Рішення № 80456455, 28.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2019 р. Справа № 910/245/19За позовом Фізичної особи - підприємця Смагіна Олександра Олександровича

До Товариства з обмеженою відповідальністю " Канеллі Груп "

Про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 01.06.2018 р. № 01/06-1820

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Гончаров А.М. - предст.

Обставини справи:

Позивач - Фізична особа - підприємець Смагін Олександр Олександрович звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 01.06.2018 р. № 01/06-1820, що укладений між фізичною особою - підприємцем Смагіним Олександром Олександровичем та товариством з обмеженою відповідальністю " Канеллі Груп "

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2019 р. відкрите провадження у справі № 910/245/19, ухвалено здійснювати розгляд зазначеної справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення розгляду зазначеної справи на 28.02.2019 р.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, але 12.02.2019 р. через канцелярію суду позивачем подана заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України справа розглядається без участі представника позивача, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2018 р. між позивачем ( виконавцем ) та відповідачем ( замовником ) був укладений договір про надання юридичних послуг № 01/06-1820.

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався впродовж строку дії договору надавати відповідачу юридичні послуги, пов'язані із забезпеченням власної господарської діяльності останнього, а відповідач зобов'язався оплачувати надані позивачем юридичні послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Ціна договору включає в себе вартість юридичних послуг, вказаних у.п.1.1-1.2 цього договору та складає щомісячно 100000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на невідповідність спірного договору вимогам закону, на порушення відповідачем умов договору та вимог чинного законодавства, а також посилається на те, що спірний договір укладений керівником відповідача з перевищенням його повноважень.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що при укладанні спірного договору сторонами було дотримано норми чинного законодавства, а саме:

- зміст правочину не суперечить законодавству, а також моральним засадам суспільства.

- волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі;

- спірний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими особами та завірений печатками, у відповідності до законодавства;

- правочин спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, позивач всупереч вимогам вказаної статті не надав суду обґрунтованих доказів того, що спірний договір суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також не надав докази того, що договір з боку відповідача підписаний керівником з перевищенням його повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Пунктом п. 6.10.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю " Канеллі Груп " передбачено, що директор укладає будь - які господарські та інші договори відповідно до статуту товариства та законодавства України, а також розпоряджається майном товариства, відповідно до законодавства України, а тому твердження позивача у позовні заяві, щодо відсутності повноважень керівника відповідача для укладення спірного договору є безпідставними.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 13.03.2019 р.

СуддяВ.І.Пінчук