Рішення № 80453129, 14.03.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2019 року м. РівнеСправа №460/3206/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Алатир-Інвест" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Алатир-Інвест» (далі – ТОВ «Алатир-Інвест») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0011351401 від 14.12.2018;

- податкового повідомлення-рішення форми «П» №0011361401 від 14.12.2018;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0011371401 від 14.12.2018;

- податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0011381401 від 14.12.2018;

- податкового повідомлення-рішення форми «Д» №0002831305 від 14.12.2018;

- податкового повідомлення-рішення форми «Д» №0002841305 від 14.12.2018

- податкового повідомлення-рішення форми «С» №0011401404 від 14.12.2018.

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14.12.2018 №Ю-69;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосованої штрафної санкції від 14.12.2018 №0001081305.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, не відображають фактичні обставини справи, порушення вимог податкового законодавства є надуманими, а відтак прийняті податкові повідомлення-рішення, вимога, рішення про застосування штрафних санкцій є незаконними та необґрунтованими. Так позивач вказує на те, що сума банківських відсотків за користування кредитом на будівництво житлових будинків, надання будівельно-монтажних робіт та надання послуг по капітальному та поточному ремонтів не підлягає капіталізації в порядку та за правилами, установленими П(С)БО 31, а тому висновки податкового органу щодо завищення товариством витрат на суму відсотків за кредитами, в сумі 656364грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 87808грн та за І півріччя 2018 року в сумі 568556грн є неправомірними та необґрунтованими. Крім того, зазначає на правомірність віднесення на витрати сплачену суму пайового внеску на розвиток інфраструктури. Також вказує на те, що порушення ТОВ «Алатир-Інвест» приписів пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, яке полягало у не нарахуванні податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні першого постачання новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду), яким податковий орган вважає оформлення права власності на ТОВ «Алатир-Інвест» , є помилковими. Зазначає також на безпідставність висновків податкового органу щодо порушення ТОВ «Алатир-Інвест» п.192.2 ст.192 Податкового кодексу України в зв'язку з поверненням авансової оплати отриманої від неплатника ПДВ оскільки позивач має право скласти розрахунок коригування та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ тому, що відсутній об’єкт оподаткування податком на додану вартість. Не погоджується також з висновками зробленими в акті перевірки про те, що взаємовідносини між ТОВ "Алатир-Інвест" з фізичними особами: ОСОБА_2 (НОМЕР_1), ОСОБА_3 (НОМЕР_2), ОСОБА_4 (НОМЕР_3), ОСОБА_5 (НОМЕР_4), ОСОБА_6 (НОМЕР_5), ОСОБА_7 (НОМЕР_6), ОСОБА_8 (НОМЕР_7), ОСОБА_9 (НОМЕР_8), ОСОБА_10 (НОМЕР_9), ОСОБА_11 (НОМЕР_10), ОСОБА_12 (НОМЕР_11), ОСОБА_13 (НОМЕР_12), ОСОБА_14 (НОМЕР_13), ОСОБА_15 (НОМЕР_14), ОСОБА_16 (НОМЕР_15), ОСОБА_17 (НОМЕР_16), ОСОБА_18 (НОМЕР_17), ОСОБА_19 (НОМЕР_18), ОСОБА_20 (НОМЕР_19), ОСОБА_21 (НОМЕР_20), ОСОБА_22 (НОМЕР_21), ОСОБА_23 (НОМЕР_22), ОСОБА_24В.( НОМЕР_23), є трудовими без належного їх оформлення, зокрема без укладення трудового договору та виплати заробітної плати у розмірі не нижчому за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати оскільки з зазначеними особами було укладено цивільно - правові договори, що підтверджується документально. Також позивач не погоджується з розміром застосованих штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки. ОСОБА_24 позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 21.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Разом з тим, відповідачу встановлено строк для подання суду відзиву на позовну заяву (відзив).

