибувають з власності туриста) та відповідно такі кошти переходять у власність туроператора (оскільки за Агентським договором чітко визначено, що турагент не набуває на дані кошти власність, а враховуючи сутність правовідносин з надання платних послуг, такі кошти не можуть перебувати у нічийній власності).

Наведене додатково підтверджує правильність здійсненої судом кваліфікації правовідносин, які виникли між учасниками даної справи, зокрема між відповідачем та третьою особою, яка полягає у тому, що відповідач є стороною Договору, оскільки згідно п. 6.10 Агентського договору саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТВК" набуває у власність сплачені туристом кошти.

Отже, 22.07.2017 ОСОБА_4 було здійснено оплату туристичного продукту Товариству з обмеженою відповідальністю "ТТВК" в повному обсязі.

По-третє, частиною 1 статті 20 Закону України "Про туризм" передбачено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 296 Господарського кодексу України агентські відносини виникають у разі, зокрема надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 статті 296 Господарського кодексу України).

Частиною 9 статті 20 Закону України "Про туризм" встановлено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: 1) невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; 2) невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; 3) невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити (ч. 12 ст. 20 Закону України "Про туризм").

Положення ч. 12 ст. 20 Закону України "Про туризм" містять вичерпний перелік підстав для звільнення туроператора від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування та відповідно невиконання турагентом своїх зобов'язань перед туроператором за Агентським договором не є підставою для звільнення його від відповідальності перед туристом за невиконання своїх зобов'язань за Договором з надання туристичного продукту.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно та протиправно було анульовано тур (не надано туристичних послуг) ОСОБА_4 та таке порушення Договору було істотним, оскільки унеможливило одержання того, на що розраховував турист - тур до курорту Коста Дорадо, Іспанія, в період з 26.08.2017 по 06.09.2017.

Статтею 907 Цивільного кодексу України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, зокрема, шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

При цьому, суд зауважує, що позивачем та відповідачем у спірному Договорі не було погоджено особливого порядку оформлення такого розірвання, зокрема, не визначено необхідності підписання відповідної додаткової угоди тощо.

У статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 звернувся до відповідача з листом від 26.07.2018 про розірвання спірного Договору, який був отриманий відповідачем 30.07.2018. Обставини щодо отримання вказаного повідомлення відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Отже, з огляду на норми ст.ст. 907, 935 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що Договір на туристичне обслуговування є розірваним з 30.07.2018.

Крім того, у своєму листі від 26.07.2018 ОСОБА_4 просив відповідача повернути сплачені йому в якості передоплати за туристичні послуги кошти.

Згідно з частиною 5 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням умов договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про туризм" порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

За приписами частин 1 та 2 статті 32 Закону України "Про туризм" за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про туризм" встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із частиною 13 статті 20 Закону України "Про туризм" права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої, другої статті 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

З огляду на наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд прийшов до висновку, що саме відповідач як туроператор несе відповідальність за невиконання умов договору про надання туристичних послуг у спірних правовідносинах, а правовідносини, які виникли між відповідачем та третьою особою не можуть впливати на права туриста, які належно виконали умови укладеного ними договору. Спір між туроператором та турагентом може бути вирішений в іншому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №667/7877/15-ц, від 26.06.2018 у справі №307/2262/15-ц та від 28.03.2018 у справі №753/6193/15-ц.

Отже, у зв'язку порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТВК" зобов'язане було відшкодувати ОСОБА_4 кошти в розмірі 52 626,00 грн., сплачені туристом за відповідний тур.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 254, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний був сплатити ОСОБА_4 кошти у розмірі 52 626,00 грн. до 07.08.2017 включно.

Матеріали справи не містять доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" свого грошового зобов'язання, в той час як відповідач фактично підтвердив невиконання такого свого зобов'язання, а відтак, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТВК" є таким, що прострочило виконання свого грошового зобов'язання.

08.08.2018 між ОСОБА_4 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (новий кредитор) укладено договір №08-08/2018 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України), у відповідності до п. 1.2 якого первісний кредитор відступає новому кредиторові право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (боржник), будь-яких грошових зобов'язань на підставі договору на туристичне обслуговування від 22.07.2017 та котрі випливають із нього.

Відповідно до пункту 1.3 договору №08-08/2018 від 08.08.2018 право вимоги первісного кредитора переходить до нового кредитора в повному обсязі з моменту складання (підписання)сторонами акту приймання-передавання права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги) за цим договором.

08.08.2018 ОСОБА_4 було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" за актом прийому-передачі документи, які підтверджують право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК".

Отже, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (позивач) перейшло право вимоги до відповідача сплатити кошти у розмірі 52 626,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу положень ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Будь-які докази на підтвердження факту сплати спірної суми коштів ОСОБА_4 або Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" у матеріалах справі відсутні.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, офіс 128; ідентифікаційний код 36285831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, корпус 5, офіс 526; ідентифікаційний код 38964292) кошти у розмірі 52 626 (п'ятдесят дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять один) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.03.2019.

Суддя Р.В. Бойко