Рішення № 80452209, 14.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/511/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2019 до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Білокуракинське ОУПФУ), у якому просив суд:

1) визнати дії відповідача щодо відмови та не перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Луганській області №2127/18-Вих. від 18.12.2018 у розмірі доплати за вислугу років 70 % без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року – протиправними;

2) визнати дії відповідача щодо не призначення та не виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Луганській області №109/19-Вих. від 16.01.2019 у розмірі доплати за вислугу років 70 % без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року – протиправними;

3) зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Луганській області №2127/18-Вих. від 18.12.2018 у розмірі доплати за вислугу років 70 % без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, з урахуванням фактично виплачених сум за вказаний період;

4) зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Луганській області № 109/19-Вих. від 16.01.2019 у розмірі доплати за вислугу років 70 % без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 01 січня 2019 року, з урахуванням фактично виплачених сум за вказаний період;

5) зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно наданих довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді виходячи з розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 70 %;

6) винести окрему ухвалу до Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про порушення норм законодавства України та не виконання рішень суду, які набрали законної сили, щодо відмови нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 70%, який було визначено постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 січня 2017 року та залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 19.12.2016 позивача звільнено з посади судді Білокуракинського районного суду Луганської області у відставку. Стаж судді та прирівняний до нього відповідний стаж служби в армії та роботи у органах внутрішніх справ, який давав право на відставку, склав 32 роки 3 місяці. Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 січня 2017 року по справі № 409/76/17 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити певні дії було визнано дії відповідача щодо призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді виходячи із розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 50% неправомірними; зобов’язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої ДСА у Луганській області у розмірі 70% без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року в цій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін. Тобто, судом апеляційної інстанції підтверджено зобов’язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання, виходячи із розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 70%. Для визначення стажу роботи на посаді судді для одержання доплати за вислугу років враховується стаж роботи позивача на посадах на державній службі, де також виплачувалася надбавка за вислугу років, а саме: з 06.05.1979 по 08.11.1980 - служба в Радянській армії; з 31.08.1981 по 11.12.1989 - служба в органах внутрішніх справ Української PCP; з 28.03.1994 по 23.12.2016 - голова суду, суддя Білокуракинського районного суду Луганської області.

Загальний стаж судді для визначення доплати за вислугу років складає більше 32 років. Даний факт підтверджується вищевказаними постановами суду першої та апеляційної інстанції. Виходячи з цієї тривалості суддівського стажу позивачу нараховувалася та сплачувалася доплата за вислугу років в розмірі 70%, що і зазначено в довідці для призначення щомісячного довічного утримання, без обмеження граничного розміру.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 відбулись зміни в чинному законодавстві, які вплинули на розмір суддівської винагороди працюючих суддів, а так як розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди суддів відповідних суддів, то щомісячне довічне грошове утримання позивачу як судді у відставці, підлягає перерахунку з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року. Тому, відповідно до довідки ТУ ДСА України в Луганській області від 18.12.2018 №2127/18-вих. позивачу слід зробити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання.

При зверненні до відповідача з приводу здійснення перерахунку, позивач отримав відмову від 30.01.2019 № 636/031- 08, обґрунтовану тим, що надана довідка для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці видана не вірно, а саме - не вірно визначена доплата за вислугу років у розмірі 70%, що доплата за вислугу років повинна складати 50% посадового окладу. Далі, з 01 січня 2019 року у зв’язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих суддів позивач знову звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та пред’явив довідку ТУ ДСА України в Луганській області від 16.01.2019 року №109/19-вих., однак знову отримав відмову від 30.01.2019 № 637/031-08 такого ж самого змісту.

Позивач зазначає, що відповідач свідомо не виконує вищевказані постанови, винесені Білокуракинським районним судом Луганської області та Донецьким апеляційним адміністративним судом у 2017 році в частині призначення, нарахування та виплати позивачу як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання згідно довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, які видані ТУ ДСА України у Луганській області саме виходячи із розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 70 %. Оскільки щомісячне довічне грошове утримання - доплата за вислугу років у розмірі 70% вже визначено судами у своїх постановах, то відповідач повинен автоматично, при наданні відповідної довідки про збільшення розміру суддівської винагороди, робити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач вважає відмову відповідача в належному перерахунку та виплаті довічного щомісячного грошового утримання виходячи з грошового утримання судді у розмірі доплати за вислугу років в 70% неправомірною, а тому звернувся до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою суду від 11.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

27.02.2019 за вх. № 10822/2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 49-52), у якому відповідач позовних вимог не визнав, зазначивши наступне.

