Рішення № 80450056, 12.03.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6840/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюк В.В., за участю секретарів судового засідання Мишак І.Ю., Луценко К.І., Добривечір А.О., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Павленка С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби України, про визнання протиправною та скасування постанови Київської митниці ДФС України від 16.05.2018 р. № 0301/12500/18 у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України (надалі за текстом - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови Київської митниці ДФС України від 16.05.2018 р. № 0301/12500/18 у справі про порушення митних правил.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 15.10.2015 р. до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, агентом з митного оформлення вантажів ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» позивачем, з метою випуску у вільний обіг товарів народного вжитку, що надійшли на адресу ТОВ «Доміор», подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» в електронному вигляді з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів. 16.05.2018 р. відповідачем було винесено Постанову у справі про порушення митних правил № 0301/12500/18, якою на підставі відомостей, встановлених Актом «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи, в частині правильності перевірки класифікації згідно УКТ ЗЕД…», позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення на позивача у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Так, позивач зазначає, що Постанова винесена без дотриманням вимог ст. 485 МК України, оскільки склад правопорушення згідно даної норми - відсутній, оскільки, склад митного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу, тобто, особа має не просто вказати неправильний код товару у митній декларації, щоб нести відповідальність, а вказати неправдиві відомості про товар, які необхідні для визначення коду товару, а відтак, на думку позивача, відсутня суб'єктивна сторона правопорушення - умисел та мета на зазначення в декларації неправдивих відомостей, з метою звільнення від сплати митних платежів (або зменшення їх розміру), а також ухилення від сплати митних платежів. В спірних правовідносинах відсутня об'єктивна сторона правопорушення згідно ст. 485 МК України - вчинення дії по ухиленню від сплати митних платежів. Крім того, позивачем, звернуто увагу на недотриманням відповідачем строків накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, встановлені ст. 467 МК України, вважаючи, що дії відповідача є неправомірними, у зв'язку із чим, останній звернувся із вищевказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 31.05.2018 р. року відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав викладених у ньому. Додатково надали свої пояснення в обгрунтування своїх позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі та просив позовну заяву залишити без задоволення. Раніше було подано відзив на позовну заяву, згідно якого, 15.10.2015 р. до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, агентом з митного оформлення вантажів ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» позивачем, з метою випуску у вільний обіг товарів народного вжитку, що надійшли на адресу ТОВ «Доміор», подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» в електронному вигляді з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів. ЕМД з внутрішнім номером 1020 прийнято до митного оформлення 15.10.2015 р. та присвоєно реєстраційний № 100270001/2015/224504. Товари ввезено на митну територію України через п/п «Одеський морський торгівельний порт» Одеської митниці ДФС. Згідно з даними товаросупровідних документів, відправником товарів є підприємство «YIWU ZHUOSHUN IMPORT & EXPORT Co., LTD» (Room 8907, NO. 1399 CHOUZHOU NORTH ROAD, CHOUCHENG STR., YIWU, ZHEJIANG CHINA). Отримувач - ТОВ «Доміор». Відповідно до графи 14 ЕМД декларування товарів здійснено ТОВ «ДСВ Логістика», з даними вказаними у графі 54, ЕМД подана до митного оформлення позивачем, що засвідчено його електронним цифровим підписом. 19.12.2017 р. Київською митницею ДФС листом ГУ ДФС у Київській області від 19.12.2017 р. № 6540/7/10-36-14-10-15 було отримано Акт Про результати документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи від 20.10.2017 р. № 0020/7/10-36-14-10/39840595, в частині правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товару «пістолет клейовий» ТОВ «Доміор» оформленого за митною декларацією від 15.10.2015 р. № 100270001/2015/224504. Згідно інформації, наявної у вищевказаному Акті, проведеною перевіркою встановлено недостовірну класифікацію товару № 17 за ЕМД від 15.10.2010 р. № 100270001/2015/224504 та заниження податкового зобов'язання ТОВ «Доміор» по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість.Відповідно до Акту, класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 р. № 584-VІІ «Про митний тариф України», з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

З урахуванням встановлених обставин митницею у відношенні позивача складено протокол про порушення митних правил № 0301/12500/18. 16.05.2018 р. справу про порушення митних правил розглянуто та винесено постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 938,01 грн. Відповідач вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а відтак, наявність підстав у відповідача для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідач також не погоджується з твердженням позивача щодо порушення строку накладення адміністративного стягнення за вчинення порушення митних правил, як на підставу для скасування постанови відвідача. Останній, послався на ч. 1 ст. 522 МК України та вважав, що позовна заява подана безпідставно.

Суд, вислухавши доводи позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.10.2015 р. до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, агентом з митного оформлення вантажів ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» позивачем, з метою випуску у вільний обіг товарів народного вжитку, що надійшли на адресу ТОВ «Доміор», подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» в електронному вигляді з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів, дані обставини сторонами не заперечуються.

