Вирок № 80448055, 14.03.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5086/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року

м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді Степаненка О.М.,

з участю секретаря Чмих І.С.,

прокурорів Гриневич М.С., Грущинського О.О., Жубжицької Т.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження №12017251010004123 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, пенсіонера, розлученого, інваліда ІІІ групи, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

15.05.2017 близько 17 години 15 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем „ВАЗ 2107”, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Молоткова, від вулиці Пастерівська в напрямку до вулиці Різдвяна у місті Черкаси, при виїзді на перехрестя з вулицею ОСОБА_4, проявив неуважність та порушив вимоги:

п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України, згідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

п. 2.3.6) Правил дорожнього руху України, згідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 16.11. Правил дорожнього руху України, згідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України.

Під час руху він, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг та виїзді на вказане перехрестя з другорядної дороги вулиці Молоткова, не зупинив керований ним транспортний засіб перед перехрестям для надання переваги в русі транспортним засобам, що рухались по головній дорозі, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», а продовжив рух та виїхав на перехрестя вулиць Молоткова та ОСОБА_4, не надавши перевагу в русі водієві мотоцикла „Kawasaki Ninja”, без номерного знаку, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, що рухався по головній дорозі по вулиці В’ячеслава Чорновола, з права наліво відносно напрямку руху автомобіля „ВАЗ 2107”, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого допустив зіткнення із вказаним мотоциклом, після чого також зіткнувся з автомобілем „Volkswagen LT”, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, що стояв перед перехрестя у по вул. Молоткова у зустрічному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_1, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1133 від 04.07.2017 отримав тілесні ушкодження у вигляді: травми лівої гомілки з відкритим переломом обох кісток; вивиху лівого плеча, травми правого колінного суглобу з розривом зв'язок, травми грудної клітки з переломом дев'ятого, десятого ребер зліва; травми голови зі струсом головного мозку, крововиливами, раною обличчя. Наслідком травми лівої гомілки стала ампутація її на рівні верхньої третини. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та відносяться: травма лівої гомілки з відкритим переломом обох кісток та наслідки даної травми - до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя; вивих лівого плеча, травма правого колінного суглобу з розривом зв'язок, травма грудної клітки з переломом дев'ятого, десятого ребер зліва - до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами, раною обличчя - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 4/1886 від 02.11.2017, знаходиться в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_1 тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

За вказані суспільно небезпечні винні діяння ОСОБА_2 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе визнав частково, а саме вказав, що керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, але вважає, що не порушував правила дорожнього руху та пересікав вулицю ОСОБА_4 після того як впевнився, що це буде небезпечно. Зауважив, що мотоцикліста не бачив. Але під час звернення до суду із останнім словом ОСОБА_2 вину визнав повністю, просив суд суворо не карати. Цивільний позов не визнав.

Потерпілий ОСОБА_1 в суді зазначив, що 15.05.2017 після обіду рухався на мотоциклі „Kawasaki Ninja” по вул. Чорновола в м. Черкаси. На перехресті вулиць ОСОБА_4 – Молоткова відбулось зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107. В результаті дорожньо-транспортної пригоди він отримав тяжкі тілесні ушкодження. Збитки ОСОБА_2 не відшкодовані. Просив не позбавляти волі обвинуваченого.

Винуватість ОСОБА_2 доводиться наступними доказами:

1. Показаннями свідка ОСОБА_6, якими доведено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась в момент, коли водій автомобіля „ВАЗ 2107” перетинав вулицю ОСОБА_4 по улиці Молоткова.

2. Показаннями свідка ОСОБА_5, який був очевидцем події, а саме про те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди він знаходився на перехресті вулиць Чороновола – Молоткова в автомобілі „Volkswagen LT”, реєстраційний номер НОМЕР_2, як водій. Водій автомобіля „ВАЗ 2107” ОСОБА_2 не помітив мотоцикліста, який їхав (на його думку) з перевищенням дозволеної швидкості.

3. Відомостями висновку №533 від 15.05.2017 за якими ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп’яніння (т.1 а.с. 143).

4. Відомостями протоколу огляду місця події від 15.05.2017 з таблицею фотозображень та схемою до протоколу огляду, за якими були встановлені вихідні дані, які були використані для проведення судової автотехнічної експертизи (т.1 а.с. 133-142).

5. Висновком експерта №4/190 від 01.09.2017, за яким в первинний контакт втупали передня права частина автомобіля ВАЗ-2107 д.н.з. р6153Вс та передня частина мотоцикла „Kawasaki Ninja”. Напрямок дії деформуючих зусиль утворює лінію удару та просторове розташування пошкоджень на обох транспортних засобах співпадає у випадку, коли кут між повздовжніми вісями автомобіля ВАЗ-2107 та мотоцикла „Kawasaki Ninja” у момент їх первинного контакту складає близько 900+50 (т.1 а.с. 146-154).