З 27.12.2016 ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання суддів, з урахуванням доплати за вислугу років на посаді судді 50% від посадового окладу. Рішенням Білокуракинського районного суду № 409/76/17 від 23.01.2017 та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року управління Пенсійного фонду України у Білокуракинському районі Луганської області зобов’язано призначити, нарахувати та виплатити судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої Державною судовою адміністрацією у Луганській області № 2330/16 вих. від 23.12.2016 у розмірі 70% без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 27 грудня 2016 року.

20.12.2018 та 18.01.2019 ОСОБА_1 звертався до Білокуракинського ОУПФУ із заявами щодо перерахунку щомісячного довічного утримання судді, до яких додавав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 2127/18-Вих від 18.12.2018, видану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України у Луганській області та довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 109/19-Вих від 16.01.2019 року, видану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України у Луганській області.

Надані для перерахунку вищевказані довідки про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, на думку відповідача, видані невірно, а саме - невірно визначена доплата за вислугу років у розмірі 70%.

Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Білокуракинським районним судом Луганської області № 6/951/2016 від 26.12.2016, значиться 24 років 2 місяці 29 днів стажу роботи за фахом.

Виходячи із розрахунку суддівського стажу роботи, доплата за вислугу років повинна складати 50 % посадового окладу.

На виконання рішення Білокуракинського районного суду № 409/76/17 від 23.01.2017 та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 Білокуракинське ОУПФУ перерахувало судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої Державною судовою адміністрацією у Луганській області № 2330/16 них, від 23.12.2016 у розмірі 70% без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 27 грудня 2016 року. Рішення вступило в законну силу та діє до цього часу, та відповідно до якого здійснено перерахунок.

Саме відповідно до цього рішення обчислюється доплата за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу судді, зазначеного в довідці № 2330/16 вих. від 23.12.2016.

З посиланням на статті 44, 47, 94, 122, частину першу статті 123 КАС України, статті 133,135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII (зі змінами), відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, рішенням Вищої ради юстиції України від 19.12.2016 № 3235/0/15-16 звільнено з посади судді Білокуракинського районного суду Луганської області у відставку, та на підставі наказу Білокуракинського районного суду Луганської області від 22.12.2016 № 43 відраховано зі штату суду Білокуракинського районного суду Луганської області 23.12.2016 у зв’язку з поданням заяви про відставку (арк. спр. 9, 10, 79-81, 82).

З 27.12.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Білокуракинському ОУПФУ як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із розпорядженням від 04.01.2017 № 119100 (арк. спр. 58).

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.01.2017 у справі № 409/76/17 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити певні дії було визнано дії відповідача щодо призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді виходячи із розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 50% неправомірними; зобов’язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді від 23.12.2016 № 2330/16, виданої ДСА у Луганській області у розмірі 70% без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання (арк. спр. 24-27).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.01.2017 в адміністративній справі № 409/76/17 змінено, в абзаці третьому резолютивної частини постанови Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 січня 2017 року в адміністративній справі № 409/76/17 замість дати «з 24 грудня 2016 року» вказано «з 27 грудня 2016 року»; в іншій частині постанову залишено без змін (арк. спр. 21-23).

Розпорядженням відповідача від 22.03.2017 № 119100 на виконання рішення Білокуракинського районного суду № 409/76/17 від 23.01.2017 року та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року управління Пенсійного фонду України у Білокуракинському районі Луганської області перерахувало судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої Державною судовою адміністрацією у Луганській області № 2330/16 них, від 23.12.2016 року у розмірі 70% без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 27 грудня 2016 року (арк.спр. 107-109).

Розпорядженням Білокуракинського ОУПФУ від 07.09.2018 № 119100 ОСОБА_1 здійснено перерахунок довічного грошового утримання через зміну надбавки, розмір якого з 01.08.2018 визначено в сумі 26641,44 грн (арк.спр. 122) на підставі його заяви від 09.08.2018 про призначення/перерахунок пенсії (арк.спр. 124).

20.12.2018 позивач звернувся до Білокуракинського ОУПФУ із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного утримання судді відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ТУ ДСА в Луганській області № 2127/18-вих від 18.12.2018 (арк.спр. 146).

Згідно із довідкою ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2127/18-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 04.12.2018 суддівська винагорода ОСОБА_1, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 47574,00 грн, в тому числі посадовий оклад – 26430,00 грн, доплата за вислугу років 70% - 18501,00 грн, доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 10% - 2643,00 грн (арк.спр. 148).

Рішенням Білокуракинського ОУПФУ від 18.01.2019 № 769 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного утримання судді згідно довідки ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2127/18, з зазначенням, що довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.12.2018 № 2127/18 видана невірно, а саме – невірно визначена доплата за вислугу років у розмірі 70%. Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Білокуракинським районним судом Луганської області від 26.12.2016 № 6/951/2016, значиться 24 років 2 місяці 29 днів стажу роботи за фахом. З посиланням на статті 133, 135, пункт 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтю 43 Закону України «Про статус суддів», зазначено, що, виходячи із розрахунку суддівського стажу роботи, до вислуги років повинна складати 50% посадового окладу.

Крім того, у рішенні з посиланням на пункт 4 розділу ІІ Порядку № 3-1, рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (зі змінами), зазначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється з 1 січня 2019 року та з 1 лютого 2019 року.

Тому управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_3 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.12.2018 № 2127/18, а за умови надання довідки про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунком доплати за вислугу років у розмірі 50% посадового окладу буде здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді з 1 квітня 2019 року (арк.спр. 151-159).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 30.01.2019 № 636/031-08 (арк.спр. 16-17).

18.01.2018 позивач звернувся до Білокуракинського ОУПФУ із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного утримання судді відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ТУ ДСА в Луганській області № 109/19-вих від 16.01.2019 (арк. спр.163).

Згідно із довідкою ТУ ДСА в Луганській області від 16.01.2019 № 109/19-вих. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.01.2019 суддівська винагорода ОСОБА_1, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 51867,00 грн, в тому числі посадовий оклад – 28815,00 грн, доплата за вислугу років 70% - 20170,50 грн, доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 10% - 2881,50 грн (арк.спр. 165).

Рішенням Білокуракинського ОУПФУ від 28.01.2019 № 42 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного утримання судді згідно довідки ТУ ДСА в Луганській області від 16.01.2019 № 109/19, з тих же підстав, що наведені в рішенні від 18.01.2019 № 769 (арк.спр. 178-180).

Також в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 міститься протокол перерахунку пенсії від 23.01.2019, згідно з яким позивачу з 01.01.2019 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та розмір якого з 01.01.2019 визначено в сумі 39962,16 грн (арк.спр. 143).

Разом з тим, 12.03.2019 за вх. № 13249/2019 відповідачем надано лист від 12.03.2019 № 2162/07/Т «Про інформацію», в якому зазначено, що 23.01.2019 управлінням був помилково проведений попередній перерахунок на підставі поданої довідки від 18.12.2018 № 2127/18, про що в пенсійній справі міститься протокол призначення пенсії від 23.01.2019. Фактично перерахунку проведено не було. Розмір грошового утримання судді у відставці залишився попереднім, а саме – 26 641,44 грн. Тому Білокуракинське ОУПФУ просить не враховувати при розгляді справи зазначений протокол, як такий, що долучений помилково (арк.спр. 174).

Та обставина, що 23.01.2019 фактично перерахунку та виплати в новому розмірі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено не було підтверджується довідкою відповідача від 11.03.2019, згідно із якою розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 у листопаді, грудні 2018 року, січні 2019 року склав 26641,44 грн (арк.спр. 175).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірними питанням у справі є правомірність рішень Білокуракинського ОУПФУ від 18.01.2019 № 769 та від 28.01.2019 № 42 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2127/18 (видана у зв’язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018) та від 16.01.2019 № 109/19 (видана у зв’язку зі зміною розмірів посадового окладу) відповідно з посиланням на право ОСОБА_1 отримувати доплату за вислугу років у розмірі 50%, а не 70% як зазначено у довідках, а також визначення періодів, з яких щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці підлягає перерахунку у разі наявності підстав для такого перерахунку.

