Рішення № 80452092, 14.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/102/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Веставтобуд» до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Веставтобуд» (далі – позивач, ПП «Веставтобуд») звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.11.2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 01.11.2018 року № 22878/14-08/40928728 щодо заниження податкових зобов’язань по сплаті до бюджету митних платежів на загальну суму 15743,15 грн., в т. ч.: ввізне мито – 4919,73 грн., ПДВ із ввезених на митну територію України товарів – 10823,41 грн., не відповідають фактичним обставинам. Позивач вказує, що митне оформлення товару «Автомобіль вантажний б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування: марка: RENAULT, модель: KANGOO, кузов: VF1FW18H552197148» здійснювалося на підставі документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, які ніким не скасовані чи визнанні судом недійсними. Крім того, заявлена декларантом митна вартість вказаного вище транспортного засобу згідно з МД № UA205090/2018/038802 від 23.05.2018 року була визначена, погоджена митним органом за резервним методом, тобто при проведенні митних формальностей митний орган самостійно досліджував та встановив митну вартість на автомобіль, який переміщувався на митну територію України.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки було використано інформацію митного органу ОСОБА_1 та встановлено, що вартість товару (транспортного засобу), поданого до митного оформлення на Волинській митниці ДФС, є нижчою, ніж задекларована в країні відправлення – ОСОБА_1, що вплинуло на рівень оподаткування товару, що підлягав перевірці, у зв’язку з чим оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями було правомірно донараховані грошові зобов’язання з ПДВ та мита та застосовані штрафні санкції. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що згідно даних Литовської ОСОБА_1 отримувачем товару (транспортного засобу) було не ПП «Веставтобуд», а фізична особа ОСОБА_2, якому і слід було здійснювати відповідні донарахування, при цьому, вказана особа не здійснила експорт товару в розумінні Європейського союзу, а відтак і посилатись на повну ідентичність транспортного засобу та показники митної вартості передчасно. Також вказує, що відсутність перекладу документів, використаних в ході проведення перевірки, не дає можливості їх дослідити та оцінити в сукупності з іншими доказами. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у запереченнях зазначила, що Україна та Литовська ОСОБА_1 належать до Митного союзу країн Європейського Союзу, тому документи, які надійшли від вказаної країни не потребують перекладу. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що у період з 19.10.2018 року по 25.10.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Веставтобуд» з питань дотримання вимог митного законодавства України в частині правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товарів за окремою митною декларацією № UA205090/2018/038802 від 23.05.2018 року, про що складено акт від 01.11.2018 року № 22878/14-08/40928728.

Правомірність та підстави проведення перевірки позивачем не оспорюються.

В акті перевірки від 01.11.2018 року № 22878/14-08/40928728 зазначено, що ПП «Веставтобуд» за МД № UA205090/2018/038802 від 23.05.2018 року ввезено товар «Автомобіль вантажний б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування: марка: RENAULT, модель: KANGOO, кузов: VF1FW18H552197148, тип кузова: вантажний фургон, тип палива: дизельний…...». Договір (контракт) купівлі - продажу № 01-18 від 30.03.2018 року. Фактурна вартість товару - 2328,00 євро (71582,1146 грн.), що підтверджується інвойсом № 09-05L від 22.05.2018 року. У графі 2 МД заявлено відправником/експортером - «CONTRADE LTD» (WTC 1CV New London House 6 London Street, City of London, England, EC3R 7LР.). Ця ж фірма зазначена як продавець товару в інвойсі для оплати за товар українському покупцю - ПП «Веставтобуд». Одержувачем товару (графа 8 МД), особою відповідальною за фінансове врегулювання (графа 9 МД) задекларовано ПП «Веставтобуд». При митному оформлені товару митна вартість та інші відомості, що відображені в МД були заявлені декларантом відповідно до ст. 52 МК України, з використанням резервного методу визначення митної вартості. Митна вартість - 76870,83 грн. Сума митних платежів заявлена та сплачена.

Разом з тим, митний орган ОСОБА_1 звернувся до Державної фіскальної служби України про надання адміністративної допомоги щодо підтвердження фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення товарів, зокрема транспортного засобу марки RENAULT, модель KANGOO, кузов VF1FW18H552197148.

В результаті порівняння та перевірки автентичності копій документів, отриманих від митного органу ОСОБА_1, що стосуються експорту автомобіля марки RENAULT, модель KANGOO, кузов VF1FW18H552197148 з іноземної держави та товаросупровідних документів та МД № UA205090/2018/038802 встановлено наступне.

