Ухвала суду № 80452769, 14.03.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ПРО ВИТРЕБУВАННЯ ДОКАЗІВ

14 березня 2019 року м. Рівне №460/284/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивача – адвоката ОСОБА_1 (доручення від 30 листопада 2018 року №017-0001857); представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 26 листопада 2018 року); розглядаючи у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі іменується – позивач) до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо перебування у нього на виконанні двох виконавчих листів на засудженого ОСОБА_3, виданих Апеляційним судом АР Крим від 14.07.2018 №1-29 на користь ОСОБА_4 на суму 100000 грн. та судові витрати в дохід держави в сумі 4560,00 грн.; зобов’язати відповідача припинити виконання двох виконавчих листів на засудженого ОСОБА_3, виданих Апеляційним судом АР Крим від 14.07.2018 №1-29 на користь ОСОБА_4 на суму 100000 грн. та судові витрати в дохід держави в сумі 4560,00 грн.

Ухвалою судді від 18.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 14.03.2019.

14 березня 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про витребування у відповідача доказів: завіреної копії ухвали Верховного Суду України від 19.11.2009 щодо ОСОБА_3 та оригіналів виконавчих листів №1-29/08 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн. 00 коп., та судових витрат в дохід держави у розмірі 4560 грн. 09 коп.

У підготовче засідання прибув представник позивача – адвокат ОСОБА_1 та просив суд задовольнити клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача заперечив проти задоволення такого клопотання в частині, що стосується витребування копії ухвали Верховного Суду України від 19.11.2009 щодо ОСОБА_3 та вказав, що представник позивача мав можливість самостійно отримати такий документ, проте жодних дій не вчиняв.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами частин 1 та 2 статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною 4 статті 79 КАС України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що позивач подає докази на підтвердження позовних вимог разом з позовною заявою, або ж подає до суду клопотання про їх витребування із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. При чому, таке клопотання про витребування доказів подається до суду разом з позовом, що чітко визначено частиною 1 статті 80 КАС України.

Суд зазначає, що розгляд клопотання учасника справи про витребування доказів передбачає перевірку наявності двох критеріїв: процесуального та матеріального.

Процесуальний критерій полягає у перевірці подання клопотання про витребування доказів у строк та в порядку, визначені нормами КАС України.

Матеріальний критерій перевірки клопотання про витребування доказів визначається за сукупністю обставин, визначених частиною 2 статті 80 КАС України.

Так, відповідно до частини 2 статті 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд констатує, що клопотання про витребування доказів подано представником позивача до суду з порушенням процесуального критерію в частині строків подання такого клопотання.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Виходячи із закріпленого статтею 9 КАС України принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів з метою всебічного та об’єктивного розгляду справи.

За правилами пункту 3 частини 2 статті 173 КАС України, завданням підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 180 КАС України, у підготовчому засіданні суд з’ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Згідно пункту 4 частини 6 статті 181 КАС України, суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема, у випадках необхідності витребування нових (додаткових) доказів.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 9, 72, 77, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_1 про витребування доказів – задовольнити.

Витребувати у Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» (35341, Рівненська область, Рівненський район, село Городище; код ЄДРПОУ 08564386) наступні докази: належним чином завірену копію ухвали Верховного Суду України від 19.11.2009 щодо ОСОБА_3 та оригінали виконавчих листів №1-29/08 про стягнення з позивача на користь громадянина ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн. 00 коп., та судових витрат в дохід держави у розмірі 4560 грн. 09 коп.

Зобов’язати Державну установу «Городищенська виправна колонія (№96)» надати витребувані докази до Рівненського окружного адміністративного суду протягом п’яти днів з моменту отримання (вручення) копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Недашківська К.М.