15.10.2015 р. митну декларацію прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційний номер № 100270001/2015/224504. 15.10.2017 р. митний контроль та митне оформлення товару за митною декларацією було завершено, товар випущений у вільний обіг.

20.10.2017 р. Головним управлінням ДФС України у Київській області було складено Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи, в частині правильності перевірки класифікації згідно УКТ ЗЕД товару «пістолет клейовий» ТОВ «Доміор» оформленого за митними деклараціями від 15.10.2015 р. № 100270001/2015/224504, від 08.02.2016 р. № 125130013/2016/401299, від 09.02.2016 р. № 125130013/2016/401392». Акт встановив порушення законодавства, що стосується неправильної класифікації товарів, в результаті чого було зменшено податкове податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита, а також порушення податкового законодавства, що мало наслідком зниження бази оподаткування податку на додану вартість (а.с. 20-26).

16.05.2018 р. Київською митницею ДФС України винесено Постанову в справі про порушення митних правил № 0301/12500/18, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України), та накладено адміністративне стягнення на позивача у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (а.с. 13-19).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам справи, судом зазначається наступне.

Відповідно до ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру 1) неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), 2) ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або 3) кількості, 4) країни походження, 5) відправника та/або 6) одержувача товару, 7) неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його 8) митної вартості, та/або 9) надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або 10) несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Підставою для притягнення позивача до відповідальності за ст. 485 МК України за оскаржуваною Постановою є надання неправдивих відомостей щодо коду товару № 17 згідно з УКТ ЗЕД позивачем.

Вирішуючи питання про наявність матеріально-правової підстави для притягнення позивача до відповідальності за ст. 485 МК України з наведених мотивів, суд констатує наступне.

Обов'язковою умовою притягнення особи до відповідальності за статтею 485 МК України є наявність вини у формі умислу. Диспозиція вказаної правової норми передбачає необхідність спеціальної противної мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. При цьому, у статті 485 МК України вказано, що застосування адміністративного стягнення до порушника митних правил можливе тільки у заявлення у митній декларації «неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості». А відтак, відповідальність за ст. 485 МК України може наставати лише у випадку, коли правопорушник свідомо, з умислом, спрямованим на зменшення митних платежів, вказав неправдиву інформацію або ж надав органам доходів та зборів документи, в яких містяться відомості, що не відповідають дійсності.

Вказана позиція щодо ст. 485 МК України міститься у Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі № 640/7258/17, згідно якого: «для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу… При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.».

За змістом статті 10 Кодексу про адміністративне правопорушення України (надалі за текстом - КупАП) адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів та здійсненого на їх підставі обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України, саме позивача.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а під час розгляду справи про порушення митних правил відповідачем, як суб'єктом владних повноважень достеменно не доведено та не обґрунтовано правових підстав для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України, саме позивача, а відтак, суд констатує недоведеність відповідачем даної обставини при винесенні оскаржуваної Постанови.

Суб'єктивна сторона правопорушення - умисел на вчинення протиправного діяння, спрямований на досягнення мети по ухиленню від сплати митних платежів (протиправному звільненню від їх сплати або зменшенню їх розміру). Особа при ухиленні від сплати митних платежів має усвідомлюватита знати умови належного виконання обов'язку щодо сплати митного платежу, втім, свідомо вчиняти дії по уникненню від виконання такого обов'язку належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 260 МК України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

В п. 21 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, періодична митна декларація подається для декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України суднами закордонного плавання, трубопровідним транспортом або лiнiями електропередачі, припасів, періодичних друкованих видань та товарів, переміщення яких через митний кордон України планується з періодичністю не рідше ніж два рази протягом строку її дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 МК України, у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Приписи ст. 69 МК України визначають, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто, у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у ч. 1 ст. 9 КУпАП та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписи ст. 485 МК України визначають, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для притягнення особи до відповідальності за невірну класифікацію товарів за кодом УКТ ЗЕД для митних цілей необхідна поряд з іншим наявність в особи спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. В даному випадку конкретною метою, як обов'язковою ознакою складу правопорушення - є намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір. Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка є для нього бажаною. Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно-небезпечна діяльність особи і вона може бути тільки у правопорушеннях, що вчиняються з прямим умислом, оскільки вона є свідченням бажання певного наслідку.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Статтею 489 МК України визначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписи ч. 1 ст. 495 МК України визначають, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що відповідачем не доведено, що заявлення в митних деклараціях відомостей щодо коду товару за УКТ ЗЕД, було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та/або на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію. Відтак, оскільки у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов'язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена у ст. 485 МК України відповідальність.