6. Висновком експерта №4/1886 від 02.11.2017, за яким в діях водія автомобіля ВАЗ-2107 н.з. р6153ВС ОСОБА_2 вбачаються невідповідність вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та вимог п.16.11 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП.

Також судовий експерт встановив, що водій мотоцикла „Kawasaki Ninja” ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 шляхом своєчасного застосування гальмування у умовах місця ДТП, в його діях вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП (т.1 а.с.168-171).

Суд з цього приводу дав оцінку ступеню участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку та констатує наступне.

Судом враховано, що згідно положень пункту 1.4 ПДР, за якими кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила. Отже, потерпілий ОСОБА_1 наближаючись по головній дорозі до перехрестя на мотоциклі, маючи перевагу у його перетинанні, був вправі розраховувати, що водій автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_2, який рухався по другорядній дорозі, виконає вимоги ПДР і дасть йому дорогу. При цьому потерпілий ОСОБА_1 не зобов'язаний був враховувати можливість грубого порушення ПДР іншим водієм; він не передбачав, не зобов'язаний був і не мав можливості передбачити, що автомобіль, яким керував ОСОБА_2, не дасть дорогу, не зупиниться перед виїздом на головну дорогу на вимогу знаків і не пропустить його мотоцикл.

Суд вважає, що ступінь участі (внеску) водія ОСОБА_2, який мав технічну можливість запобігти зіткненню з мотоциклом потерпілого шляхом виконання в робочому режимі зазначених вимог ПДР, перевищує «внесок» водія ОСОБА_1 у наслідки ДТП, в діях якого теж вбачається порушення ПДР.

Таким чином суд вважає, що діями обвинуваченого ОСОБА_2 була створена небезпечна дорожня обстановка, а далі – і аварійна ситуація, і саме він, на думку суду, мав більшу можливість уникнути зіткнення.

7. Висновками експерта №02-01/1133 від 04.07.2017 щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_1 Також цими висновками встановлено, що при хіміко-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,91 проміле, що зумовлює легкий ступінь алкогольного сп’яніння.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

За кваліфікацією злочин, вчинений ОСОБА_2, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст. 12 КК України).

Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання, суд, керуючись нормами ч.2 цієї статті, встановлює як порушення ПДР в діях потерпілого ОСОБА_1

Обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання та встановлені судом: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, зокрема те, що обвинувачений грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а також перебування його в стані алкогольного сп’яніння на момент дорожньо-транспортної пригоди, суд визначає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується.

Водночас суд урахував дані про особу ОСОБА_2, його вік (70 років), який за місцем проживання характеризувався позитивно, не судимий, є інвалідом ІІІ групи, осуд своєї поведінки, позицію потерпілого, який просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, в зв’язку з чим суд вбачає можливість його виправлення без відбування покарання, та вважає за доцільне звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з покладанням на нього обов’язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує знову ж таки грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, перебування його стані алкогольного сп’яніння, що беззаперечно встановлює суспільну небезпеку з реальною загрозою заподіяння істотної шкоди людині, а тому приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на певний строк.

Рішення про цивільний позов.

Позивачем (потерпілим) ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги до ОСОБА_2 на суму відшкодування 254129 грн. як матеріальної шкоди та 100000 грн. - моральної шкоди.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована згідно Полісу №АК/17829862 ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю – 200000 грн., майну – 100000 грн.

Враховуючи висновки ОСОБА_8 Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц (постанова від 04.07.2018) щодо відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також з метою забезпечення права позивача на належне та повне відшкодування спричинених збитків, для правильного визначення відповідачів з урахуванням мети інституту страхування цивільно-правової відповідальності, позов ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду.

Рішення щодо речових доказів.

Автомобілі ВАЗ 2107 д.н. р6153ВС, автомобіль „Volkswagen LT”, реєстраційний номер НОМЕР_2 та мотоцикл „Kawasaki Ninja” без номерних знаків необхідно залишити у законних володільців.

Рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого витрати на залучення експерта в сумі 5149,68 грн. (за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №4/1190 від 01.09.2017 в сумі 2379,52 грн.; за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №4/1189 від 23.08.2017в сумі 1979,20 грн.; за проведення судової автотехнічної експертизи №4/1886 від 02.11.2017 - в сумі 790,96 грн.).

Заходи забезпечення кримінального провадження.

ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладанням на нього обов’язків строк дії яких закінчився 11.07.2018. Однак приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а також при тій умові, що вони вподальшому не продовжувались за відсутності клопотань від сторони обвинувачення, запобіжний захід у обвинуваченого ОСОБА_2 на момент ухвалення вироку відсутній.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком - три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно з положеннями п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Речові докази: автомобілі ВАЗ 2107 д.н. р6153ВС, автомобіль „Volkswagen LT”, реєстраційний номер НОМЕР_2 та мотоцикл „Kawasaki Ninja” без номерних знаків - залишити у законних володільців.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на суму 5149,68 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження також мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: ОСОБА_9