Відповідач у строк встановлений судом надав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що вході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ «Алатир-Інвест» понесло витрати на створення кваліфікаційного активу відтак сума банківських відсотків за користування кредитом на виготовлення (будівництво) житлових будинків підлягає капіталізації в порядку та за правилами, установленими П(С)БО 31. Крім того зазначив, що сума пайового внеску на розвиток інфраструктури разом з іншими витратами включається до первісної вартості об’єкта будівництва на томість ТОВ «Алатир-Інвест» величину пайової участі віднесено до складу поточних витрат в наслідок чого занижено фінансовий результат за 2017 рік всього на суму 507758грн. Також вказав, що в ході проведення перевірки встановлено, те що ТОВ «Алатир-Інвест» за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 здійснювало реєстрацію прав власності на житлові приміщення (квартири) за адресою: м.Вараш, вул.Т.Боровця, буд.4-А та буд.4-Б. Квартири на які оформлено право власності ТОВ «Алатир-Інвест» були реалізовано громадянам на підставі іпотечних договорів. Згідно з пп.197.1.14 п.197.1. ст.197. Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з: постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом. Відтак, вважає , що операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об'єкт житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва. Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах. Крім того вказує, на те. що операції з купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому особам, що не були платниками податку на додану вартість не дають можливості складення платником ПДВ розрахунку коригування на зменшення нарахованих податкових зобов’язань у разі повернення неплатнику частини попередньої (авансової) оплати Податковим кодексом України не передбачен, як наслідок ТОВ «ОСОБА_24 – Інвест» безпідставно зменшено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 814388грн. Зазначає також те, що дослідивши зміст наданих для перевірки цивільно – правових договорів встановлено, що у даному випадку правовідносини між ТОВ "Алатир-Інвест" та фізичними особами носять характер саме трудових відносин між роботодавцем та найманими працівниками, а відтак встановлено наявність трудових відносин без належного їх оформлення, зокрема без укладення трудового договору та виплати заробітної плати у розмірі не нижчому за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати. Також вказав, що в ході вибіркової перевірки встановлено порушення вимог п.2.11,п п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 та п.19 ІІ постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 174775,98грн. ОСОБА_24 у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Протокольною ухвалою від 19.02.2019 судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою від 07.03.2019 судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у Рівненській області, на підставі наказу від 12.10.2018 №2522, проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Алатир-Інвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, за результатами якої позивача складено акт від 26.11.2018 №2572/17-00-14-01/39225796.

Згідно з висновками вказаного акта, перевіркою виявлено порушення податкового законодавства, зокрема:

1. п.3 П(С)БО 31, п.5 П(С)БО 11, п.10 П(С)БО 9, П(С)БО 16 пп.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 на 203666грн в т.ч. за 2017 рік – 107202грн, за І півріччя 2018 року – 96464,00грн та зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування за І півріччя 2018 року на 32644грн;

2. п.187.1 ст.187, пп.197.1.14 п.197.1 ст.197, п.192.2 ст.192 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2563306,00грн, в т.ч. за жовтень 2017 року – 59163,00грн, листопад 2017 року - 1004777,00грн, грудень 2017 року - 309084,00грн, січень 2018 року - 677801,00грн, березень 2018 року - 512481,00грн та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2018 року на 53868,00грн;

3. п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 та п.19 ІІ постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 951,74грн та видачу готівкових коштів під звіт на загальну суму 174775,98грн без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

4. п.119.2 ст.119, пп.«б» п.176.2 ст.176 розділу ІV Податкового кодексу України, розділу ІІІ “Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку“, чинного у 2015, 2016, 2017 роках, затвердженого в новій редакції наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 3- 4 квартал 2015 року, 1- 4 квартали 2016 року, 1-4 квартали 2017 року та 1- 2 квартали 2018 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку;

5. пп.14.1.180, п.14.1 ст.14, п.163.1 ст.163, пп.164.1.2, пп.164.2.1 пп.164.2.11 п.164.2 п.164.1 п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 пп.168.1.4 п.168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, п.171.1 п.171.2 ст.171, абз.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 9309,72грн, в т.ч. за листопад 2016 року – 208,92грн, травень 2017 року – 360,00грн, червень 2017 року – 2808,00грн, серпень 2017 року – 1824,00грн, вересень 2017 року – 1824,00грн, жовтень 2017 року – 2284,80грн;

6. п.4 ч.2 ст.6, п.7 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, а саме: несвоєчасне подання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів найманим працівникам за червень 2016 року граничний строк подання 20.07.2016 фактично подано 21.07.2016 за вх.№9126871738;

7. п.1.ст.4, п.1 ч.2 ст.6, п.1 ст.7 , п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, а саме: своєчасно не нарахований єдиний внесок із заниженої бази нарахування та заниженої додаткової бази нарахування єдиного внеску за період, що перевірявся, на суму 11202,86грн, в тому числі по звітних періодах: травень 2017 року - 440,00грн; червень 2017 року – 3432,00грн; липень 2017 року - 79,66грн, серпень 2017 року – 2229,33грн, вересень 2017 року – 2229,33грн; жовтень 2017 року – 2792,54грн;

8. ч.1 ст.4, п.3 ч.4 ст.5, п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7, ч.4 ст.7, п.2 ч.8 ст.9, ч.11 ст.9, п.6 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, а саме: в частині несвоєчасної сплати сум єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок за серпень 2015 року в сумі 813,45грн та за червень 2016 року в сумі 50,00грн;

9. п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ст.168 п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, а саме: не утримання та не перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 772,68грн, в т.ч. за листопад 2016 року – 14,28грн, за травень 2017 року – 30,00грн, червень 2017 року – 234,00грн, серпень 2017 року – 152,00грн, вересень 2017 року – 152,00грн, жовтень 2017 року – 190,40грн.

