Ухвала суду № 80452667, 12.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

12 березня 2019 р. Справа № 480/246/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Суми клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 480/246/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та повернення сплаченого податку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ДФС у Сумській обл.), Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУДКСУ у Сумській обл.), третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Сумській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області щодо повернення сплаченого податку з доходів з фізичних осіб за період з 01.01.2004 по 29.08.2017;

- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області на користь позивача 295 343, 55 грн. сплаченого податку з доходів з фізичних осіб за період з 01.01.2004 по 29.08.2017.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі №480/246/19, підготовче засідання призначене на 19.02.2019 о 10 год. 00 хв.

13.02.2019 до канцелярії суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області подано відзив з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

19.02.2019 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області до канцелярії суду подано письмові пояснення з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, а також беручи до уваги клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду, ухвалою суду від 19.02.2019, занесеною до протоколу, у підготовчому засіданні оголошено перерву та зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення щодо дотримання строку звернення до суду або, у разі його пропуску, докази поважності причин такого пропуску.

Позивач, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові пояснення, щодо дотримання строку звернення до суду (а.с.50)

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.52,53)

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У наданих 26.02.2019 поясненнях (а.с.50), ОСОБА_1 зазначив, що податок з доходів фізичних осіб фактично є частиною заробітної плати (суддівської винагороди), а вимоги про стягнення заробітної плати не обмежуються жодними строками.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Іншими заохочувальними та компенсаційними виплатами є виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 03 липня 2003 по 29 серпня 2017 року працював суддею Глухівського міськрайонного суду Сумської області та отримував заробітну плату (з липня 2003 по кінець липня 2010 року), а потім – суддівську винагороду (з кінця липня 2010 року по кінець серпня 2017 року).

Згідно зі ст. 44 Закону України «Про статус суддів» (діяв в період з липня 2003 по липень 2010 року), заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 (діяв з кінця липня 2010 по кінець серпня 2017 року) суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Отже, з системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що податок з доходів фізичних осіб не входить до переліку складових як заробітної плати, так і суддівської винагороди та не є їх частиною.

За змістом статей 1, 9 Податкового кодексу України, податок на доходи фізичних осіб це загальнодержавний податок, порядок адміністрування і сплати якого регулюється цим Кодексом.

Як встановлено судом, у період з 03 липня 2003 по 29 серпня 2017 року ОСОБА_1 працюючи на посаді судді, щомісяця отримував заробітну плату та суддівську винагороду з яких утримувався податок з доходів фізичних осіб. Тобто, позивач протягом всього цього строку достеменно знав чи, як мінімум, міг знати про можливе порушення своїх прав та інтересів внаслідок такого утримання, втім, з позовом про їх захист до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, подана поза межами встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду без наявності поважних причин його пропуску, у зв’язку з чим, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 123, 240, 248, 256, 294-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та повернення сплаченого податку - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п’ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

В повному обсязі ухвалу складено 14.03.2019.

Суддя С.В. Воловик