Рішення № 80447851, 14.03.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4039/18

номер провадження 2/695/464/19

14 березня 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря – Бреуса В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

Сторони по справі мають спільну повнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Рішенням Золотоніського міськрайонного суду від 09.09.2002 року із відповідача на користь позивача на утримання їх спільного сина стягувались аліменти до досягнення останнім повноліття.

На даний час син проживає з позивачем по справі та перебуває на її утриманні. Оскільки останній досяг повноліття, виплата аліментів на його утримання відповідачем не здійснюється. Так як син продовжує навчання і в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, бо навчається на денній формі навчання та потребує коштів на придбання одягу, взуття та їжі, а батько матеріально нічим не допомагає, а тому ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи, що відповідно до ухвали суду розгляд справи призначений у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, і сторони проти такого порядку не заперечують, відзиву на позов відповідач до суду не направив, а у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини позивача та відповідача, суд розглядає справу за відсутності сторін по матеріалах справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.,ст. 199, 200 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжує навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином та з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина.

Як вбачається із свідоцтва про народження (серії І-СР № 082061 від 10.01.2001 року) ОСОБА_3 народився 01.12.2000 року, а його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до довідки ДНЗ “Золотоніський професійний ліцей” за вих № 603 від 23.11.2018 року, ОСОБА_3 навчається на третьому курся курсу денної форми навчання за професією “Тракторист-машиніст с/г виробництва категорії “А1” “D1” “G1”, слюсар ремонту с/г машин та устаткування, водій транспортних засобів категорії “С”, термін навчання з 01.09.2016 року по 30.06.2019 року.

Згідно з довідкою голови квартального комітету № 18 м. Золотоноші від 26.11.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином відповідача по справі, який досяг повноліття та навчається в навчальному закладі за денною формою навчання.

Із норм СК України вбачається, що утримання дітей, надання їм необхідного матеріального забезпечення, в тому числі і в період навчання у навчальному закладі покладається на обох батьків та не може бути покладено на одного із них.

Положеннями ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Отже, кожній дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, що повинні забезпечувати обоє батьків.

Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, за загальними принципами норм чинного законодавства, суд при визначені розміру аліментів має враховувати матеріальний стан обох батькі, наявність у них інших утриманців та інші обставини, які так чи інакше впливають на матеріальний стан сторін та визначають реальну можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Так при вирішенні вказаної справи суд враховує, що відповідач на своєму утриманні непрацездатних осіб не має, бо про таких не повідомив суд.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку є, на думку суду, справедливим та достатнім.

Суд вважає, що аліменти на утримання сина підлягають стягненню з відповідача у частці від заробітку (доходу), виходячи з принципів розумності та справедливості, та враховуючи можливість та згоду відповідача, аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення.

Суд також приходить до висновку про стягнення з відповідача відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України судових витрат.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 141, 199, 200 СК України та

ст., ст. 12, 81, 141, 206, 224, 263-268,

ст. 280 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, – задовольнити у повному обсязі.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН невідомий, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, жительки м. Золотоноша Черкаської області, вул. Красногірська, 16, аліменти на утримання повнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання, починаючи стягнення з 02.12.2018 року, і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2019 року, але не більше ніж до досягнення сином 23-річного віку.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. у дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Середа Л.В.