На підставі наведених висновків ГУ ДФС у Рівненській області 14.12.2018 було винесено податкове повідомлення – рішення форми «Р» №0011351401, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 254583грн (в тому числі 203666грн - основного зобов’язання, 50917грн - штрафної санкції), податкове повідомлення – рішення форми «П» №0011361401, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 32644грн, податкове повідомлення – рішення форми «Р» №0011371401, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3204133грн (в тому числі 2563306грн - основного зобов’язання, 640827грн - штрафної санкції), податкове повідомлення – рішення форми «В4» №0011381401, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 53868грн, податкове повідомлення – рішення форми «Д» №0002831305, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 18358,56грн (в тому числі 9309,72грн - податкове зобов’язання, 6787,83грн - за штрафними санкціями, 2261,01грн - пеня), вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ю-69 в розмірі 11202,86грн, рішення №0001081305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 5601,43грн, податкове повідомлення – рішення форми «Д» №0002841305, яким збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору, пені в розмірі 1524,85грн (в тому числі 772,68грн - податкове зобов’язання, 564,87грн - за штрафними санкціями, 187,3грн - пеня), податкове повідомлення – рішення форми «С» №0011401404, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44645,74грн.за порушення норм регулювання обігу готівки.

Вважаючи такі рішення податкового органу протиправними, ТОВ "Алатир-Інвест" звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Для організації бухгалтерського обліку позивачем розроблено облікову політику, затверджену наказами про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства №300515 від 30 травня 2015 року та №010915 від 01 вересня 2015 року. Зокрема в п.2.1.9 даних наказах зазначено, що фінансові витрати визначаються витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані ( визнані зобов’язаннями).

В ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Алатир-Інвест» заключило договір №44270/юко-17 від 02.08.2017 з ПАТ «Комерційний Банк «Глобус» про надання овердрафту за поточним рахунком (ліміт овердрафу 213000грн).

Крім того, ТОВ «Алатир-Інвест» заключило кредитний договір №39225796 КПД-1 від 25.01.2018 з ПАТ «КБ «Приватбанк» (відновлювана кредитна лінія у розмірі 950000грн на поновлення обігових коштів).

Також ТОВ «Алатир-Інвест» заключило кредитний договір №39225796 КПД-2 від 04.05.2018 з ПАТ «КБ «Приватбанк» (відновлювана кредитна лінія у розмірі 380000грн на поновлення обігових коштів).

Умовами наведених договорів визначено, що метою використання кредитних коштів є задоволення поточних потреб Позичальника в обігових коштах, придбання основних та обігових засобів, а також на інші цілі, що відповідають статутній діяльності Позичальника та не суперечать вимогам чинного законодавства України.

Сплату відсотків по вищезазначених договорах ТОВ «Алатир-Інвест» проводило наступними бухгалтерськими проводками: 2017 рік Дт 951, 952 Кт 31 – 87807,65, Дт 792 Кт 951, 952 - 87807,65; І півріччя 2018 року Дт 951, 952 Кт 31 – 568555,56грн, Дт 792 Кт 951, 952 - 568555,56грн.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

У відповідності до підпункту 138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат відносяться фінансові витрати, крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415 та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2010 №1300.

Відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати» визначено:

Капіталізація фінансових витрат – включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.

Кваліфікаційний актив – актив, який обов’язково потребує суттєвого часу для його створення.

Капіталізація фінансових витрат починається за наявності таких умов:

- визнання витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу

- визнання фінансових витрат , пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу

Як вбачається з матеріалів справи, за період, що перевірявся підприємство будувало багатоквартирні житлові будинки господарським способом ( власними силами) з метою подальшого продажу, дані активи створювались з метою продажу, і відповідно облік здійснювався у відповідності до П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу». Дане положення визначає, що необоротний актив визначається утримуваним для продажу у разі, якщо економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

Також судом враховано, що в періоді що перевірявся позивачем надавалися в тому числі і будівельно-монтажні послуги та послуги з капітального та поточного ремонтів, а саме:

Згідно з договором підряду №15/12/2016-ППР від 15.12.2016 та договором підряду №01/03/2017-ПБР, ТОВ «Алатир-Інвест» для ТОВ «Алатир-С» виконувало комплекс підготовчих робіт на земельній ділянці №1 по вул. Технічній в м. Сарни для будівництва багатоповерхових житлових будинків.

Відповідно до договору №212 від 24.11.2017, ТОВ «Алатир-Інвест» для Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області виконувало поточний ремонт приміщення по вул. 16-го Липня 6.

