Рішення № 80449188, 23.01.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1841/19

Справа №754/8235/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Дмитрієвій А.А.

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

18.09.2015 року між ПрАТ «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» та Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» було укладено договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/0679014/9069/15, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «SKODA Roomster», державний номер НОМЕР_1.

24.09.2015 року о 20 год. 55 хв. по проспекту Генерала Ватутіна, 2-Г у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем «DAEWOO Nexia», державний номер НОМЕР_2, на порушення Правил дорожнього руху України, скоїв зіткнення із застрахованим автомобілем, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.11.2015 р. по справі №755/20210/15-п Відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Виконуючи зобов'язання за укладеним Договором страхування ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» виплатило суму страхового відшкодування за проведення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 80 422,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0047559 від 17.11.2015 року.

Збиток розраховано відповідно до умов Договору страхування, Рахунку на оплату №402 від 12.11.2015 року, згідно з яким фактична вартість відновлювального ремонту склала 80 422,17 грн.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Перша» за Полісом № АІ/6196765.

29.12.2015 р. ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» звернулось до ПрАТ «СК «Перша» з претензією на суму сплаченого страхового відшкодування.

За наслідками розгляду зазначеної претензії, 20.11.2017 р. ПрАТ «СК «Перша» здійснило часткову виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК ПРОВІДНА» у розмірі 47 274,45 грн.

Представник позивача зазначив, що Відповідач зобов'язаний сплатити ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яке було виплачене ПрАТ «СК «Перша», що складає 33 147,72 грн. (80 422,17 грн. - 47 274,45 грн.).

17.01.2018 року ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» звернулася з претензією до відповідача проте коштів від відповідача з приводу виконання вимог претензій на момент звернення з позовом не надходило.

На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК ПРОВІДНА» суму відшкодування у розмірі 33 147,72 грн. та понесені судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.31-32).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного порядку розгляду справи.

У відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином. Поштова кореспонденція, надіслана відповідачу в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також з метою дотримання розумних строків її розгляду суд вважає за можливе справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності заперечень проти такого розгляду справи з боку сторін, що відповідає вимогам ст.279 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі ст. ст. 280 284 ЦПК України, з наступних підстав.

Суд в межах заявлених позовних (стаття 13 ЦПК України) вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Як встановлено судом та вбачається з письмових матеріалів справи, 18 вересня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» та Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» укладено Договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/0679014/9069/15 за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля «SKODA Roomster», державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.4-12).

Згідно Довідки про дорожньо-транспортну пригоду №74706235 (а.с.16), 24.09.2015 року о 20:55 год. сталося дорожньо-транспортна пригода (вид ДТП) - наїзд на транспортний засіб, що стоїть.

Учасниками дорожньо-транспортної пригоди є: транспортні засоби:

?транспортний засіб DAEWOO, NEXIA державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4; наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ 6196765 термін дії до 18.02.2016 року виданий ПрАТ «СК «Перша»; водій: ОСОБА_1;

?транспортний засіб SKODA, ROOMSTER державний номерний знак НОМЕР_3, що належить Кока-Кола БЕВЕРІДЖИЗ Україна ЛТД; наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ 4681508 терміном дії до 15.08.2016 року, виданий ПрАТ «СК «ПРОВІДНА»; водій ОСОБА_5.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пункту 16.12 ПДР України. За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП складено адміністративний протокол АП 326523 за ст. 124 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. в доход держави (а.с.17).

Постанова суду від 16 листопада 2015 року не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, відповідно до якої відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП.

Отже, з огляду на викладене вина відповідача ОСОБА_1 у скоєній дорожньо транспортній пригоді є доведеною.

25 вересня 2015 року страхувальник - Кока-кола Беверіджиз Україна ЛТД звернувся з Заявою №2300087566 (а.с.13) про факт настання події, якою просив виплатити страхове відшкодування, у зв'язку з подією, яка має ознаки страхової, внаслідок чого було пошкоджено SKODA, ROOMSTER державний номерний знак НОМЕР_3

Згідно наданого суду Рахунку на оплату №402 від 12 листопада 2015 року вартість ремонту автомобіля «SKOD», державний номерний знак НОМЕР_3 складає 80422,17 грн. (а.с.18).

У зв'язку з тим, що транспортний засіб SKODA, ROOMSTER державний номерний знак НОМЕР_3, що належить Кока-Кола БЕВЕРІДЖИЗ Україна ЛТД застрахований у ПрАТ «СК «Провідна» за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № №06/0679014/9069/15 від 18.09.2015 року, ПрАТ «СК «Провідна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 80 422,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0047559 від 17 листопада 2015 року(а.с.20).

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ №6196765 від 18 лютого 2015 року - цивільно-правова відповідальності власника наземного транспортного засобу DAEWOO, NEXIA державний номерний знак НОМЕР_2, страхувальник ОСОБА_1 застрахована в ПрАТ «СК «Перша». Строк дії до 18 лютого 2016 року (а.с.21)

29 грудня 2015 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулась до ПрАТ «СК «Перша» з заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації (вих. №03-17/15943), за якою просили здійснити відшкодування шкоди в розмірі 80422,17 грн. протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання даної вимоги за відповідними реквізитами (а.с.22).

За наслідками розгляду заяви про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації від 29 грудня 2015 року, ПрАТ «СК «Перша» 20 листопада 2017 року здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Провідна» у розмірі 47 274,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №55971 від 20 листопада 2017 року (а.с.23).

Отже, ПрАТ «СК «Перша» було здійснено часткову виплату страхового відшкодування.

17 січня 2018 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулась до відповідача ОСОБА_1 з досудовою вимогою №03-17/20, за якою просили відповідача відшкодувати різницю суми страхового відшкодування у розмірі 33147,72 грн. та протягом 7-ми днів перерахувати грощові кошти на розрахунковий рахунок ПрАТ «СК «Провідна», однак погашення вказаної заборгованості відповідачем здійснено не було (а.с.24).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно приписів ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресивний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинивдорожньо транспортну пригоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України в п. 2 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6 , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок .

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв'язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів, з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на підставі ст. 1194 ЦК України підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди - 80 422,17 грн. та отриманою від ПрАТ «СК «ПЕРША» сумою страхового відшкодування - 47 274,45 грн., що складає 33 147,72 грн.

За таких фактів та відповідних їм правовідносин, з урахуванням відсутності заперечень відповідача, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі вказаних вище норм закону.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст.2,81,258,259,263-265,268, 273,274,282-284,289 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 33 147,72 грн. та судовий збір у розмірі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: