Рішення № 80452713, 05.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4457/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Колодяжного Д.В.

представника позивача – ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 , в якому просить

- визнати протиправною та скасувати відмову Виконавчого комітету Полтавської міської ради про зняття з реєстрації місця проживання від 11.10.2018 за адресою: м.Полтава, вул.М.Бірюзова, 96, кім.71-72:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3;

- визнати протиправною та скасувати відмову Виконавчого комітету Полтавської міської ради про реєстрацію місця проживання від 11.10.2018 за адресою: м.Полтава, вул.М.Бірюзова, 96, кім.71-72:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3;

- зобов'язати Виконавчий комітет Полтавської міської ради вчинити реєстраційну дію щодо зняття з реєстрації місця проживання від 11.10.2018 за адресою: м.Полтава, вул.М.Бірюзова, 96, кім.71-72:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.02.1991 року ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп”, на підставі ордеру на жилу площу в гуртожитку № 66, надано ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 право на зайняття сім'єю у складі 5 осіб площі в гуртожитку по вул. М.Бірюзова, 96 кімнат 71-72 площею 24.9 кв.м. Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.02.2003 справа 7/464 визнано право власності на будівлю гуртожитків на 696 місць по вул. М.Бірюзова, 96 в м. Полтава за ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп". Згідно рішення 11 сесії Полтавської міської ради від 19.12.2006 створено комісію з прийняття-передачі відомчого малосімейного гуртожитку ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп” у комунальну власність. Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 189 від 25.07.2007 "Про питання реконструкції гуртожитку під житловий будинок та зміну статусу гуртожитку на житловий будинок по вул. М. Бірюзова 96". 11.09.2018 виконавчим комітетом Полтавської міської ради прийнято рішення № 221, яким за наслідками розгляду звернення ОСББ "Бірюзова-96" від 29.08.2018 року, погоджено об'єднання кімнати 71 площею 13.6 кв.м. та кімнати № 72 площею 13.2 кв.м. у житловому будинку по вул. М.Бірюзова, 96 та надано єдиний номер 71. 10.10.2018 ОСОБА_5 звернувся до Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради в інтересах з заявами про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 кім.71-72 та проведення реєстрації місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 кім. 71, відносно себе, в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_4 11.10.2018 Управлінням адміністративних послуг ПМР відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки особа не подала необхідних документів або інформації і у поданих документах міститься недостовірні відомості/ подані документи є недійсними. Позивач вважає, вказану відмову незаконною, оскільки вона є немотивованою, необґрунтованою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4457/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін в судове засідання.

Жодних заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін в судове засідання до суду від учасників справи не надходило.

25.01.2019 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 11.10.2018 головним спеціалістом Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кім.71-72 та реєстрації місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 кім. 71 гр-н ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до п.п. 1 п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207, а саме особа не подала необхідних документів — документ, який підтверджує право на проживання в кім. 71, оскільки ні рішення виконавчого комітету районної ради, а ні технічний паспорт на квартиру не визначають право на проживанні в житлі (а.с.59-67).

31.01.2019 року представником позивача до суду надана відповідь на відзив (а.с.69-71), у якій позивач відхиляє доводи відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. У відзиві просив розгляд справи провести без участі представника.

Треті особи у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

27.02.1991 ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп”, на підставі ордеру на жилу площу в гуртожитку № 66, надано ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 право на зайняття сім'єю у складі 5 осіб площі в гуртожитку по вул. М.Бірюзова, 96 кімнат 71-72 площею 24,9 кв.м.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.02.2003 справа 7/464 визнано право власності на будівлю гуртожитків на 696 місць по вул. М.Бірюзова, 96 в м. Полтава за ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп”.

Згідно рішення 11 сесії Полтавської міської ради від 19.12.2006 створено комісію з прийняття-передачі відомчого малосімейного гуртожитку ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп” у комунальну власність.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 189 від 25.07.2007 “Про питання реконструкції гуртожитку під житловий будинок та зміну статусу гуртожитку на житловий будинок по вул. М. Бірюзова 96”.

11.09.2018 виконавчим комітетом Полтавської міської ради прийнято рішення № 221, яким за наслідками розгляду звернення ОСББ “Бірюзова-96” від 29.08.2018, погоджено об'єднання кімнати 71 площею 13,6 кв.м. та кімнати № 72 площею 13,2 кв.м. у житловому будинку по вул. М.Бірюзова, 96 та надано єдиний номер 71.

10.10.2018 ОСОБА_5 звернувся до Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради в інтересах з заявами про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 кім.71-72 та проведення реєстрації місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 кім. 71, відносно себе, в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_4

11.10.2018 Управлінням адміністративних послуг ПМР відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки особа не подала необхідних документів або інформації і у поданих документах міститься недостовірні відомості/ подані документи є недійсними.

Позивачка вважаючи неправомірною відмову у знятті та реєстрації місця проживання, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради діє на підставі Положення про Управління, що затверджене рішенням четвертої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 27.04.2016.

При цьому Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, як суб'єкт владних повноважень діє виключно на пiдставi, у межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцією України та Законами України.

До функцiй управлiння належить: реєстрація, зняття з реєстрації мiсця проживання/перебування особи на територiї м. Полтави; ведення реєстраційного облiку та звiтностi; ведення картотек; ведення реєстру територiальної громади; видача довiдок про реєстрацію мiсця проживання; надання вiдповiдей на запити; надання iнформацiї по рiшеннях суду; отримання та розгляд звернень громадян у порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".

Статтею 129 Житлового Кодексу Української РСР передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування, видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

З викладених позивачем в позовнiй заявi обставин вбачаться, що ВАТ "Полтавський завод ГРЛ" надало ордер №66 вiд 27.02.1991 на iм'я позивача ОСОБА_8 та склад сім'ї в кiлькостi 5 осiб, на кiмнати 71-72 за адресою м. Полтава вул. Маршала Бiрюзова, буд.96.

03.04.1991 вiддiлом внутрiшнiх справ Київського райвиконкому м.Полтави мiсце проживання гр-н ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 Бiрюзова, буд.96, кiм.71-72. Мiсце проживання ОСОБА_11 за даною адресою зареєстровано 06.01.2005.

Механiзм здiйснення реєстрації/зняття з реєстрації мiсця проживання /перебування осiб в Україні визначають Закон України "Про свободу пересування та вiльний вибiр мiсця проживання в України" та правила реєстрації мiсця проживання, що затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 2 березня 2016 року N 207.

Вiдповiдно до пункту 18 зазначених Правил для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними вiдповiдно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться вiдомостi про мiсце проживання. Якщо дитина не досягла 16 рокiв, подається свiдоцтво про народження. Реєстрація мiсця проживання дiтей, якi є iноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дiтей до посвiдки на постiйне або тимчасове проживання їх батькiв та копiї свiдоцтва про народження. Документи, виданi компетентними органами iноземних держав, пiдлягають легалiзацiї в установленому порядку , якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами;

3) квитанцiю про сплату адмiнiстративного збору (у разi реєстрації місця проживання одночасно iз зняттям з попереднього мiсця проживання адмiнiстративний збiр стягується лише за одну послугу);

4) документи, що пiдтверджують: право на проживання в житлi, - ордер, свідоцтво про право власностi, договiр найму (пiднайму, оренди), рiшення суду, яке набрало законної сили, про надання особi права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власностi на нього, права на реєстрацію мiсця проживання або iншi документи. У разi вiдсутностi зазначених документiв реєстрація мiсця проживання особи здiйснюється за згодою власника/співвласників житла , наймача та членiв його сім'ї (зазначенi документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків законного представника/представників);

право на перебування або взяття на облiк у спеціалізованій соціальній установi, закладi соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довiдка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установi, закладi соцiального обслуговування та соціального захисту особи за формою згiдно з додатком 9, копiя посвiдчення про взяття на облiк бездомної особи, форма якого затверджується Мiнсоцполiтики (для осiб, якi перебувають на облiку у цих установах або закладах);

проходження служби у вiйськовiй частинi, адреса якої зазначається пiд час реєстрації, - довiдка про проходження служби у вiйськовiй частинi, видана командиром вiйськової частини за формою згiдно з додатком 10 (для вiйськовослужбовцiв, крiм вiйськовослужбовців строкової служби);

5) вiйськовий квиток або посвiдчення про приписку (для громадян , якi пiдлягають взяттю на вiйськовий облiк або перебувають на вiйськовому облiку);

6) заяву про зняття з реєстрації мiсця проживання особи за формою згiдно з додатком 11 (у разi здiйснення реєстрації мiсця проживання одночасно iз зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Отже, Правила передбачають в обов'язковому порядку надання особою вiдповiдних документiв, якi б пiдтверджували право на проживання в житлi, в якому особа має намiр зареєструватися.