Згідно з договором підряду №730 від 27.11.2017, ТОВ «Алатир-Інвест» для Головного управління Національної поліції в Рівненській області виконувало капітальний ремонт 4-го поверху адміністративної будівлі ГУНП в Рівненській області в м.Рівне по вул.М. Хвильового, 2.

Відповідно до договору підряду №241117 від 27.11.2017, ТОВ «Алатир-Інвест» для Головного управління Національної поліції в Рівненській області виконувало поточний ремонт адмінприміщення ГУНП в Рівненській області в м. Рівне по вул . М. Хвильового, 2, вул. Пушкіна, 6.

Згідно з договором підряду №807/1 від 21.12.2017, ТОВ «Алатир-Інвест» для Головного управління Національної поліції в Рівненській області виконувало капітальний ремонт фасадів адмінприміщення в м. Рівне по вул . Дворецька, 116-А.

Відповідно до договору про використання бюджетних коштів №210 від 03.05.2018, ТОВ «Алатир-Інвест» для Головного управління Національної поліції в Рівненській області надавало послуги «Поточний ремонт благоустрою по вул. М. Хвильового, 2.

Виконання наведених вище робіт наданих послуг підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт.

Відтак, відповідно за цей період підприємство не несло витрат на створення кваліфікаційного активу.

Таким чином, сума банківських відсотків за користування кредитними коштами, які надавалися банком для на поновлення обігових коштів та використовувалися в тому числі на будівництво житлових будинків, надання будівельно-монтажних робіт та надання послуг по капітальному та поточному ремонтів, не підлягає капіталізації в порядку та за правилами, установленими П(С)БО 31, а тому висновки відповідача щодо завищення позивачем витрат на суму відсотків за кредитами, в сумі 656364грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 87808грн та за І півріччя 2018 року в сумі 568556грн не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та наведених нормах законодавства.

Також судом встановлено, що між Варашською міською радою та ТОВ «Алатир-Інвест» 19 травня 2017 року заключено договір №05/2017 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста ОСОБА_23, згідно з розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста на об’єкт будівництва – будівництво багатоповерхових житлових будинків, розмір пайової участі складає 2% від кошторисної вартості будівництва (25387,92 тис.грн), а саме: 25387,92 тис.грн*2% = 507758грн

Відповідно до платіжного доручення №1776 від 24.05.2017, позивачем перераховано 507758грн на рахунок виконавчого комітету Вараської міської ради.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

При цьому, суд враховує, що згідно з частиною 2 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Наведеною нормою встановлено загальний обов’язок взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту. Зокрема, для виконання покладеного даним Законом обов’язку взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту замовник зобов’язаний звернутися до органу місцевої влади для укладення договору та надати документи про вартість будівництва об'єкту, необхідні для розрахунку органом влади розміру пайової участі.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу в редакції, чинній з 01.01.2015).

При цьому, не передбачено різниці щодо операцій з виплат у вигляді пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста , на які коригується фінансовий результат до оподаткування, зазначені операції повинні відображатися згідно з правилами бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку згідно з п.7. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999 №318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому їх було здійснено».

Відтак, з огляду на наведені норми законодавства нараховану і сплачену суму пайового внеску на розвиток інфраструктури в розмірі 507758грн в 2017 році позивачем правомірно віднесено на витрати підприємства та відповідно зменшено оподатковуваний дохід.

Крім того, суд не погоджується з висновками акту перевірки щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1802786грн внаслідок порушення ТОВ «Алатир-Інвест» вимог п.187.1 ст.187. пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, яке полягає у не нарахуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість при здійсненні першого постачання новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду), яким відповідач вважає оформлення правовстановлюючих документів на готове новозбудоване житло з огляду на наступне:

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «Алатир-Інвест», за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 здійснювало реєстрацію прав власності на житлові приміщення (квартири) за адресою: м. Вараш, вул. Т.Боровця, буд. 4-А та буд. 4-Б. Квартири на які оформлено право власності ТОВ «Алатир-Інвест» були реалізовано громадянам на підставі іпотечних договорів (іпотекодержатель ПАТ КБ «Приватбанк»).

Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання житла визначений підпунктом 197.1.14 пунктом 197.1 ст.197 Податкового кодексу України.

Зокрема, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

Згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) це:

а) перша передача готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

Тобто, операція з постачання послуг із спорудження житла (об’єкта житлового фонду) для будівельної організації (надавача послуг – підрядника) є першою поставкою житла відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України. Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20% незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.

Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям – фізичним особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно з із п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України.

Якщо будівництво здійснює і продає готове житло безпосередньо будівельна компанія, тобто в одній особі співпадає і підрядник і замовник, говорити про поставку послуг по будівництву не приходиться. В такому випадку відсутній як факт замовлення, так і його сторони.

Твердження відповідача про те, що першим постачанням житла є факт реєстрації даного житла на замовника, є помилковим та таким, що не ґрунтується на положеннях чинного податкового законодавства та визначенні поняття «господарська операція», оскільки факт реєстрації житла в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно є результатом завершення господарської операції, яка відбувалась замовником та його контрагентами при здійсненні будівництва об'єкта житлової нерухомості.

Господарська операція - це дія двох або більше підприємств, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі цих підприємств, при цьому учасники спільної дії мають спільну мету - зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі цих підприємств.

Якщо житло реєструється на забудовника (замовника), то передача (продаж) такого житла здійснюється вже другому власнику. В такому випадку не виконується вимога Податкового кодексу України відносно першої передачі готового новозбудованого житла. Зрозуміло, що в такому випадку забудовник не може бути покупцем по відношенню до побудованого ним же житла.

Більше того – забудовник набуває право власності на збудований (в т ч. із залученням підрядників) ним об’єкт не в силу передачі прав власності, а в силу того, що об’єкт будується ним же.

При реєстрації права власності (реєстрації речових прав на такий об’єкт) у забудовника (замовника) виникає право власності внаслідок його встановлення, а не внаслідок зміни власника.

В податковому кодексі говориться про першу передачу житла у власність покупця, а не просто про першу передачу у власність.

Виходячи з цього саме продаж житла буде першою передачею готового новозбудованого житла, яке обкладається ПДВ, а якщо нерухомість реєструється на забудовника, то питання відносно першої передачі виникати не повинно.

При цьому суд зазначає, що операцією з першого постачання житла в тому числі є постачання послуг зі спорудження такого житла, які надавалися підрядними організаціями: ТОВ «КТБ-ГРУП» згідно з договорами №01-08/16 від 01 серпня 2016 року та №26/01/2018, ТОВ – фірма «ВЕРТІКА ЛТД» згідно з договором №1-02 від 01 лютого 2017 року, ТОВ КП «Стандарт-ІФ» згідно з договором підряду №250915 від 25.09.2015, КП «Міські електричні мережі» згідно з договором №34 від 14 вересня 2015 року. Факт надання послуг, виконання робіт підтверджується видатковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, актами надання послуг.

За таких обставин, твердження податкового органу, щодо порушення приписів пункту 187.1 статті 187. підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Також суд критично оцінює висновки акту перевірки, щодо порушення позивачем п.192.2 ст.192 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 814388грн, з огляду на наступне:

Як вбачається з акту перевірки протягом 2015 – 2018 років ТОВ «ОСОБА_24 – Інвест» укладало з фізичними особами договори купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому, а саме – житла у багатоквартирних будинках з вбудованими приміщеннями громадського призначення, розташованих за будівельною адресою: Рівненська область, м.Вараш, вулиця Т.Боровця, 1 та 2. На виконання яких фізичні особи частково оплачували вартість вищевказаного житла.

Судом встановлено, що в період з 2015 року по 30.06.2018 в ТОВ «Алатир-Інвест» відбувалося розірвання договорів купівлі-продажу на суму 5048447,40грн, дані кошти в повній сумі були повернені покупцям через поточний рахунок та через касу підприємства, а саме:

- ОСОБА_25, договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 22.12.2015 №1/7/31. Угода про розірвання договору від 14.02.2017. Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів, на загальну суму 502175грн;

- ОСОБА_26 договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 06.09.2016 №2/8/85. Угода про розірвання договору від 01.06.2017. Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів, на загальну суму 374360грн;

- ОСОБА_27, договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 04.04.2016 №1/9/44. Угода про розірвання договору від 05.06.2017. Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів на загальну суму 281827,74грн;

- ОСОБА_28, договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 04.01.2017 №2/1. Угода про розірвання договору від 01.10.2017. Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів на загальну суму 159960,0грн;

- ОСОБА_29, договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 28.12.2016 №2/3. Угода про розірвання договору від 01.10.2017. Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів на загальну суму 159960,0грн;

- ОСОБА_30, договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 29.12.2016 №2/4. Угода про розірвання договору від 01.10.2017. Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів на загальну суму 159960,0грн;

- ОСОБА_31 договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 22.12.2015 №1/9/42. Угода про розірвання договору від 01.10.2017. Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів на загальну суму 569310,0грн;

- ОСОБА_32 договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 22.12.2015 №1/9/45. Угода про розірвання договору від 01.10.2017. Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів на загальну суму 552720,0грн;

- ОСОБА_33 договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 12.01.2017 №3/8/39. Угода про розірвання договору від 30.03.2018. Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів на загальну суму 296400,0грн;

- ОСОБА_34 договір купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому від 04.11.2016 №2/9/87 та 2/9/90. Угода про розірвання договору від 16.11.2017 Повернення коштів здійснювалось згідно з видаткових касових ордерів на загальну суму 1839905грн.

