Ухвала суду № 80448953, 13.03.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10399/17

Провадження № 6/752/322/19

У Х В А Л А

Іменем України

13.03.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Безверхої К.В.

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про оплату вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -

Встановив:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про ухвалення судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2017 року, за період з 05 травня 2018 року по 25 січня 2019 року у розмірі 86 867 грн. 48 коп.

В обґрунтування заяви вказував, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року задоволено позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод 410 ЦА», треті особи: Первинна організація профспілки авіабудівників України на Державному підприємстві «Завод 410 ЦА», Державний концерн «Укроборонпром», про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визнано незаконним наказ ДП «Завод 410 ЦА» від 11.05.2017 року за № 94/о про звільнення ОСОБА_1

ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника директора технічного з питань експлуатації будівель та споруд ДП «Завод 410 ЦА».

Стягнуто з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 120026 грн. 43 коп. та судові витрати в розмірі 430 грн., а всього 121251 грн. 24 коп.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати йому заробітної плати у розмірі 36742 грн. 80 коп. підлягають негайному виконанню.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року виправлено описку, допущену у резолютивній частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року, з «заступник директора технічного з питань експлуатації будівель та споруд» на «заступник директора технічного експлуатації будівель та споруд».

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року (том ІІ а.с.187-194) апеляційні скарги Державного підприємства «Завод 410 ЦА» та Державного концерну «Укроборонпром» задоволено частково, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі - змінено, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника технічного директора з питань експлуатації будівель та споруд у Державному підприємстві «Завод 410 ЦА» з 12 травня 2017 року. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Стягнуто з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 травня по 14 липня 2017 року в сумі 19 206 грн. 88 коп. Визначена сума середнього заробітку підлягає стягненню за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів. Стягнуто з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 600 грн. В решті рішення залишено без змін. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА» задоволено, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2017 року - скасовано.

У листопаді 2017 року представник Державного підприємства «Завод 410 ЦА» звернувся до Апеляційного суду міста Києва із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 січня 2018 року заяву залишено без розгляду.

26 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про стягнення з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на свою користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 травня 2018 року заяву задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 88 613 грн. 56 коп.

Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА» залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року без змін.

Про те, ОСОБА_1 вказує, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва про поновлення його на роботі не виконано та на сьогоднішній день на роботі він не поновлений, а тому посилаючись на правові підстави ст. 236 КЗпП України просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Сторони в судове засідання не заявились, про дату і час судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань не надали, однак це не є перешкодою для вирішення даного питання.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, повно та всебічно перевіривши законність та обґрунтованість заяви, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2017 року видано виконавчий лист щодо негайного виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києва 01.09.2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документу суду який його видав.

З наведеного вбачається, що з моменту винесення рішення по 01.09.2018 року позивачу фактично відмовлено у виконанні рішення суду та в примусовому порядку вказане рішення також не виконано.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що станом на день звернення із вказаною заявою незважаючи на рішення судів ДП «Завод 410 ЦА» не повернув його на робоче місце та не виплатили кошти за час вимушеного прогулу, злісно ухиляючись від виконання рішення суду.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Виходячи зі змісту ст.ст. 24, 235 КЗпП України, ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» негайне виконання рішення суду визначає як обов'язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі та фактично допустити його до виконання попередніх обов'язків.

Виконання рішення є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (ст. 124 Конституції України ).

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання посадовими особами підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф, що передбачено ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 232 КЗПП України, трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як розяснено у п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року за № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Разом з тим, розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на час робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Таким чином, положення ст. 236 Кодексу законів про працю України є спеціальною нормою та регламентує порядок додаткового нарахування судом, який ухвалив рішення про поновлення працівника на роботі, середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення, при цьому стягнення судом на користь працівника середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника здійснюється на підставі ухвали суду.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що Державним підприємством «Завод 410 ЦА» порушено норми законодавства у галузі трудового права в частині негайного виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, поновлення останнього на роботі на виконання рішення суду до цього часу фактично не відбулось, незважаючи на видачу наказу № 278/о від 19.12.2017 року з яким працівника не ознайомили копії не вручили та фактично позивач не був допущений до виконання попередніх обов'язків.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року по вказаній справі встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 436 грн. 52 коп.

В період з 05 травня 2018 року по 13 березня 2018 року було 214 робочих днів.

За таких обставин середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням рішення суду складає 93415 грн. 28 коп., з розрахунку 436 грн. 52 коп. * на 214 робочих днів.

За таких обставин, вказана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 236 КЗпП України, ст.ст. 2, 5, 12-13, 18, 81-82, 211, 247, 258-260, 268, 272, 430 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про оплату вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (місцезнаходження 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94, код ЄДРПОУ 01128297) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 93 415 грн. 28 коп.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя