Ухвала суду № 80446292, 13.03.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1000/19

провадження №1-кс/619/573/19

УХВАЛА

іменем України

13 березня 2019 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 захисника підозрюваногоОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42019221280000005 від 21.01.2019 щодо:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, має доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, виконуючого обов’язки завідувача Дергачівським міським відділенням комунального закладу охорони здоров’я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 призначений відповідно до наказу №477-к від 03.09.2012 на посаду виконуючого обов’язки завідувача Дергачівським міським відділенням комунального закладу охорони здоров’я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Відповідно до посадової інструкції затвердженої наказом № 222-к від 11.05.2017 начальника ХОБСМЕ ч.І п.2-3 завідувач відділу керує підлеглими лікарями судово-медичними експертами, у своїй діяльності керується чинним законодавством України, відповідно до ч.2 - керує роботою відділу та вирішує адміністративно-господарські питання підрозділу, організовує та забезпечує своєчасне виконання судово-медичних експертиз, тобто є службовою особою. Відповідно до п 1.3. положення «Про Дергачівське міське відділення комунального закладу охорони здоров’я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи», затвердженого начальником КЗОЗ ХОБСМЕ, у діяльності свого відділення керуються Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, постановами Верховної Ради України, а також іншими нормативно-правовими актами та наказами начальника бюро. Так, відповідно до розділу II, ст. 10 п.4 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 (зі змінами та доповненнями), судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. Відповідно до п.2.3 «Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о)» лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину. Відповідно до п 1.7 правил проведення судово-медичної експертизи трупів в бюро судово-медичної експертизи №6 від 17.01.1995, трупи з моргу видаються для поховання тільки в труні обмитими та одягненими, всі дії, що пов’язані з трупами, крім попередньої доставки труни, належать до посадових обов’язків санітарів моргу і виконуються ними безкоштовно. Так, ОСОБА_6, займаючи посаду організатору обряду Черкасько-Лозівського КП «Будагросервіс» Малоданилівської селищної ради та на підставі нотаріально посвідченої довіреності від ОСОБА_7, яка є донькою померлої ОСОБА_8, 11.03.2019 приблизно о 12 годині 36 хвилин прибув до приміщення Дергачівського міського відділення комунального закладу охорони здоров’я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Садова, 12, та звернувся до виконуючого обов’язки завідувача Дергачівським міським відділенням комунального закладу охорони здоров’я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_5, з питанням щодо отримання лікарського свідоцтва про смерть та видачі трупу померлої ОСОБА_8 в установленому законом порядку та строки. ОСОБА_5, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, здійснюючи загальне керівництво Дергачівським міським відділенням комунального закладу охорони здоров’я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, використовуючи своє службове становище, з особистих корисливих мотивів, діючи умисно, повідомив ОСОБА_6, що для своєчасного отримання лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_8 та тіла померлої йому необхідно передати неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень. У подальшому 11.03.2019 приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_5, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи у приміщенні Дергачівського міського відділення комунального закладу охорони здоров’я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Садова, 12, отримав від ОСОБА_6 раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень та видав останньому лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_8 № 12-19-93-19/Дт від 11.03.2019.