Щодо такої підстави для відмови в перерахунку, наведеної у оскаржуваних рішеннях, як неправильне визначення у довідках ТУ ДСА в Луганські області доплати за вислугу років ОСОБА_1 – 70%, а не 50% як вважає відповідач, суд зауважує, що судовими рішеннями у справі № 409/76/17 встановлено, що загальний стаж судді Баранова С.Б. для визначення доплати за вислугу років складає 32 роки 06 місяців 10 днів. Виходячи з цієї тривалості суддівського стажу позивачу нараховувалася та сплачувалася доплата за вислугу років в розмірі 70%, що і зазначено в довідці для призначення щомісячного довічного утримання, без обмеження граничного розміру.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені у судових рішеннях у адміністративній справі № 409/76/17 щодо права позивача на отримання доплати за вислугу років в розмірі 70%, а не 50% як вважає відповідач, є преюдиційними, і додаткового підтвердження не потребують, тому відмова відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з підстав неправильності визначення доплати за вислугу років ОСОБА_1 у поданих ним довідках ТУ ДСА в Луганській області є протиправною.

Згідно зі статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VІІІ.

З дня набрання чинності даним Законом, Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 №2453-VІ втратив чинність, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 розділу XII Закону № 1402-VIII від 02.06.2016.

Статтею 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Пунктом 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року№ 1402-VIII передбачено, що в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з приписами статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічні приписи містяться в статті 141 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453-VІ від 07.07.2010 в редакції Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” від 12.02.2015 № 192-VІІІ.

Тобто, у питаннях визначення розмірів суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання норми Закону № 2453-VI зберігають чинність, а позивач має право на перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у тому числі у зв'язку зі збільшенням посадового окладу.

Щодо наявності підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі його заяви від 20.12.2018 та довідки ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2127/18, та визначення дати такого перерахунку, суд зазначає таке.

04.12.2018 Конституційним Судом України було прийнято рішення № 11 -р/2018 у справі № 1 -7/2018(4062/15), пунктом 1 резолютивної частини якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII.

Отже, з 04.12.2018 підлягають застосуванню положення частини третьої статті 133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 № 2453-VI у його первинному вигляді, тобто в редакції Закону “Про забезпечення права на справедливий суд” від 12.02.2015 № 192-VIII, а саме: “Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №3-1 заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (пункт 3 розділу ІІ Порядку №3-1).

При цьому, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Таким чином, Порядком №3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться саме з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Суд зауважує, що відповідно до рішення Конституційного Суду України № 11 -р/2018 у справі № 1 -7/2018(4062/15), зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою мала місце саме у грудні 2018 року.

Відповідно, в межах спірних правовідносинах, перерахунок щомісячного довічного утримання ОСОБА_1 на підставі довідки ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2127/18 як судді у відставці має проводитись з 01.01.2019, тобто з 01 числа місяця, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а не з 04.12.2018 (дата ухвалення рішення Конституційним Судом України), як зауважує позивач.

Щодо наявності підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі його заяви від 18.01.2019 та довідки ТУ ДСА в Луганській області від 16.01.2019 № 109/19, та визначення дати такого перерахунку, суд зазначає таке.

В рішенні від 28.01.2019 № 42 про відмову в перерахунку пенсії Білокуракинське ОУПФУ посилається на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (зі змінами), яким встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, а до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Суд зазначає, що після набрання 01.01.2017 чинності Законом України "Про внесених змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІ від 06.12.2016 мінімальна заробітна плата вже не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, що передбачено пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Згідно з абзацом 2 абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

У зв'язку з цим, з 01.01.2017 посадовий оклад судді визначається не з розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а з "розрахункової величини", запровадженої пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1774-VІІ "Про внесення змін до яких законодавчих актів України".

В подальшому, Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" № 2415-VIII від 15.05.2018 року, який набрав чинності 22.07.2018, внесено зміни до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зокрема, слово та цифри "1600 грн" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Даною нормою Закону введено застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, в тому числі і суддям, нової "розрахункової величини" - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року. Крім того встановлено початок застосування цієї нової "розрахункової величини" для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат - 1 січня 2017 року.

При цьому суд звертає увагу на те, що пункт 2 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотньої дії (ретроактивна форма). В п. 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.

Надання зворотньої дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону № 2415-VІІІ в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини починаючи з 01 січня 2017 року.

Як зазначено вище, розпорядженням Білокуракинського ОУПФУ від 07.09.2018 № 119100 ОСОБА_1 здійснено перерахунок довічного грошового утримання через зміну надбавки, розмір якого з 01.08.2018 визначено в сумі 26641,44 грн (арк.спр. 122) на підставі його заяви від 09.08.2018 про призначення/перерахунок пенсії (арк.спр. 124).

Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921 гривень з 1 січня 2019 року.

У зв’язку зі зміною з 01.01.2019 прожиткового мінімуму ТУ ДСА в Луганській області виготовлено довідку від 16.01.2019 № 109/19, на підставі якої відповідач зобов’язаний провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.02.2019, тобто з 01 числа місяця, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а не з 01.01.2019, як просить позивач.

Доводам відповідача про відсутність права позивача на доплату за вислугу років 70% судом надано оцінку в мотивувальній частині рішення, а спір між сторонами щодо розміру інших складових суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначених у довідках ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2127/18 та від 16.01.2019 № 109/19, відсутній.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку щомісячного довічного утримання ОСОБА_1 з 04.12.2018 по 31.12.2018 на підставі довідки ТУ ДСА в Луганській області від 18.12.2018 № 2127/18, та з 01.01.2019 по 31.01.2019 на підставі довідки ТУ ДСА в Луганській області від 16.01.2019 № 109/19, а відтак у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Білокуракинського ОУПФУ від 18.01.2019 № 769 та від 28.01.2019 № 42 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, зобов’язання Білокуракинського ОУПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 на підставі заяви від 20.12.2018 та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.12.2018 № 2127/18, виданої ТУ ДСА в Луганській області, з урахуванням фактично виплачених сум; зобов’язання Білокуракинського ОУПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.02.2019 на підставі заяви від 18.01.2019 та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 16.01.2019 № 109/19, виданої ТУ ДСА в Луганській області, з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо вимоги позивача щодо зобов’язання Білокуракинське ОУПФУ в подальшому здійснювати ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно наданих довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 70 %, суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт другий частини першої статті 4 КАС України).

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду

Згідно з пунктом першим частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Виходячи із завдань КАС України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

Проте, вимога позивача про зобов'язання відповідача проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в майбутньому не є захистом порушеного права, а суд не може захистити права та обов'язки позивача на майбутнє.

Щодо вимоги позивача щодо постановлення окремої ухвали про порушення норм законодавства України та не виконання рішень суду, які набрали законної сили суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.01.2017 у справі № 409/76/17 зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Білокуракинському районі Луганської області призначити, нарахувати та виплатити судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої Державною судовою адміністрацією у Луганській області № 2330/16 вих. від 23.12.2016 року у розмірі 70 % без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 24 грудня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, на виконання вищезазначеної постанови Білокуракинського районного суду Луганської області відповідач перерахував судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді, виданої Державною судовою адміністрацією у Луганській області № 2330/16 вих. від 23.12.2016 у розмірі 70% без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання - з 27 грудня 2016 року.

Отже, постанова Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.01.2017 фактично виконана, оскільки відповідача було зобов’язано вчинити дії саме на підставі конкретної довідки ТУ ДСА в Луганській області від 23.12.2016 № 2330/16 вих. З конкретного періоду – 27.12.2016, що було здійснено, а в межах спірних правовідносин відновленню порушеного права позивача сприятиме судове рішення про зобов’язання відповідача вчинити дії з перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі інших довідок ТУ ДСА в Луганській області, в яких зазначено доплату за вислугу років 70%.

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки суд за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 369,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 92202, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Переїздна, б. 29) до Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код за ЄДРПОУ 41246789, місцезнаходження: 92200, Луганська обл., смт. Білокуракине, вул. Історична, 81) про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18 січня 2019 року № 769 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі заяви від 20 грудня 2018 року та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18 грудня 2018 року № 2127/18-Вих., виданої Територіальним управління Державної судової адміністрації України у Луганській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28 січня 2019 року № 42 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі заяви від 18 січня 2019 року та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 16 січня 2019 року № 109/19-Вих., виданої Територіальним управління Державної судової адміністрації України у Луганській області.

Зобов’язати Білокуракинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі заяви від 20 грудня 2018 року та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18 грудня 2018 року № 2127/18-Вих., виданої Територіальним управління Державної судової адміністрації України у Луганській області, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов’язати Білокуракинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 лютого 2019 року на підставі заяви від 18 січня 2019 року та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 16 січня 2019 року № 109/19-Вих., виданої Територіальним управління Державної судової адміністрації України у Луганській області, з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 369,20 грн (триста шістдесят дев’ять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_4