Вирок № 80446767, 12.03.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження №1-кп/639/217/19

Справа №639/7527/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чижиченка Д.В.,

за участю секретаря Косенко С.М.,

прокурора Бєляєва О.І.,

захисника - Герасименка Г.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018220500001415 від 06.08.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, працюючого на посаді шиномонтажника у ФО-П «ОСОБА_3.», в силу ст.89 КК України не судимого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 на початку квітня 2018 року, діючи з корисливих спонукань, з метою отримання незаконної матеріальної вигоди та особистого збагачення у шахрайський спосіб, вирішив стати на шлях протиправної, злочинної діяльності, спрямованої на заволодіння шляхом обману грошовими коштами будь-кого із раніше йому незнайомих громадян України, при цьому розробивши злочинний план, для досягнення своєї протиправної корисливої мети. Далі, ОСОБА_2 реалізуючи та втілюючи в життя розроблений ним злочинний план, спочатку на сайті «ОЛХ» розмістив неправдиве оголошення про продаж алкогольних напоїв та оливкового масла, достовірно усвідомлюючи, що вказаний товар у нього відсутній. На вказане оголошення 14.04.2018 відізвалась раніше йому незнайома ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та нічого не підозрюючи про злочинний задум ОСОБА_2 зателефонувала йому зі свого мобільного телефону, з абонентського номеру НОМЕР_1 на його мобільний телефон, на абонентський номер НОМЕР_2 В ході телефонної розмови ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, повідомив нічого не підозрюючій про його злочинну діяльність ОСОБА_5 інформацію про те, що вибраний нею товар, а саме: оливкова олія та шампанське, у нього є в наявності. Потім, ОСОБА_2 бажаючи досягти своєї злочинної цілі, діючи із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, продовжуючи вводити в оману ОСОБА_6, красномовно переконав її в необхідності повністю здійснити оплату за вибраний нею товар, продиктувавши їй розрахунковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3, на який слід в подальшому перерахувати грошові кошти. При цьому, він приховав від ОСОБА_6 той факт, що вказаний ним розрахунковий рахунок належить не йому самому, а його знайомій. У той же день, ошукана ОСОБА_5, не сумніваючись в правдивості слів раніше їй незнайомого ОСОБА_2, та, розраховуючи на те, що він вишле їй поштову посилку з вибраним нею товаром, прийняла самостійне рішення щодо необхідності перерахування грошових коштів на вказаний їй розрахунковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк», які, як вона помилково вважала, будуть використані для оплати за товар та в той же день перерахувала на вказаний розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 2730 грн. Після отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок своєї знайомої в ПАТ КБ «ПриватБанк», остання у відповідь на усне прохання ОСОБА_2 того ж дня, а саме 14.04.2018 зняла грошові кошти в сумі 5600 грн. в банкоматі ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: м. Харків, пров. Расторгуївський, 2, з яких 2730 грн., що були надіслані ОСОБА_5, в подальшому, при особистій зустрічі у той же день о 19.00 годині вечора передала ОСОБА_2 в районі станції метро «Холодна Гора». Надалі, ОСОБА_2 отримавши грошові кошти, взяті на себе зобов'язання перед ОСОБА_5 щодо поставки товару не виконав, та заволодівши, у шахрайський спосіб, шляхом обману грошовими коштами потерпілої на суму 2730 грн., звернув на свою користь та розпорядився ними в подальшому на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 2730 гривень.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст.351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив суду, що дійсно він, вчинив вищевказаний злочин, при цьому детально вказав про механізм та спосіб його вчинення. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті та кваліфікацію злочину не оспорює.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст.135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду, звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутністю.

Обвинувачений та його захисник вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які не оспорюються ОСОБА_2 Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Сторони кримінального провадження під час судового розгляду клопотань про визнання доказів недопустимими не подавали.

Судом роз'ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі, з'ясувавши правильність розуміння сторонами цих обставин.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд проводив розгляд даного кримінального провадження лише стосовно осіб, яким висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, має на утриманні малолітню дитину, в силу ст.89 КК України не судимий, має постійне місце реєстрації та мешкання, .

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України та враховує роз'яснення Верховного Суду України, викладені в постанові №7 від 04 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме з принципів справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, обставини що пом'якшують покарання, особу ОСОБА_2, його відношення до скоєного злочину, суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.190 КК України, що на переконання суду є необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. (вісімсот п*ятдесят гривень) 00 коп.

Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.11.2018 року щодо вилученого під час проведення 02.11.2018 обшуку місця події за адресою: АДРЕСА_2 в житлі ОСОБА_2, а саме: мобільного телефону «Нокіа», ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-картою - НОМЕР_5, мобільного телефону «Айфон 5 S», ІМЕІ НОМЕР_6 з сім картою - НОМЕР_7, мобільного телефону «Айфон 6 S», ІМЕІ НОМЕР_8 з сім- картою НОМЕР_9, мобільного телефону «Самсунг», 1MES НОМЕР_10, НОМЕР_11 з сім-картами - НОМЕР_12, НОМЕР_13, банківської карти ПАТ КБ «ПриватБанк» - НОМЕР_14, банківської карти ПАТ КБ «ПриватБанк» - НОМЕР_15, мобільного телефону «Нокіа» ІМЕІ - НОМЕР_16, НОМЕР_17, рахунок на оплату послуг НОМЕР_18 від 01.12.2016, чорнових записів із зазначенням номерів банківських карт, найменувань товарів, флеш-накопичувача «Арасег», стартового пакету «лайфселл» з номером - НОМЕР_19, стартового пакету «Київстар» з номером НОМЕР_20, стартового пакету «Київстар» з номером НОМЕР_21, печатки приватного підприємства «Блок» для документів №21261845, мобільного телефону «Айфон X», ІМЕІ НОМЕР_22 з сім-картою НОМЕР_23, IPad, Model А 1489, серійний номер НОМЕР_24, банківської карти «ОщадБанк» - НОМЕР_25, банківської карти ПАТ КБ «ПриватБанк» - НОМЕР_26, банківської карти «Ощадбанк» - НОМЕР_27, які визнано речовими доказами - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Д.В. Чижиченко