Рішення № 80452368, 12.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/805/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

за участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_1;

представника позивача – не з'явився (надав клопотання про розгляд справи за його відсутності) ,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Віськової частини 2328 (Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України) про визнання дій протиправними, зобов’язання зарахувати строк навчання,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Віськової частини 2328 (Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України) (далі – відповідач), в якому просив: визнати дії відповідача – військової частини 2328 (Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України) щодо відмови зарахувати строк навчання в Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1984 до 26 червня 1986 року у загальний строк військової служби та у строк безперервної військової служби протиправними; зобов’язати відповідача - військову частину 2328 (Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України) зарахувати строк навчання в Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1984 до 26 червня 1986 року у загальний строк військової служби та у строк безперервної військової служби.

14.02.2018 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) та призначено судове засідання на 07 березня 2019 року.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 26.02.2019 року, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому заясіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

У лютому 2019 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому зазначав, що у загальний строк військової служби та у строк безперервної військової служби не зараховано навчання у Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1984 до 26 червня 1986 року. Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, просив суд зарахувати у строк військової служби та у строк безперервної військової служби навчання у Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1984 до 26 червня 1986 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 навчався у Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1984 до 26 червня 1986 року, що підтверджується довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/10616 від 05.09.2018 року.

Відповідно до військового квитка позивач проходив службу у Збройних силах з 10.08.1986 року (прибуття до Московського вищого прикордонного командного училища КДБ СРСР) та з цього часу йому зараховується строк військової служби.

На час навчання ОСОБА_3 в Київському суворовському військовому училищі діяло Положення про суворовські, нахімовське військово-морське і військово-музичне училища, затверджене наказом Міністра оборони СРСР від 09 липня 1981 року № 150, відповідно до якого цей час не підлягав зарахуванню у строк дійсної військової служби.

12 травня 1992 року введено в дію Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу», згідно із статтею 24 якого початком перебування на військовій службі вважався, зокрема, й день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

В новій редакції цього Закону, яка набрала чинності 31 липня 1999 року і з відповідними змінами діє на даний час, стаття 24 вже не пов'язує початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею). Зазначена норма Закону передбачає, що початком проходження військової служби є: день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено виключний перелік видів військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Крім того, за змістом згаданої вище статті, необхідною умовою прийняття на військову службу є, зокрема, досягнення громадянином України відповідного віку, передбаченого статтею 15 цього Закону.

Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу», у редакції, чинній до 13 травня 1999 року, яка передбачала зарахування періоду навчання у військово-навчальному закладі (військовому ліцеї) до проходження військової служби, на момент виникнення спірних правовідносин не діяв.

Також суд вважає необхідним зазначити, що позивач на момент навчання у Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1984 до 26 червня 1986 року мав недостатній вік для проходження військової служби, а саме вік позивача складав 15-17 років.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду у постановах від 30 травня 2011 року по справі № 21-41а11, 26 вересня 2011 року по справі №21-129а11 та 19 грудня 2011 року по справі № 21-358а11, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, позивач не має права на зарахування навчання у Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1984 до 26 червня 1986 року у строк військової служби, його позовні вимоги неможна визнати обґрунтованими, у зв'язку з чим суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Віськової частини 2328 (Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України) про визнання дій протиправними, зобов’язання зарахувати строк навчання.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Г. Гусев

Повний текст Рішення складено та підписано суддею 12 березня 2019 року.

.