Рішення № 80452401, 07.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року Справа № 340/328/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Толстової О.І.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Н.В. Плюс", вул. Леніна,48а, с. Соколівське, Кіровоградська область, 27641

до відповідача: Головного управління ДФС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ПП "Н.В. Плюс" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Кіровоградській області по внесенню ПП "Н.В. Плюс" (код ЄДРПОУ -36145883) до автоматизованої системи "Суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності";

- зобов’язати ГУ ДФС у Кіровоградській області внести зміни до автоматизованої інформаційної системи "Суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності" та виключити ПП "Н.В. Плюс" (код ЄДРПОУ – 36415883) з вказаного реєстру.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані дії відповідача перешкоджають здійсненню господарської діяльності позивача, який є добросовісним платником податків.

Ухвалою суду від 08 лютого 2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, надавши суду відзив на позов, які обґрунтовані тим, що оскаржувані дії вчинені в межах норм закону.

На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 07.03.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Н.В. Плюс" є юридичною особою, яка займається господарською діяльністю. Основними видами економічної діяльності є: КВЕД 46.11 – діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; КВЕД 46.19 – діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; КВЕД 46.21 – оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; КВЕД 46.33 – оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; КВЕД 46.90 – неспеціалізована оптова торгівля; КВЕД 62.09 – інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем (а.с.15-19).

Так, відповідно до листа від 18.12.2018 року за вих.№1404/Адв/11-28-21-03-11 встановлено, що ПП "Н.В. Плюс" віднесено до реєстру суб’єктів фіктивного підприємства (а.с.20).

Позивач, не погодившись з вказаними діями податкового органу, оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до норм статей 61 та 44 ПК України - на контролюючі органи покладено обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.

Так, п. 61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органам з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю, серед іншого, є, зокрема – інформаційно – аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно з приписами ст.71 ПК України, інформаційно – аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до вимог пп. 72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України, для інформаційно – аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема від платника податків та податкових агентів, що містяться в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат і інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платника податків.

Судом встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №23017120010000020 від 04.07.2017р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч.3 ст.212 КК України (а.с.31-32).

Так, в ході проведення обшуків в межах вказаного кримінального провадження, виявлено та вилучено 44 печаток, серед яких і печатка підприємства «Private enterprise «N.V. plus» (код ЄДРПОУ – 36415883) (а.с.32,34).

Судом встановлено, що в зв’язку з викладеними обставинами, податковим органом прийнято рішення про внесення відомостей щодо ПП "Н.В. Плюс" до реєстру суб’єктів, що містять ознаки фіктивності (а.с.35), який створено відповідно до наказу Державної податкової служби України від 21.02.2012 р. №143 "Про створення автоматизованої системи "Суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності".

Частиною1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно підпункту 17.1.17 п.17 ст.17 ПКУ платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з вищезазначених положень законодавства, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують їх права, свободи та інтереси. Наслідком задоволення в адміністративному судочинстві позовних вимог є відновлення фактично порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Між тим, судом встановлено, що оскаржувані дії вчинено відповідачем відповідно до наданих йому повноважень, в зв’язку з надходженням інформації від правоохоронних органів про порушення кримінального провадження, в якому, зокрема, фігурує і назва підприємства позивача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Позивач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову приватного підприємства "Н.В. Плюс" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_4