Ухвала суду № 80452434, 14.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

14 березня 2019 р. Справа №200/13097/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олішевської В.В. у справі № 200/13097/18-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови МСЕК № 1 Гнешенко Людмили Ігорівни про визнання дій відповідача незаконними, що виразилася у відмові в продовженні групи інвалідності ОСОБА_1, у вимогах зробити МРТ головного мозку, якщо сам відповідач у 2015 році особисто виписувала довідку МСЕК і в графі рекомендації не написала пройти МРТ головного мозку, яка не вела курс лікування два роки і не спостерігала позивачку, а стала стверджувати, що позивачка здорова, у відміні колегіального рішення ВКК м. Костянтинівки, позивачці, що порекомендована, продовження пенсії по інвалідності МСЕК, в тому що жодного зауваження відповідач не зробила лікарям і колегіальному органу ВКК, що позивачку неправильно лікували, в тому що за рік до пенсії позивачці, відповідач позбавила її пенсії на довічно, хоча самі працівники МСЕК у тому числі і відповідач встановлювали інвалідність в протягом 14 років, а це грубе порушення Інструкції про встановлення інвалідності Наказу Мінохоронздоров'я України від 05.09.2011 року, в тій частині, що відповідач рекомендувала вийти позивачу на роботу за рік до пенсії, але не враховується вік, зарахування і втрату професії і повернутися в професію практично неможливо, а позивачка працювала провідним ревізором; направити особисту справу ОСОБА_1 з МСЕК м. Костянтинівки для повторного огляду, врахувати супутнє захворювання: цукровий діабет з високими показниками, це констатують самі лікарі м. Костянтинівки і колегіальний орган ВКК, відповідач умисно про цю хворобу умовчує,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Голови МСЕК № 1 Гнешенко Людмили Ігорівни про визнання дій відповідача незаконними, що виразилася у відмові в продовженні групи інвалідності ОСОБА_1, у вимогах зробити МРТ головного мозку, якщо сам відповідач у 2015 році особисто виписувала довідку МСЕК і в графі рекомендації не написала пройти МРТ головного мозку, яка не вела курс лікування два роки і не спостерігала позивачку, а стала стверджувати, що позивачка здорова, у відміні колегіального рішення ВКК м. Костянтиновки, позивачці, що порекомендована, продовження пенсії по інвалідності МСЕК, в тому що жодного зауваження відповідач не зробила лікарям і колегіальному органу ВКК, що позивачку неправильно лікували, в тому що за рік до пенсії позивачці, відповідач позбавила її пенсії на довічно, хоча самі працівники МСЕК у тому числі і відповідач встановлювали інвалідність в протягом 14 років, а це грубе порушення Інструкції про встановлення інвалідності Наказу Мінохоронздоров'я України від 05.09.2011 року, в тій частині, що відповідач рекомендувала вийти позивачу на роботу за рік до пенсії, але не враховується вік, зарахування і втрату професії і повернутися в професію практично неможливо, а позивачка працювала провідним ревізором; направити особисту справу ОСОБА_1 з МСЕК м. Костянтинівки для повторного огляду, врахувати супутнє захворювання: цукровий діабет з високими показниками, це констатують самі лікарі м. Костянтинівки і колегіальний орган ВКК, відповідач умисно про цю хворобу умовчує.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 року справа № 200/13097/18-а передана на розгляд судді Олішевської В.В.

12.03.2019 року електронною поштою до суду від позивача надійшла заява про відвід судді Олішевської В.В., яка обґрунтована тим, що вона свідомо, маючи певний умисел не захистила порушені конституційні права ОСОБА_1, порушила вимоги ч. 3 ст. 251 КАС України, не направивши судове рішення відразу після його ухвалення на адресу позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2019 провадження у даній справі зупинено до вирішення питання про відвід судді Олішевської В.В., а справу № 200/13097/18-а передано для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2019 року заяву про відвід в адміністративній справі № 200/13097/18-а передано на розгляд судді Тарасенку І.М. для вирішення питання про відвід судді Олішевської В.В.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Олішевської В.В. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 КАС України).

Згідно зі статтею 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У відповідності до частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина 4 статті 40 КАС України).

У свою чергу, відповідно до частини 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

При цьому питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід (частина 11 статті 40 КАС України).

З системного аналізу положень КАС України вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

При цьому суд зауважує, що незгода сторони з процесуальним діями судді не може бути підставою для відводу судді.

Разом з тим, суд зазначає, що твердження ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Житняк Л.О. про той факт, що суддя Олішевська В.В. при розгляді справи свідомо, маючи певний умисел не захищає порушені конституційні права ОСОБА_1 є припущеннями, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами, а встановлення їх обґрунтованості не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід.

Крім того, заява позивача, що суддя Олішевська В.В. порушила ч. 3 ст. 251 КАСУ, не направивши судове рішення відразу після його ухвалення не є таким, що не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи є доказ отримання ухвали суду позивачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вищевказані обставини, зазначені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Олішевської В.В., не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності вказаного судді.

Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, позивачем не наведено та не встановлено таких обставин і під час розгляду заяви.

Суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії»(заява № 33958/96) та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02), у пунктах 43 та 50 яких відповідно зазначено, що особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що обставини, на які посилається позивач, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджені жодними доказами, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Олішевської В.В.

Керуючись статтями 36-40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Олішевської В.В. у справі № 200/13097/18-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови МСЕК № 1 Гнешенко Людмили Ігорівни про визнання дій відповідача незаконними, що виразилася у відмові в продовженні групи інвалідності ОСОБА_1, у вимогах зробити МРТ головного мозку, якщо сам відповідач у 2015 році особисто виписувала довідку МСЕК і в графі рекомендації не написала пройти МРТ головного мозку, яка не вела курс лікування два роки і не спостерігала позивачку, а стала стверджувати, що позивачка здорова, у відміні колегіального рішення ВКК м. Костянтинівки, позивачці, що порекомендована, продовження пенсії по інвалідності МСЕК, в тому що жодного зауваження відповідач не зробила лікарям і колегіальному органу ВКК, що позивачку неправильно лікували, в тому що за рік до пенсії позивачці, відповідач позбавила її пенсії на довічно, хоча самі працівники МСЕК у тому числі і відповідач встановлювали інвалідність в протягом 14 років, а це грубе порушення Інструкції про встановлення інвалідності Наказу Мінохоронздоров'я України від 05.09.2011 року, в тій частині, що відповідач рекомендувала вийти позивачу на роботу за рік до пенсії, але не враховується вік, зарахування і втрату професії і повернутися в професію практично неможливо, а позивачка працювала провідним ревізором; направити особисту справу ОСОБА_1 з МСЕК м. Костянтинівки для повторного огляду, врахувати супутнє захворювання: цукровий діабет з високими показниками, це констатують самі лікарі м. Костянтинівки і колегіальний орган ВКК, відповідач умисно про цю хворобу умовчує - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя Тарасенко І.М.