За інформацією бази даних АСМО «Інспектор» ІС «Перегляд пропуску» ввезення товару на митну територію України здійснено 22.05.2018 року (час пропуску: 19:31) через пункт пропуску автомобільного сполучення «Ягодин» за документом контролю за доставкою від 22.05.2018 року № UA205090/2018/038286, номер транспортного засобу 35370DL, водій – ОСОБА_2. Відповідно до експортної декларації ОСОБА_1 від 21.05.2018 року №18LTKC0100EK05F2A6 з країни був експортований автомобіль марки RENAULT, модель KANGOO, кузов VF1FW18H552197148, тип палива: дизельний, відправник – UAB «T&S MOBILE», одержувач - TARASIUK VOLODYMYR, країна призначення – Україна. Згідно рахунку-фактури від 21.05.2018 року № 2626 вартість автомобіля – 4100,00 євро (126068,16 грн.).

В результаті порівнянням та співставлення відомостей з документів, отриманих від митного органу ОСОБА_1, що стосуються експорту товару з території іноземної держави, та митної декларації типу ІМ 40ДЕ і супровідних документів до неї, оформленою Волинською митницею ДФС, встановлено повну ідентичність транспортного засобу.

Повна відповідність номера шассі за ідентифікаційним номером (VIN-код) та інших характеристик автомобіля (співпадають марка, модель) із ввезеним та оформленим в Україні дає підстави однозначно ідентифікувати транспортний засіб як повністю ідентичний товар, що проданий та оформлений в ОСОБА_1 на експорт для відправлення в країну призначення - Україну.

При хронологічному порівнянні подій продажу, оформлення експорту в ОСОБА_1 та імпорту товару в Україні встановлено, що ці події відбувалися одночасно, проте ціна товару від фірми «CONTRADE LTD» для продажу в Україну (інвойс № 09-05L від 22.05.2018 року) становила 2328,0000 EUR (71582,1146 грн;), разом з тим, 21.05.2018 року згідно первинного документа (рахунок - фактура № 2626 від 21.05.2018 року) товар продано в ОСОБА_1 та задекларовано на експорт до України (експортна декларація від 21.05.2018 року № 18LTKC0100EK05F2A6) за ціною 4100,00 євро (на дату митного оформлення в Україні 23.05.2018 року - 126068,16 грн.). За даними опису товару у МД № UA205090/2018/038802 від 23.05.2018 року (гр. 31 МД) відомості про неналежний стан транспортного засобу (значні пошкодження, псування, тощо), які б підтверджували втрату товаром своєї вартості від дати продажу/експорту в ОСОБА_1 та дати купівлі/імпорту в Україні відсутні. Перевіркою встановлено, що при митному оформленні товару його митна вартість в Україні була задекларована недостовірно, вартість товару нижча, ніж задекларована в країні відправлення – ОСОБА_1. Встановлено заниження митної вартості вищевказаного товару на загальну суму 49197,33 грн.

Таким чином, в ході перевірки встановлено факт недостовірного декларування митної вартості при ввезенні на митну територію України вказаного транспортного засобу за зазначеною МД, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов’язання по сплаті до бюджету митних платежів на загальну суму 15743,15 грн., в т. ч.: ввізне мито – 4919,73 грн., ПДВ із ввезених на митну територію України товарів – 10823,41 грн.

На підставі акту перевірки від 01.11.2018 року № 22878/14-08/40928728 ГУ ДФС у Волинській області 22.11.2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності на 6149,66 грн., в т. ч.: за основним платежем – 4919,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 1229,93 грн., та № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на 13529,26 грн., в т. ч.: за основним платежем – 10823,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 2705,85 грн.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Пунктом 4 частини п’ятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно із частиною першою статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною першою статті 351 цього ж Кодексу визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Як передбачено пунктом 2 частини другої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, згідно з пунктом 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Проаналізувавши вищезазначені положення митного законодавства, суд приходить до висновку, що декларант, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей в ній, в тому числі щодо достовірності митної вартості.

Згідно із статтею 352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Частиною шостою статті 345 цього ж Кодексу визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів.

Згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Як встановлено судом позивачем на митну територію України був ввезений транспортний засіб – автомобіль вантажний б/в, марки RENAULT, модель KANGOO, ідентифікаційний номер (номер кузова) VF1FW18H552197148, згідно із контрактом № 01-18 від 30.03.2018 року, укладеним з компанією «CONTRADE LTD», на підставі МД № UA205090/2018/038802 від 23.05.2018 року, митну вартість якого в сумі 76870,83 грн. було визначено за резервним методом.

