Рішення № 80447205, 14.03.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/2233/18

Провадження № 2/643/484/19

14.03.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.

за участю секретаря судового засідання Насирової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

27.02.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 грн. щомісячно, застосувавши індексацію в порядку, встановленому законом, та про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, пов’язаних з поглибленим вивчанням англійської мови та відвідування дитиною басейну, у твердій грошовій сумі по 2000,00 грн. щомісячно.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23.04.2010 з відповідача присуджені до стягнення аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі по 500,00 грн. щомісячно. Відповідач від сплати аліментів, визначених рішенням суду, ухиляється, має заборгованість, та 24.05.2017 Московським ВП внесені відомості до ЄРДР відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 КК України. З 2010 року значно зросла вартість продуктів харчування, проїзду, одягу, тощо. Аліментів у розмірі 500,00 грн. щомісячно не вистачає для утримання дитини, всі витрати, пов’язані з утриманням та розвитком дитини несе вона, позивач. Відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, проте від обов’язку сплачувати аліменти ухиляється та не бере участі у додаткових витратах на дитину. Додаткові витрати пов’язані з поглибленим вивченням донькою англійської мови, відвідуванням донькою басейну з 2003 року.

Позивач подала до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_2, в якій просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача, визначивши їх розмір у твердій грошовій сумі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з часу звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, та стягувати з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3, пов’язані з оплатою лікування, фізичним розвитком, навчанням та поглибленим вивченням англійської мови, культурним розвитком, по 1000,00 грн. щомісячно (а.с.72-73).

08.01.2019 від відповідача до суду надійшов електронний лист, в якому відповідач зазначає, що на теперішній час він мешкає в м. Севастополь АР Крим, позовні вимоги вважає не в повній мірі обґрунтованими, посилаючись на те, що грошові кошти переводились ним на реквізити виконавчої служби, крім того, на його утримання знаходяться троє неповнолітніх дітей та дружина, яка не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

26.02.2019 позивача надала суду письмові пояснення, в яких зазначає, шо відповідач у своєму листі, посилаючись на обставини свого скрутного становища, наявність неповнолітніх дітей та непрацездатної дружини, не зазначив, якими доказами може підтвердити ці обставини, в зв’язку з чим позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, та просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях до неї..

Позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, провести судове засідання без її участі та без участі її представника, про що зазначила у письмовій заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, в зв’язку з чим справа розглядається за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір’ю – позивачем у справі ОСОБА_1, та зареєстрована за місцем реєстрації батька – відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26,28).

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний 05.06.2009, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.27).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23.04.2010 у справі № 2-510/10 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 05.02.2009 і до досягнення дитиною повноліття. На підставі рішення суду виданий виконавчий лист (а.с.29).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_2, складеного державним виконавцем Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області від 20.02.2018, у відповідача станом на 20.02.2018 наявна заборгованість по аліментам на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 65311,10 грн. (а.с.25).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2017 у справі № 643/3704/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнута пеня за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 22195 грн. 71 коп. На підставі рішення суду виданий виконавчий лист (а.с.30).

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23.11.2012 у справі № 2027/11587/12 ОСОБА_2 позбавлений батьківських прав щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.74-75).

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановляє наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач в місяць на певну категорію продуктів витрачає від 700,00 до 2000,00 грн., про що до матеріалів справи додано квитанції, не беручи до уваги проїзд, одяг та засоби гігієни, оздоровлення, витрати на розвиток (а.с.40а).

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що донька ОСОБА_3 дійсно відвідує поглиблені курси вивчення англійської мови, що підтверджується свідоцтвом Cambridge English Lenguage Assessment. Part of the Universety of Cambridge номер НОМЕР_1, 2014 року та номер НОМЕР_2, 2016 року (а.с.34,35).

Із договору №2007468 (дитячий договір) № 2007468, № 2006162 фітнес клубу «Аurа» встановлено, що донька ОСОБА_3 справді відвідує басейн, оскільки такого методу лікування та фізичного розвитку потребує з дитинства (а.с.38-40).

Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 має певні проблеми зі здоров’ям, у зв’язку із чим перебуває на обліку в лікарів лора, кардіолога, педіатра, алерголога, про що свідчить виписка з дитячої поліклініки № 13 (а.с.77). Зазначене сприяє збільшенню витрат на лікування та профілактику здоров’я дитини і є додатковими витратами, які батьки повинні нести.

Із досліджених судом документів справи вбачається, що саме позивач несе витрати на забезпечення, годування, виховання, оздоровлення та розвиток дитини. Про те, що відповідач виконує належним чином свої обов’язки, як батько дитини, суду не надано.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що на його утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, про що він зазначає в електронному листі.

Доказів про наявність, розмір доходу відповідача та про наявність на його утриманні інших осіб суду не надано.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до положень статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Із приписів ст.ст.181, 192 СК України вбачається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров’я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", згідно якої батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесено зміни у ч.2 ст.182 СК України та зазначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років встановлений: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118гривні, з 1 грудня – 2218гривень, тобто мінімальний розмір аліментів для дитини віком від 6 до 18 років станом на день розгляду справи у твердій грошовій сумі становить 1013,5 грн. (2027 грн. : 2 = 1013,5 грн.).

Загальновідомо, що зростання дитини потребує додаткових фінансових витрат, а тому в силу ч.3 ст.81 ЦПК України суд вважає, що існує підтвердження змін матеріального стану сім’ї позивача, що в силу ст.192 ч.1 СК України є підставою для збільшення розміру сплачуваних аліментів.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Даний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 05.02.2014 року по справі № 143цс13.

Частиною 2 ст. 184 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Оскільки, спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», то розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі ч.2 ст.184 СК України підлягає індексації в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Таким чином обов'язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме, положеннями ст.184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дітей, виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, позовні вимоги в частині зміни розміру стягуваних аліментів та стягнення додаткових витрат підлягають задоволенню.

Проте, враховуючи, що зобов’язання утримувати дитину є рівним обов’язком як матері так і батька дитини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині зміни розміру аліментів, та визначає розмір аліментів, що стягуються з відповідача, у твердій грошовій сумі щомісячно по 1500,00 грн.

Крім того, згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

При зверненні до суду позивач понесла судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. (а.с.71).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп..

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 264-265, 274, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23.04.2010 по справі №2-510/10, та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНН НОМЕР_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одну тисячу п’ятсот) гривень, з щорічною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНН НОМЕР_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з 27 лютого 2018 і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНН НОМЕР_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Т. В. Поліщук