Рішення № 80449187, 13.03.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9348/18

провадження № 2/753/3567/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Крамарчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка до ОСОБА_3 про відшкодування понесених витрат, пов»язаних із начанням у вищому навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі Київського національного університету імені Т.Г. Шевченказвернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування понесених витрат, пов»язаних із начанням у вищому навчальному закладі. Мотивуючи свої вимоги тим, що Наказом ректора Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка від 22 жовтня 2013 року № 607-34зараховано ОСОБА_3 до аспірантури історичного факультету університету на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням за спеціальністю 07.00.02 «Всесвітня історія» з 01 листопада 2013 року. Відповідно до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 309, яке діяло на момент вступу до аспірантури, взаємозобов»язання аспіранта, підготовка якого здійснюється за державним замовленням, та вищого навчального закладу визначаються в типовій угоді, форма якої визначена цією ж постановою. На виконання вказаної норми між аспіранткою ОСОБА_3 та Київським національним університетом імені Т.Г. Шевченка укладено Угоду про підготовку аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва за державним замовленням від 01 листопада 2013 року № 199. У зв»язку із невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин вченою радою історичного факультуту Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка відповідно до протоколу № 20 від 28 квітня 2016 року прийнято рішення про відрахування аспірантки історичного факультуту третього року навчання ОСОБА_3, а наказом ректора університету від 23 травня 2016 року за № 353-34 її відраховано з 30 квітня 2016 року зі складу аспірантів історичного факультету у зв»язку з невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин. Вартість підготовки на час навчання згідно з Паспортом бюджетної програми університету аспіранта ОСОБА_3 в університеті за 2 місяці 2013 року - 9 717 грн. 90 коп., за 2014 рік - 62 107 грн. 60 коп., за 2015 рік - 68 907 грн. 40 коп., за 4 місяці 2016 року - 24 645 грн. 00 коп., а всього - 165 377 грн. 90 коп., які згідно ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету, які мають бути стягнуті з відповідачки, яка не дотрималась угоди про підготовку аспіранта за рахунок державного бюджету.

Оскільки в порушення умов угоди про підготовку аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва за державним замовленням від 01 листопада 2013 року № 199, відповідача відраховано зі складу аспірантів історичного факультету у зв»язку з невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, як наслідок ОСОБА_3 має відшкодувати навчальному закладу 165 377 грн. 90 коп. витрат, які навчальний заклад поніс на її начання за рахунок державного бюджету.

В судове засідання позивач не з"явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог, просив їх задовольнити, посилаючись на вимоги закону про належне виконання зобов"язань за договором аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва за державним замовленням та його умов.

Відповідач в судове засідання не з»явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача, третьої особи.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони перебували у договірних/зобов"язальних правовідносинах.

Так, Наказом ректора Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка від 22 жовтня 2013 року № 607-34зараховано ОСОБА_3 до аспірантури історичного факультету університету на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням за спеціальністю 07.00.02 «Всесвітня історія» з 01 листопада 2013 року.

Відповідно до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 309, яке діяло на момент вступу до аспірантури, взаємозобов»язання аспіранта, підготовка якого здійснюється за державним замовленням, та вищого навчального закладу визначаються в типовій угоді, форма якої визначена цією ж постановою.

На виконання вказаної норми між аспіранткою ОСОБА_3 та Київським національним університетом імені Т.Г. Шевченка укладено Угоду про підготовку аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва за державним замовленням від 01 листопада 2013 року № 199.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних закладів вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідач відповідно до умов вказаного договору засвідчив, що всі умови договору йому зрозумілі й він вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтвердив свою здатність їх виконувати, що засвідчується його особистим підписом; його умови ним не спростовуються

Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У зв»язку із невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин вченою радою історичного факультуту Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка відповідно до протоколу № 20 від 28 квітня 2016 року прийнято рішення про відрахування аспірантки історичного факультуту третього року навчання ОСОБА_3, а наказом ректора університету від 23 травня 2016 року за № 353-34 ОСОБА_3 відраховано з 30 квітня 2016 року зі складу аспірантів історичного факультету у зв»язку з невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник, який порушив зобов"язання, відповідно до ст. 623 ЦК України, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Вартість підготовки на час навчання згідно з Паспортом бюджетної програми університету аспіранта ОСОБА_3 в університеті за 2 місяці 2013 року - 9 717 грн. 90 коп., за 2014 рік - 62 107 грн. 60 коп., за 2015 рік - 68 907 грн. 40 коп., за 4 місяці 2016 року - 24 645 грн. 00 коп., а всього - 165 377 грн. 90 коп., які згідно ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету, які мають бути стягнуті з відповідачки, яка не дотрималась угоди про підготовку аспіранта за рахунок державного бюджету.

Оскільки в порушення умов угоди про підготовку аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва за державним замовленням від 01 листопада 2013 року № 199, відповідача відраховано зі складу аспірантів історичного факультету у зв»язку з невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, як наслідок ОСОБА_3 має відшкодувати навчальному закладу 165 377 грн. 90 коп. - витрат, які навчальний заклад поніс на її начання за рахунок державного бюджету.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 1 статті 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 762 грн. 00 коп. (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 526, 610, 611, 623, 626, 629 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про вищу освіту", керуючись ст.ст. п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка до ОСОБА_3 про відшкодування понесених витрат, пов»язаних із начанням у вищому навчальному закладі, - звдовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний код платника подітків - НОМЕР_1, на користь Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, код ЄДРПОУ - 20070944, 165 377 грн. 90 - витрат, пов»язаних із навчанням у вищому навчальному закладі, 2 480 грн. 67 коп. - судового збору, а всього - 167 858 (сто шістдесят сім тисяч вісімсот п"ятдесят вісім) грн. 57 (п"ятдесят сім) коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: