Рішення № 80452870, 13.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/209/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К. Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 СПОРУ

1. 14 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), з такими вимогами:

- зобов’язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 29.05.2018 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

2. Позовну заяву обґрунтовано тим, що 19.05.1999 позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Перед виїздом за кордон ОСОБА_1 мешкав за адресою: вул. Ленінградська, будинок 23 а, квартира 19, місто Алчевськ, Луганська область, Україна. При віці 70 років і страховому стажі понад 34 роки позивач досяг усіх необхідних умов призначення пенсії за віком, встановлених ч. 1 ст. 26 Закону про пенсії. Ані до виїзду, ані станом на сьогоднішній день, пенсія позивачу не призначалась, відповідно, пенсійних виплат він не отримує. Враховуючи те, що позивач постійно мешкає в Державі Ізраїль, де немає територіального органу ПФУ, в нього виникли труднощі щодо того, до якого з управлінь ПФ України йому звертатися. Тому, потребуючи допомоги у реалізації свого законного права на пенсію, 29.05.2018 року представники позивача звернулися до Пенсійного фонду України з заявою, про визначення уповноваженого територіального органу, шо має розглянути заяву позивача по суті та направити її за належністю. ПФУ листом №12955/Ф-11 від 13.06.2018 направив заяву про призначення пенсії позивача з доданими документами, до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області. 06 липня 2018 року був отриманий лист відповідача №343/Ф-8 від 02.07.2018 з відмовою позивачу у призначені пенсії. 14.12.2018 представники позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подали безпосередньо до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області документи позивача необхідні для призначення пенсії, нотаріально посвідчені та апостильовані, з відповідною заявою з банку, щодо виплати пенсії на банківський рахунок.

3. Позивач вважає дії відповідача щодо незаконної відмови в призначенні пенсії неправомірними і дискримінаційними та суперечать чинному законодавству, чисельній судовій практиці, у зв’язку із чим звернувся до адміністративного суду.

4. Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а. с. 132-135). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 19.06.2018 на адресу УПФУ в м. Сєвєродонецьку надійшов лист Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 13.06.2018 № 12955/Ф-11 (копія додається), до якого було додано копію звернення ОСОБА_3 (вих. 2763 від 29.05.2018) та копії документів, доданих до його звернення, а саме: копія довіреності, копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копія трудової книжки та копія заяви позивача про призначення/перерахунок пенсії від 18.04.2018 року. У даному зверненні, окрім іншого, зазначено, що у 1999 році ОСОБА_1 виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю. УПФУ в м. Сєвєродонецьку за наслідками розгляду вказаного звернення листом від 02.07.2018 № 343/Ф-8 було надано роз’яснення ОСОБА_3 про порядок звернення із заявою про призначення пенсії та про необхідність надання певних документів, які до теперішнього часу надані не були. Також, 18.12.2018 на адресу УПФУ в м. Сєвєродонецьку поштовим зв’язком надійшов лист представника позивача за дорученням ОСОБА_3 Юридичний офіс (Ізраїль-Україна) від 14.12.2018 вих. № 3747, до якого була додана заява про призначення пенсії та копії наступних документів: довіреності від 18.04.2018 року; паспорта громадянина України для виїзду за кордон, картки платника податків та трудової книжки. А також оригінал заяви від 16.11.2018 про перерахування пенсії на рахунок, відкритий в ПриватБанку. У даному листі, окрім іншого, також зазначено, що 19.05.1999 ОСОБА_1 виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю. УПФУ в м. Сєвєродонецьку за наслідками розгляду вказаного звернення листом від 27.12.2018 року № 684/Ф-5 було надано роз’яснення про порядок звернення за призначенням пенсії та про необхідність надання певних документів. Позивач не надавав до відповідача оригінали документів про стаж, вік та заробітну плату. Тому, УПФУ в м. Сєвєродонецьку не мало правових підстав для вирішення питання про призначення чи відмову у призначенні пенсії позивачу та рішення про відмову в призначенні пенсії, передбачене ч. 5 ст. 45 Закону 1058 та пунктом 4.3 Порядку № 22-1 не приймалось.

5. З огляду на вищенаведене, УПФУ в м. Сєвєродонецьку вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою від 18 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (а. с. 1-2).

7. Ухвалою від 13 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а. с. 238).

8. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 234-235). Представник позивача просив розгляд справи проводити без участі позивача та його представника (а. с. 226-227).

9. Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії АН № 442404 (а. с. 31-47), ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (а. с. 48).

11. Позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю та 01.08.2001 прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль (а. с. 33).

12. Відповідно до листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного Фонду України від 13.06.2018 № 129/ф-11 та звернення представника позивача від 14.12.2018 № 3747 до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю позивач мешкав за адресою: Україна, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Ленінградська, буд. 23 А, кв. 19 (а. с. 64, 69).

13. З до інформації, наявній у трудовій книжці ОСОБА_1, вбачається, що позивач має загальний трудовий стаж – 29 років 11 місяців 07 днів, служба в Радянській армії – 2 роки 11 місяців 10 днів (а. с. 49-62).

14. 29 травня 2018 року представник позивача звернулися до Пенсійного фонду України з заявою, в якій просили Пенсійний Фонд визначити уповноважений територіальний орган, шо має розглянути заяву про призначення пенсії позивача по суті та направити її за належністю. До вказаної заяви було додано копію довіреності представників, копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копію трудової книжки. Вказана заява надійшла до Пенсійного фонду України 04.06.2018, зареєстрована за вхідним номером 12955/Ф-11 (а. с. 137-137 зв. бік).

15. Листом від 13.06.2018 №12955/Ф-11 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного Фонду України направив заяву про призначення пенсії позивача з доданими документами до УПФУ в м. Сєвєродонецьку (а. с. 136).

16. Відповідачем на адресу представника позивача надано відповідь від 02.07.2018 № 343/Ф-8, відповідно до якої позивачу було повідомлено, що оскільки подані документи не засвідчені належним чином, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру та реєстрація місця проживання у м. Сєвєродонецьку відсутня, заява позивача вважається неподаною (а. с. 66-67).

17. 14 грудня 2018 року представник позивача на адресу УПФУ в м. Сєвєродонецьку направив апостильовану заяву позивача про призначення пенсії. До заяви додано нотаріально засвідчені копії документів ОСОБА_1: довіреності представників, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ідентифікаційного коду, копію трудової книжки позивача, оригінал заяви з реквізитами банку. Дана заява надійшла до УПФУ в м. Сєвєродонецьку направив 18.12.2018, зареєстрована за вхідним номером 684/Ф-5 (а. с. 69-70, 139-154 зв. бік).

18. Листом від 27.12.2018 № 684/Ф-5 УПФУ в м. Сєвєродонецьку повідомило позивача, що у зв’язку з подачею заяви про призначення пенсії не через спеціаліста з призначення пенсії, заява позивача вважається неподаною, рішення про відмову в призначенні пенсії, передбачене ч. 5 ст. 45 Закону 1058 та пунктом 4.3 Порядку № 22-1 відповідачем не приймалось (а. с. 155).

19. Спірним питанням цієї справи є призначення пенсії.

ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

21. Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

22. Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

23. Відповідно до статті 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

24. Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

25. Пунктом 2 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України.

26. Частиною другою статті 49 Закону № 1058-IV визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

27. Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України.

28. Рішенням Конституційного ОСОБА_2 України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним ОСОБА_2 України цього Рішення.

29. Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

30. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, зазначив, що право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

31. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

32. Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

33. Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

34. Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

35. Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

- орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

36. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

37. Також пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

38. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

39. Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

40. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

41. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

42. Як вбачається з матеріалів справи рішення щодо про призначення або про відмову у призначенні пенсію ОСОБА_1 не приймалось.

43. Порядком № 22-1 передбачена можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

44. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а.

45. Суд звертає увагу, що до УПФУ в м. Сєвєродонецьку звертався представник позивача на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем, що підтверджується матеріалами справи.

46. Як встановлено судом, листом відповідача від 02.07.2018 № 343/Ф-8 повідомлено позивача про те, що трудова книжка подана не в оригіналі, надані документи не засвідчені нотаріально, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера та реєстрація місця проживання в м. Сєвєродонецьку у ОСОБА_1 відсутня. У зв’язку із чим відповідач зазначив, що заява позивача є неподаною.

47. Суд зазначає, що такі дії відповідача є необґрунтованими, оскільки відповідач відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку 22-1 не був обмежений правом вимагати від позивача дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих документів.

48. Стосовно посилань відповідача щодо відсутності реєстрації місця проживання в м. Сєвєродонецьку у позивача, суд зазначає, що листом Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного Фонду України від 13.06.2018 №12955/Ф-11, було визначено УПФУ в м. Сєвєродонецьку, як уповноважений орган для розгляду заяви позивача по суті, тому зазначені посилання є безпідставними.

49. Отже, після отримання відповідної заяви від позивача про призначення пенсії відповідач повинен був розглянути цю заяву та прийняти мотивоване рішення.

50. Проте, за наслідками розгляду заяви позивача відповідач не прийняв рішення про призначення виплати пенсії чи про відмову в призначенні пенсії, а надав відповідь листами від 02.07.2018 № 343/Ф-8 та від 27.12.2018 № 684/Ф-5, чим порушив вимоги статті 45 Закону № 1058-ІV та пунктів 4.2, 4.3, 4.10 Порядку № 22-1.

51. Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.

52. У рішеннях по справах “ОСОБА_5 та інші проти Німеччини”, “Фадєєва проти Росії”, “Єрузалем проти Австрії” Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

53. Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

54. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

55. Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

56. Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

57. З урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача відносно ОСОБА_1 суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації та компенсацією втрати частини доходів є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про призначення виплати пенсії (чи відмову в призначенні) не може бути предметом судового розгляду.

58. З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, зобов’язавши УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 29.05.2018 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

59. Таким чином, позов належить до часткового задоволення.

60. Щодо питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне. Оглядом позовної заяви встановлено, що позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29 травня 2018 року через свого представника позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії. Однак, позивачем 06.07.2018 отримано відповідь відповідача від 02.07.2018 № 343/Ф-8, якою заяву позивача залишено без розгляду. Таким чином, перебіг шестимісячного строку на звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом розпочався саме з дати отримання від відповідача рішення про відмову в поновленні пенсії, і спливає в січні 2019 року, отже строк для звернення до суду позивачем не пропущений та не підлягає поновленню.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

61. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

62. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

63. Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

64. При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 08.01.2019 № 0.0.1230299415.1 (а. с. 3).

65. Оскільки позов задовольняється частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати по сплати судового збору у розмірі 384,20 грн.

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місце знаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21792459) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 29105, Ізраїль, АДРЕСА_1) про призначення пенсії від 29 травня 2018 року.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місце знаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21792459) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 29105, Ізраїль, АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копйок).

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_5