Ухвала суду № 80460063, 15.03.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/445/2019

130/558/19

У Х В А Л А

15.03.2019 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Саландяк О.Я., отримавши та вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна об»єктом спільного сумісного майна подружжя та поділ нерухомого майна подружжя,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просить визнати квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 22,7 кв.м, житловою площею 11,8 кв.м, спільною сумісною власністю подружжя, виділити їй у власність 1/2 (ідеальну) частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею 22,7 кв.м, житловою площею 11,8 кв.м.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

В порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачкою, якою висунуто вимоги майнового характеру не зазначено ціни позову, натомість зазначено, що ціна позову не визначена. Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна. Враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 претендує на 1/2 частку нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, ціна позову має визначатися дійсною вартістю нерухомого майна, на яке претендує позивачка. А цього слідує, що позивачкою має бути сплачено судовий збір за ставками визначеними Законом України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Незазначення ціни позову перешкоджає суду визначити суму судового збору, яка підлягає оплаті з вимоги майнового характеру.

Також в порушення п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачка, яка зазначає, що спірне нерухоме майно – квартира, є однокімнатною, тому не підлягає поділу в натурі, у жодної зі сторін немає коштів для сплати грошової компенсації за половину вартості спірної квартири, без визнання її співвласником та визнання за позивачкою права власності на ? її частку вона не може володіти, користуватись і розпоряджатись на рівних правах квартирою із відповідачем, таких вимог не викладає, а натомість висуває вимоги про визнання спірного нерухомого майна спільним сумісним майном подружжя; виділення їй у власність 1/2 (ідеальну) частку спірного нерухомого майна. Тобто позивачем не викладеного способу (способів) захисту прав або інтересів, що передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Адже відповідно до положень ст.ст. 367, 370 ЦК України у власність співвласника можливий виділ в натурі майна, а при поділі часток між співвласниками спільної сумісної власності можливе визнання права власності на ідеальну частку, тобто без виділення в натурі. Дійсно законом передбачено такий спосіб захисту, як поділ спільного майна подружжя. При цьому ст. 60 СК України закріплено презумпцію спільності майна подружжя, яке набуте за час шлюбу на праві спільної сумісної власності. Поділ майна подружжя передбачає спосіб перетворення спільної сумісної власності подружжя на часткову. При цьому в ході розгляду справи встановлюється весь обсяг спільного майна подружжя з метою визначення часток майна, компенсації одного виду майна іншим. Однак позивачем не викладено того, яке ще майно наявне у сторін, чи вони його розподілили у добровільному порядку, чи входить воно до предмету спору.

Враховуючи, що позивачкою викладено суперечливій зміст її позовних вимог, не зрозуміло, який же спосіб захисту, передбачений законом вона просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до частини першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином судом визначається спосіб усунення недоліків – подання позовної заяви у новій редакції із усуненням зазначених вище недоліків із відповідними додатками по кількості відповідачів та доплати судового збору за ставками визначеними Законом України «Про судовий збір» виходячи з ціни позову, що становитиме 1 відсоток від ціни позову, але не менше 768,40 грн. та не більше 9605 грн., які слід сплатити за наступними реквізитами: Одержувач коштів – УК у Жмеринському районі/м. Жмеринка 22030101; Код за ЄДРПОУ: 37755173; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: 31213206002006; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Найменування ККДБ – судовий збір (Державна судова адміністрація України,050). Дані недоліки мають бути усунуті у триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо, позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана суддею 15.03.2019 року.

Суддя О.Я. Саландяк у х в а л и в :