В позовній заяви позивач вказує на те, що при отриманні коштів по договорах купівлі – продажу майна ТОВ «Алатир-Інвест» по першій події були нараховані податкові зобов'язання на суму 841409,90грн, відповідно зареєстровані податкові накладні, при поверненні коштів - в день повернення були зареєстровані розрахунки коригування до податкових накладних і відповідно зменшені податкові зобов’язання на суму 841407,90грн

Відповідач в акті перевірки та заперечення на позов вказує на те, що операції з купівлі – продажу майна, що буде створено в майбутньому, особам, що не були платниками податку на додану вартість не дають можливості складення платником ПДВ розрахунку коригування на зменшення нарахованих податкових зобов’язань у разі повернення неплатнику частини попередньої (авансової) оплати.

ОСОБА_24, з таким висновком суд погодитися не може з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 192.1. статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 192.2 статті 192 Податкового кодексу України, зменшення суми податкових зобов’язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Отже, повернення авансу за не отриманий товар і перегляд ціни на товар (зміна вартості товару) розглядаються як різні операції цивільно-правовим та податковим законодавством.

При поверненні авансу у зв’язку з розірванням угоди купівлі-продажу, операція з поставки товару не відбувається відтак відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Норми пункту 192.2 статті 192 Податкового кодексу України на які посилаються відповідач в акті перевірки стосуються випадків зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання.

Відтак, якщо продавцем – платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, а аванс повернуто, то він має право скласти розрахунок коригування та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ оскільки відсутній об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

Отже, з огляду на наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, висновки податкового органу щодо порушення ТОВ «Алатир-Інвест» п.192.2 ст.192 Податкового кодексу України є безпідставними.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення рішення №0002831305, в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 18097,41грн (в тому числі 9100,80грн податкове зобов’язання, 6735,60грн за штрафними санкціями та 2261,01грн сума пені), скасування податкового повідомлення рішення №0002841305, в частині збільшення суми грошового зобов’язання з військового збору, пені в розмірі 1489грн (в тому числі 758,40грн податкове зобов’язання, 543,30грн за штрафними санкціями та 187,3грн сума пені), скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ю-69 в розмірі 11123,20грн та рішення №0001081305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосованої штрафної санкції в сумі 5561,60грн суд виходив з наступного:

За правилами статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але для цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату, послуги. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Натомість, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Отже, відносини, які виникають з цивільно-правового договору про надання послуг не є тотожними трудовим правовідносинам, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та виконавцем.

Висновки аналогічного змісту також викладені у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17 та від 26.09.2018 у справі №822/723/17.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Алатир-Інвест", як замовником та фізичними особами, як виконавцями було укладено ряд договорів цивільно-правового характеру, за умовами яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати певну роботу.

Так, ПАТ "ОСОБА_24 - Інвест" укладено договору з наступними фізичними особами:

ОСОБА_35 (НОМЕР_1) – Договір про надання послуг №3 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Надання послуг підтверджується ОСОБА_24 виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

Договір про надання послуг №20 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення та оздоблення фасаду. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

2. ОСОБА_3 (НОМЕР_2) – Договір про надання послуг №4 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017. на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

Договір про надання послуг №19 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення та оздоблення фасаду. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

3. ОСОБА_4 (НОМЕР_3) - Договір про надання послуг №11 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

Договір про надання послуг №16 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення та оздоблення фасаду. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Наряд-замовлення від 01.06.2017. на надання послуг. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.05.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

4. ОСОБА_5 (НОМЕР_4) - Договір про надання послуг №7 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017. на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

Договір про надання послуг №18 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення та оздоблення фасаду. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

5. ОСОБА_6 (НОМЕР_5) - Договір про надання послуг №8 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

Договір про надання послуг №15 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення та оздоблення фасаду. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

6. ОСОБА_7 (НОМЕР_6) - Договір про надання послуг №5 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

7. ОСОБА_8 (НОМЕР_7) - Договір про надання послуг №12 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

8. ОСОБА_9 (НОМЕР_8) - Договір про надання послуг №6 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

9. ОСОБА_10 (НОМЕР_9) - Договір про надання послуг №9 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

10. ОСОБА_11 (НОМЕР_10) - Договір про надання послуг №10 від 01.05.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення фасаду мінеральними плитами з опорядженням декоративним розчином за технологією "Ceresit". Термін дії договору з 01.05.2017 по 31.05.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.05.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.05.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

Договір про надання послуг №17 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення та оздоблення фасаду. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