Твердження відповідача про те, що позивач мав можливість правильно визначити код товарів за УКТ ЗЕД, однак не скористався передбаченою ч. 2 ст. 266 МК України можливістю здійснити фізичний огляд товару, зазначений аргумент не спростовує про відсутність у позивача умислу на вчинення протиправних дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Що стосується строку притягнення до адміністративної відповідальності, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексурозглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

На спростування доводів відповідача щодо дати виявлення посадовими особами Київської митниці ДФС порушення митних правил є дата надходження 19.12.2017 р. листа Офісу великих платників податків ДФС України від 19.12.2017 р. від 19.12.2017 р. № 6540/7/10-36-14-10-15, а остання дата притягнення до відповідальності на думку останнього є 19.05.2018 р., суд встановлено наступне.

Правопорушення, вчинення якого ставиться в провину позивачу, не є триваючим, оскільки може бути скоєне виключно у момент подання митному органу митних декларацій. Відтак, про факт декларування недостовірної класифікації товару № 17 за ЕМД від 15.10.2010 р. № 100270001/2015/224504, відповідачу як контролюючому органу, на який покладено обов'язок контролю за правильністю визначення коду УКТ ЗЕД, стало відомо в момент прийняття відповідної митної декларації до митного оформлення, а не з моменту виявлення та відображення цих обставин в акті перевірки від 20.10.2017 року (отриманого 19.12.2017 р.). З урахуванням наведеного, строк накладення адміністративного стягнення за фактом подання позивачем митної декларації, що мав місце 15.10.2015 р., сплинув.

Отже, на момент прийняття оскаржуваної позивачем постанови у справах про порушення митних правил шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності останнього сплинув.

Верховний Суд у Постанові від 11 вересня 2018 року (справа №490/7096/16-а) визначив, що правопорушення за статтею 485 МК України, що полягає у заявленні неправдивих відомостей у митній декларації та поданні документів, що містять такі відомості, не має характер триваючого, і тому адміністративне стягнення за таке порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня його вчинення. «Правильною є оцінка щодо характеру інкримінованого позивачу правопорушення, яке (а саме такий варіант його об'єктивної сторони як факт заявлення неправдивих відомостей у митній декларації та подання відповідних документів) не є триваючим, у зв'язку з чим строк накладення адміністративного стягнення починається з моменту його вчинення. Відтак накладення адміністративного стягнення поза межами шестимісячного строку з моменту подання митної декларації та відповідного пакету документів є окремою підставою для висновку про протиправність спірної постанови».

Передбачене статтею 485 МК України порушення митних правил, яке полягає в заявлені у митній декларації або в інших документах, що надані контролюючому органу, неправдивих відомостей з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, визначеною статтею 255 МК України, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю.

Отже, зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням митної декларації контролюючому органу та/або документів, що містять неправдиві відомості, а відтак, на підставі наведених вище положень ч. 1 ст. 467 МК України, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через шість місяців з дня його вчинення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначав, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Враховуючи, що постанову в справі про порушення митних правил № 0301/12500/18 прийнято лише 16 травня 2018 року, строк на адміністративне стягнення за порушення митних правил сплинув, що свідчить про невідповідність винесеної Постанови положенням МК України.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України. Тобто, у позивача був відсутній умисел на внесення неправдивих відомостей про вартість товару, зазначеного в декларації, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 485 МК України.

Обставини щодо можливого надання митному органу неправдивих відомостей під час митного оформлення товару, які стали підставою для недорахування відповідних податків і зборів, не могли і не залежали від волі позивача, та не можуть свідчити про умисел останнього на ухилення від сплати митних платежів, а отже, в діях позивача відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевказані обставини встановлені судом, оцінивши всі зібрані докази по справі, суд вважає, що винесена оскаржувана Постанова не відповідає положенням Митного кодексу України, оскільки, строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув, крім того, відповідачем не доведено належними доказами умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України, а відтак, Постанова Київської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0301/12500/18 від 16 травня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 53, 69, 232, 258 - 261, 266, 279, 335, 459, 475, 485 - 486, 495, 544 МК України, ст. 10 КУпАП, ст. ст. 5 - 9, 69, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби України, про визнання протиправною та скасування постанови Київської митниці ДФС України від 16.05.2018 р. № 0301/12500/18 у справі про порушення митних правил - задовольнити;

Скасувати постанову в.о. заступника начальника Київської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Гутник Євгенія Анатолійовича від 16.05.2018 р. у справі про порушення митних правил № 0301/12500/18 про визнання ОСОБА_1, агента з митного оформлення вантажів ТОВ «ДСВ Логістика» винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, накладення на громадянина ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 938 (дев'ятсот тридцять вісім) гривень 01 копійка;

Закрити справу про порушення митних правил № 0301/12500/18 у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України;

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк