Ухвала суду № 80446912, 11.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7331/18

н/п 2-п/640/17/19

УХВАЛА

"11" березня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

за участю представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням суду від 10.08.2018 р., ухваленим у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені частково, а саме стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.04.2010 року у загальному розмірі 62778,12 грн., та вирішено питання про розподіл судових витрат.

09.01.2019 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 10.08.2018 року, посилаючись на те, що відповідач не отримував повідомлення про розгляд справи, та відповідач категорично не погоджується з рішенням суду, оскільки строки позовної давності вже сплинули, оскільки останній платіж відповідачем було здійснено 26.11.2014 року.

До суду надійшов відзив на вказану заяву від АТ КБ «Приватбанк», в якій позивач просить відмовити в задоволенні вказаної заяви, оскільки строки позовної давності становлять 50 років.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав заяву, та просив її задовольнити.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином та своєчасно.

Ухвалою судді від 29.01.2019 року вказану заяву було прийнято до провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з заяви, відповідач проживає за адресою місця реєстрації, та дійсно зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч.1, 6 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідно до положень ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді

першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

За таких підстав суд приходить до висновку, що доводи представника відповідача, на які він посилається в заяві, не мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки судові повістки та рішення суду направлялись на адресу відповідача, але вони повернулась до суду, що свідчить про недобросовісне виконання відповідачем своїх процесуальних обов’язків.

Що стосується твердження представника відповідача про сплив строків позовної давності, то до суду не надано доказів того, що строк дії виданої відповідачу картки закінчився згідно до Умов та правил надання банківських послуг.

У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Крім того, той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції.

Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 14-59цс18.

А отже, підстави для задоволення вказаної заяви відсутні, а тому суд вважає за необхідним залишити заяву без задоволення, що не позбавляє відповідача оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 287,288 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз’яснити відповідачеві право на оскарження заочного рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 14 березня 2019 року.

Суддя Г.А. ЗУБ