Рішення № 80447752, 13.03.2019, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/490/18

Провадження № 2/690/20/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого – судді Здоровила В.А.

з участю секретаря Вельган А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 57 912 грн. 50 коп. за борговою розпискою, посилаючись на те, що в серпні 2014 року вона дала в борг ОСОБА_2 1 500 доларів США, а 17 грудня 2014 року ще 1 500 доларів США. За цей період відповідач повернула їй 500 доларів США і на момент другої позики була винна 2500 доларів США, про що написала боргову розписку. У 2015 році відповідач повернула їй частину боргу у розмірі 350 доларів США, після чого виплачувати борг припинила. Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з проханням повернути борг. В січні 2016 року відповідач повернула їй ще 100 доларів США, після чого почала її уникати. Неповернута суму боргу складає 57 912 грн. 50 коп. Відповідач в добровільному порядку відмовляється повертати борг, саме тому вона і змушена звернутись до суду із вказаним позовом. Також просила стягнути із відповідача на її користь судові витрати по оплаті судового збору та правничої допомоги.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає частково та пояснила, що між нею та позивачем було досягнуто усної домовленості про позику коштів в сумі 30 000 грн. 00 коп., що на той час було еквівалентно 2 500 доларів США. Вказані гроші позивач їй позичила саме у гривнях, а не в доларах США. 17 грудня 2014 року позивач прийшла до неї і почала вимагати, щоб вона повернула гроші або написала боргову розписку. Оскільки гроші вона дійсно брала, то погодилася написати розписку. ОСОБА_1 наполягала на тому, щоб вона написала у розписці, що гроші позичала у доларах США, а не у гривнях, а тому позов визнає частково та не заперечує проти стягнення з неї коштів за борговою розпискою в розмірі 24 000 грн. 00 коп..

Суд, заслухавши сторони, свідків та вивчивши письмові докази, вважає, що даний позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, допитавши свідків, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 500 доларів США, які зобов’язувалася повертати по 200 доларів США щомісячно.

На підтвердження укладення між сторонами договору позики, відповідач 17 грудня 2014 року написала боргову розписку (а.с.4). Оригінал розписки знаходиться у позивача.

Відповідач не заперечує, що боргову розписку вона писала власноруч, у присутності позивача.

Відповідно до пояснень наданих сторонами, ОСОБА_2 за період часу з серпня 2014 року по січень 2016 року повернула ОСОБА_1 950 доларів США. Отже сума неповерненого боргу за договором позики складає 2050 доларів США, що, відповідно до довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» (а.с.6) становить 57 912 грн. 50 коп.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пояснили, що особисто бачили як ОСОБА_2 передавала ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100 доларів США та неодноразово чули від позивача, що ОСОБА_2 винна їй значну суму грошей, однак відмовляється гасити борг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Поняття договору позики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч.2 ст. 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

31 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 707/2606/16-ц, провадження № 61-28762св18, досліджуючи питання виконання боргового зобов’язання при наявності оригіналу боргової розписки у кредитора, зробив наступний висновок,статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.

Враховуючи, що відповідач в порушення вимог ст. 81 ЦПК України не надав до суду належних доказів повернення позивачу грошових коштів, а наявність оригіналу боргової розписки у позивача, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача в користь позивача грошових коштів в сумі 57 912 грн. 50 коп.

Крім того, враховуючи положення ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею, та документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст. 549, 1046, 1047 та керуючись ст. 4, 12, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 352-354 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НС № 292201, виданий 12 червня 1991 року Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НЕ166245, виданий 18 липня 2002 року Звенигородським РВ УМВС України у Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_2 заборгованість за договором позики в розмірі 57 912 (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот дванадцять) грн. 50 коп..

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НС № 292201, виданий 12 червня 1991 року Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_3, виданий 18 липня 2002 року Звенигородським РВ УМВС України у Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн. 00 коп., а всього 1504 (одна тисяча п’ятсот чотири) грн. 80 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.А. Здоровило