11. ОСОБА_12 (НОМЕР_11) - Договір про надання послуг №11 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з штукатурення стін та відкосів цементно-вапняним розчином. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

12. ОСОБА_13 (НОМЕР_12) - Договір про надання послуг №13 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з штукатурення стін та відкосів цементно-вапняним розчином. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

13. ОСОБА_14 (НОМЕР_13) - Договір про надання послуг №21 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з штукатурення стін та відкосів цементно-вапняним розчином. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

14. ОСОБА_15 (НОМЕР_14) - Договір про надання послуг №22 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з штукатурення стін та відкосів цементно-вапняним розчином. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

15. ОСОБА_16 (НОМЕР_15) - Договір про надання послуг №23 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з штукатурення стін та відкосів цементно-вапняним розчином. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

16. ОСОБА_17 (НОМЕР_16) - Договір про надання послуг №24 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення та оздоблення фасаду. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

17. ОСОБА_18 (НОМЕР_17) - Договір про надання послуг №25 від 01.06.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з утеплення та оздоблення фасаду. Термін дії договору з 01.06.2017 по 30.06.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.06.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

18. ОСОБА_19 (НОМЕР_18) - Договір про надання послуг №20 від 01.08.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з розвантаження перенесення та складування арматури в кількості 11,5 т. Термін дії договору з 01.08.2017 по 31.10.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.08.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.10.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

19. ОСОБА_20 (НОМЕР_19) - Договір про надання послуг №21 від 01.08.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з розвантаження перенесення та складування арматури в кількості 11,5 т. Термін дії договору з 01.08.2017 по 31.10.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.08.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.10.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

20. ОСОБА_21 (НОМЕР_20) - Договір про надання послуг №22 від 01.08.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з влаштування щебеневої основи об’ємом 96 куб.м. Термін дії договору з 01.08.2017 по 31.10.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.08.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.10.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

21. ОСОБА_22 (НОМЕР_21) - Договір про надання послуг №23 від 01.08.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з влаштування щебеневої основи об’ємом 96 куб.м. Термін дії договору з 01.08.2017 по 31.10.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.08.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.10.2017 оплата за надану послугу становить 2000,00грн.

22. ОСОБА_23 (НОМЕР_22) - Договір про надання послуг №24 від 25.09.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з влаштування щебеневої основи об’ємом 50 куб.м. Термін дії договору з 25.09.2017 по 31.10.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 25.09.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.10.2017 оплата за надану послугу становить 1000,00грн (з них за період з 25.09.2017 по 30.09.2017 – 160,00грн, за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 – 840,00грн).

23. ОСОБА_24В.( НОМЕР_23) - Договір про надання послуг №25 від 01.10.2017. Згідно з даним договором виконавець зобов’язаний надати послугу з кладки стін та перегородок з блоків та цегли об'ємом 20 куб.м. Термін дії договору з 01.10.2017 по 31.10.2017. Між підприємством (замовником) і виконавцем складено і підписано наряд-замовлення від 01.10.2017 на надання послуг, в якому зазначено вид послуг, термін виконання та оплата. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.10.2017 оплата за надану послугу становить 3000,00грн.

Жодних відомостей про те, що вказані особи не погоджувалися з укладенням відповідних цивільно-правових договорів, відповідачем під час перевірки здобуто не було, а відтак вказані угоди вважаються такими, що укладені за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними.

За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, висновки відповідача, викладені в акті перевірки про те, що дії пов’язані з наданими послугами, підтверджують наявність трудових відносин без належного їх оформлення, зокрема без укладення трудового договору та виплати заробітної плати у розмірі не нижчому за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати спростовані вимогами чинного цивільного і трудового законодавства, та матеріалами справи.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому вважає, що сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

За наведених обставин, позивачем спростовано факт порушення трудового та податкового законодавства, позаяк ОСОБА_2 (НОМЕР_1), ОСОБА_3 (НОМЕР_2), ОСОБА_4 (НОМЕР_3), ОСОБА_5 (НОМЕР_4), ОСОБА_6 (НОМЕР_5), ОСОБА_7 (НОМЕР_6), ОСОБА_8 (НОМЕР_7), ОСОБА_9 (НОМЕР_8), ОСОБА_10 (НОМЕР_9), ОСОБА_11 (НОМЕР_10), ОСОБА_12 (НОМЕР_11), ОСОБА_13 (НОМЕР_12), ОСОБА_14 (НОМЕР_13), ОСОБА_15 (НОМЕР_14), ОСОБА_16 (НОМЕР_15), ОСОБА_17 (НОМЕР_16), ОСОБА_18 (НОМЕР_17), ОСОБА_19 (НОМЕР_18), ОСОБА_20 (НОМЕР_19), ОСОБА_21 (НОМЕР_20), ОСОБА_22 (НОМЕР_21), ОСОБА_23 (НОМЕР_22), ОСОБА_24В.( НОМЕР_23), перебували не у трудових відносинах з ТОВ "ОСОБА_24 – Інвест»", а у відносинах цивільно-правового характеру і жодних належних та допустимих доказів зворотного стороною відповідача не надано.