Разом з тим, в ході перевірки (акт перевірки від 01.11.2018 року № 22878/14-08/40928728) відповідачем було встановлено, що при митному оформленні позивачем вказаного товару його митна вартість в Україні була задекларована недостовірно, аналіз документів, отриманих від митного органу ОСОБА_1, свідчить про те, що вартість товару є нижчою ніж та, що була задекларована в країні відправлення (ОСОБА_1). Так, зокрема, з експортної митної декларації ОСОБА_1 №18LTKC0100EK05F2A6 від 21.05.2018 року та рахунку-фактури від 21.05.2018 року № 2626 вбачається, що транспортний засіб марки RENAULT, модель KANGOO, ідентифікаційний номер (номер кузова) VF1FW18H552197148, за митною вартістю 4100,00 євро (на дату митного оформлення в Україні – 126068,16 грн.) відправлявся з ОСОБА_1 в Україну.

Товар, зазначений в отриманих від митного органу ОСОБА_1 документах, можна чітко ідентифікувати як такий, що був оформлений за МД № UA205090/2018/038802 від 23.05.2018 року.

На думку суду, отримані від уповноважених органів ОСОБА_1 документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товару, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, в силу приписів статті 352 МК України правомірно були використані посадовими особами відповідача в ході проведення перевірки, є належними та допустимими доказами для прийняття їх судом.

При вирішенні даного спору суд також враховує правову позицію, викладену у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 29.09.2015 року (справа № 21-1724а15), відповідно до якої є правомірним прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки на підставі документів, отриманих від митних органів іноземної держави, з яких митний орган встановив розбіжності в сумі вартості ввезеного на митну територію України товару, яка відмінна від вартості, заявленої декларантом.

Відтак, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки перевірки про факти недостовірного декларування вартісних показників товару (транспортного засобу) позивачем, неправильного визначення митної вартості товарів та факти заниження податкових зобов’язань.

При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що митну вартість товару за резервним методом було визначено митницею, оскільки митна вартість була задекларована декларантом самостійно, що підтверджується графою 43 МД № UA205090/2018/038802 від 23.05.2018 року, а також тим, що рішення про коригування заявленої митної вартості товару під час проведення митних формальностей в частині контролю правильності визначення його митної вартості Волинською митницею ДФС не приймалося.

На думку суду, митне оформлення товарів за резервним методом не позбавляє орган доходів і зборів (у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення) права самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов’язання платника податків.

Суд вважає безпідставним доводи позивача про те, що отримувачем товару (транспортного засобу) згідно даних Литовської ОСОБА_1 було не ПП «Веставтобуд», а фізична особа ОСОБА_2, якому і слід було здійснювати відповідні донарахування, зважаючи на наступне.

За інформацією бази даних АСМО «Інспектор» ІС «Перегляд пропуску» ввезення товару на митну територію України здійснено 22.05.2018 року (час пропуску: 19:31) через пункт пропуску автомобільного сполучення «Ягодин» за документом контролю за доставкою від 22.05.2018 року № UA205090/2018/038286, номер транспортного засобу 35370DL, водій – ОСОБА_2

ПП «Веставтобуд» за МД № UA205090/2018/038802 від 23.05.2018 року ввезено товар «Автомобіль вантажний б/в, марка: RENAULT, модель: KANGOO, кузов: VF1FW18H552197148». У графі 2 МД заявлено відправником/експортером - «CONTRADE LTD» (WTC 1CV New London House 6 London Street, City of London, England, EC3R 7LР.). Ця ж фірма зазначена як продавець товару в інвойсі для оплати за товар українському покупцю - ПП «Веставтобуд». Одержувачем товару (графа 8 МД), особою відповідальною за фінансове врегулювання (графа 9 МД) задекларовано ПП «Веставтобуд».

Вищенаведені докази підтверджують факт експорту транспортного засобу саме позивачем, а не водієм ОСОБА_2

Також не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що документи, які отримані від ОСОБА_1, не перекладені на державну мову, тому, на його думку, висновки, до яких дійшов контролюючий орган, ґрунтуються на припущеннях інспекторів, які не володіють іноземними мовами. Так, відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене, а також те, що з документів, отриманих від ОСОБА_1, можливо встановити марку, модель, номер кузова, вартість автомобіля, тобто ідентифікувати транспортний засіб, відтак вказані документи не потребують перекладу.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами довів суду правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22.11.2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, тому відсутні підстави для їх скасування, у зв’язку з чим позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Веставтобуд» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Вахтангова, 10-В, ідентифікаційний код 40928728) до Головного управління ДФС у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859) про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_3 Андрусенко