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 погоджене прокурором Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_10, про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 2 місяців та у разі визначення застави та її внесення зобов’язати останнього не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, та носити електронний засіб контролю. В обґрунтування клопотання зазначено, що 11.03.2019 ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та 12.03.2019 його .В. повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення. Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_6, який підвередив факт вимагання та отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди 11.03.2019 в сумі 3000 грн; матеріалами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій; протоколом огляду, помітки, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 11.03.2019, відповідно до якого ОСОБА_6 надано власні грошові кошти, для проведення заходів з метою отримання даних про факт вимагання від нього неправомірної вигоди ОСОБА_5; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.03.2019, у ході чого було проведено особистий обшук ОСОБА_5 та виявлено і вилучено грошові кошти у загальній сумі 3000 гривень; протоколом обшуку від 11.03.2019, що проведений у приміщенні Дергачівського міського відділення судово-медичної експертизи ХОБСМЕ за адресою Харківська область м.Дергачі вул. Садова, 12, у ході якого виявлено та вилучено речі та документи, які можуть мати значення для встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; протоколом допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які пояснили, що вони були запрошені працівниками поліції до проведення вказаних слідчих (розшукових) дій в якості понятих, у ході яких вони стали свідками виявлення та вилучення у ОСОБА_5 грошових коштів, речей та документів; посадовою інструкцією виконуючого обов’язки завідувача Дергачівським МВ ХОБСМЕ ОСОБА_5, відповідно до положень якої завідувач організовує роботу відділу і керує підлеглими лікарями судово-медичними експертами, керує роботою відділу та вирішує адміністративно-господарські питання підрозділу, веде службову документацію; наказом начальника ХОБСМЕ про призначення ОСОБА_5 на посаду в.о. завідувача Дергачівського МВ ХОБСМЕ з 03.09.2012. У зв’язку із підозрою ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна у органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного ОСОБА_5 можуть виникнути передбачені п.п. 1, 2, 3,5 ст. 177 КПК України спроби: з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює незворотність уникнення покарання у зв’язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду; знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час по кримінальному провадженню не проведено усіх необхідних слідчих дій; незаконно впливати на свідків, які є особами з числа оточення підозрюваного, а також на інших учасників процесу, з якими на даний час ще не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій, у тому числі допитів, одночасних допитів раніше допитаних осіб. Окрім цього, існує ризик незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_5 на свідка ОСОБА_13, адже засоби зв’язку з останнім ОСОБА_5 достовірно відомі, окрім цього останньому відомо про місце працевлаштування ОСОБА_13 Крім того, ОСОБА_5 отримано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено певні докази і перебуваючи на свободі, останній буде мати реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків. Зазначене в черговий раз підкреслює та доказує обґрунтованість існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, внаслідок чого ОСОБА_5 буде мати реальну можливість перешкоджати досягненню основних завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, шляхом здійснення тиску на свідків з метою зміни наданих ними свідчень. Враховуючи спосіб вчиненого ОСОБА_5 корупційного злочину, останній може продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, використовуючи при цьому свої службові повноваження. Відтак, у слідства є достатні дані вважати про об’єктивну наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого, корупційного злочину, вчиненого шляхом зловживання службовим становищем. Суспільна небезпека корупційного правопорушення, вчиненого шляхом зловживання службовим становищем полягає в тому, що відбувається усвідомлене прагнення підозрюваного збагатитись за рахунок чужого майна.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, зазначивши, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та існують ризики, які зазначені у п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні підозрюваний свою вину у пред'явленій підозрі визнав повністю, з захисником заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати більш м’який запобіжний захід – домашній арешт, зазначивши, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, розкаюється у вчиненому, готовий активно сприяти розкриттю злочину, має батьків – пенсіонерів та матері нещодавно було проведено складне оперативне вручання.

Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, дійшов наступного висновку.

З витягу з кримінального провадження №42019221280000005 вбачається, що 21.01.2019 внесено відомості про злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України.

Відповідно до протоколу ОСОБА_5 затримано 11 березня 2019 року о 16год 35хв.

12 березня 2019 року ОСОБА_5, у відповідності до ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Як передбачено ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Матеріали кримінального провадження, на які послався прокурор у клопотанні та надав їх копії, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України обґрунтованою.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Як передбачено п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

При цьому, санкція статті, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а надані докази обґрунтовують ці обставини. При цьому, слідчий суддя враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів та покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, даних про його особу, що в свою чергу, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожуватиме йому у разі визнання вини, вказує на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду та його впливу на свідків.

Враховуючи викладене, твердження сторони захисту стосовно відсутності у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними та такими, що суперечить зібраним органом досудового розслідування матеріалам.

Як встановлено ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частино 4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57630,00грн (1921,00грн х 30), що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у випадку внесення застави та зазначає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя –

постановив:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Виконання ухвали покласти на начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Про взяття ОСОБА_5 під варту має бути негайно повідомлено його близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за його вибором в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Визначити суму застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57630,00грн (п’ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674).

Підозрюваний ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний ОСОБА_5, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, зобов’язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та покласти такі обов'язки:

1) не відлучатися із смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

4) носити електронний засіб контролю.

Після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Роз'яснити ОСОБА_5, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє по 08 травня 2019 року включно.

Суддя І. М. Нечипоренко