Відтак, з огляду на викладене, відповідачем безпідставно зроблено висновок щодо порушення пп.14.1.180, п.14.1 ст.14, п.163.1 ст.163, пп.164.1.2, пп.164.2.1 п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, абз.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, внаслідок чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 9100,80грн, щодо порушення п.1.ст.4, п.1 ч.2 ст.6, п.1 ст.7, п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у результаті чого донараховано єдиний внесок за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 на суму 11123,20грн в т. ч. за травень 2017 року - 440,00грн, червень 2017 року – 3432,00грн, серпень 2017 року – 2229,33грн, вересень 2017 року – 2229,33грн, жовтень 2017 року – 2792,54грн та щодо порушення п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ст.168 п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, в результаті чого не перераховано до бюджету військового збору на суму 758,40грн в тому числі за травень 2017 року – 30,00грн, червень 2017 року – 234,00грн, серпень 2017 року – 152,00грн, вересень 2017 року – 152,00грн, жовтень 2017 року – 190,40грн.

Крім того, наведені фактичні обставини дають суду підстави для висновку, що відповідачем не доведено правомірності розрахунку пені на суму 2261,01грн, згідно з податковим повідомленням – рішенням №0002831305 та на суму 187,03грн, згідно з податковим повідомленням – рішенням №0002841305, при цьому, суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Зокрема, в даному випадку за приписами статті 129 Податкового кодексу України, обрахування пені, в тому числі визначення періоду, сум, виходячи з яких вона обраховується, належить до виключних повноважень контролюючого органу і є передумовою для прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, а тому суд, позбавлений можливості здійснювати її перерахунок відповідно встановлених в судовому засіданні обставин.

Скасовуючи податкове повідомлення – рішення рішенням від 14.12.2018 №0011401404 яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44645,74грн, суд враховує наступне:

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено порушення п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (із змінами і доповненнями), а саме проведення ТОВ "Алатир-Інвест" готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 951,74грн, а саме підзвітна особа ОСОБА_36 29.11.2016 подав до бухгалтерії авансовий звіт про використання коштів за №АО-0000156 на загальну суму 951,74грн, до якого не долучено оригінал розрахункового документу про оплату за надані послуги згідно з рахунком №617 від 29.11.2016.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по акту перевірки за дане порушення застосовано фінансову санкцію в розмірі 951,74грн.

Застосування штрафної санкції в цій частині позивачем не оскаржується.

Також в ході проведення перевірки було встановлено подальшу видачу готівкових коштів підзвітній особі ОСОБА_36, який не відзвітувався за попередньо отримані кошти, а саме згідно з видаткового касового ордеру від 18 січня 2017 року ОСОБА_36 було відшкодовано витрати (добові) в розмірі 3170грн.

За дане порушення згідно зі статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 передбачена відповідальність у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум, тобто 792,5грн (3170грн х 25%).

Застосування штрафної санкції в цій частині позивачем не оскаржується.

Починаючи з 26.01.2018 (видатковий касовий ордер від 26.01.2017 на суму 66,45грн) видача готівкових коштів під звіт здійснювалась позивачем після повного звітування ОСОБА_36 за раніше видані під звіт суми, що, в подальшому, нівелює висновки про порушення ТОВ "Алатир-Інвест" вимог п.2.11,п п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Відтак, податкове повідомлення – рішення від 14.12.2018 №0011401404 підлягає скасуванню в частині застосованої штрафної санкції в сумі 42901,5грн (44645,74грн - 951,74грн - 792,5грн).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів правомірності своїх рішень, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми «Р» від 14.12.2018 №0011351401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми «П» від 14.12.2018 №0011361401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми «Р» від 14.12.2018 №0011371401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми «В4» від 14.12.2018 №0011381401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми «Д» від 14.12.2018 №0002831305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми «Д» від 14.12.2018 №0002841305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми «С» від 14.12.2018 №0011401404.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14.12.2018 №Ю-69.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Рівненській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосованої штрафної санкції від 14.12.2018 №0001081305.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код 39394217), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Алатир-Інвест" (Будівельна база №1 та №2 Провислової зони, буд.61, м.Вараш, Рівненська область, 34400; ідентифікаційний код 39225796) судовий збір в сумі 54366,01грн (п'ятдесят чотири тисячі триста шістдесят шість гривень одна копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков В.В.