10.10.2018 через Центр надання адмiнiстративних послуг громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 звернулися з заявами про зняття з реєстрації мiсця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 Бiрюзова, буд.96, кiм.71-72 та реєстрацію мiсця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 Бiрюзова, буд.96 , кiм .71, додавши до заяви витяг з рiшення виконавчого комiтету Київської районної у м.Полтавi ради вiд 11.09.2018 №221 "Про проведення робiт у квартирах та надання номерiв квартирам" та Технiчний паспорт на квартиру 71 у житловому будинку №96 по вул. Маршала Бiрюзова м. Полтави.

11.10.2018 головним спеціалістом управлiння реєстрації, зняття з реєстрації мiсця проживання фiзичних осiб виконавчого комiтету Полтавської міської ради вiдмовлено у зняттi з реєстрації мiсця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 Бiрюзова, буд.96, кiм.71-72 та реєстрації мiсця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 Бiрюзова, буд.96, кiм.71 гр-н ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вiдповiдно до п.п.1 п.11 Правил реєстрації мiсця проживання, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 02.03.2016 №207, а саме особа не подала необхiдних документiв - документ, який підтверджує право на проживання в квартирi №71, оскiльки нi Рiшення виконавчого комiтету районної ради, а нi технiчний паспорт на квартиру не визначають право на проживання в житлі.

До матеріалів позовної заяви надані копія технічного паспорту на квартиру № 71 у житловому будинку № 96 за адресою м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 96 та копія технічного паспорту на квартиру № 72 у житловому будинку № 96 за адресою м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 96, пояснень чому надані такі документи представник позивачки в судому засіданні не надав (а.с.27-30).

В обґрунтування своїх вимог позивачка наполягала на тому, що саме ордер на вселення в кімнати 71-72 є належним документом на підтвердження права проживання, позаяк суд ставить під сумнів викладене, зважаючи, що останній посвідчує сам право на заселення у вказані кімнати, а не у квартиру 71, на яку виготовлено технічний паспорт та надано погодження на об'єднання під єдиним номером.

Суд наголошує, що іншого документу, що пiдтверджує право на проживання в квартирі, зокрема, свідоцтва про право власностi, договору найму (пiднайму, оренди), рiшення суду, яке набрало законної сили, про надання особi права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власностi на нього, права на реєстрацію мiсця проживання суду надано не було.

Варто зауважити, що Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 189 від 25.07.2007 “Про питання реконструкції гуртожитку під житловий будинок та зміну статусу гуртожитку на житловий будинок по вул. М. Бірюзова 96”, крім іншого, дозволено проведення приватизації квартир після зміни статусу гуртожитку на житловий будинок.

Всупереч наданому дозволу представником позивача не надано відомостей про проведення відповідної приватизації майна разом з належними доказами на їх підтвердження.

Також у пунктi 16 Правил реєстрації мiсця проживання зазначено, що у разi прийняття рiшення про змiну нумерацiя будинкiв, перейменування вулиць (проспектiв, бульварiв, плащ, провулкiв, кварталів тощо), населених пунктiв, адмiнiстративно-територiальних одиниць, змiни в адмiнiстративно територiальному устрої на пiдставi вiдповiдних актiв вносяться змiни до реєстру територіальної громади iз збереженням попереднiх даних та iз подальшим внесенням цiєї iнфopмaції до Реєстру. За бажанням особи ui вiдомостi безоплатно вносяться до документiв, в яких зазначаються вiдомостi про мiсце проживання /перебування.

Тобто, зміна місця реєстрації проживання при прийнятті рішення про об'єднання кімнат (квартир) законодавством не врегульована.

Таким чином, доказів проведення приватизації вказаної кімнати або інші документів, які посвідчували право власності саме на кімнату 71 позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо зняття і реєстрації місця проживання позивача є правомірною.

Суд зазначає про безпідставну підміну позивачем актів індивідуальної дії, адже документом, який створює юридично значимі наслідки безпосередньо для ОСОБА_2. буде саме рішення, що буде прийнято за результатами розгляду її заяв, однак не рішення відповідача щодо зняття з реєстрації та реєстрації місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду не обґрунтовано у чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів рішенням відповідача щодо зняття з реєстрації та реєстрації місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

У відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1, вул. М.Бірюзова, 96, кім.71-72, м. Полтава, 36000) до Виконавчого комітету Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 05384689, вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2, вул. М.Бірюзова, 96, кім.71-72, м. Полтава, 36000), ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_3, вул. М.Бірюзова, 96, кім.71-72, м. Полтава, 36000), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 11 березня 2019 року.

Головуючий суддя ОСОБА_13