
Справа №560/1830/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Волкодав А.А.,
представника позивача - Лясковець В.П.,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Дубровиця справу за позовом Органу опіки та піклування - Дубровицька районна державна адміністрація Рівненської області до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування Сварицевицької сільської ради Дубровицького району Рівненської області про позбавлення батьківських прав,
в с т а н о в и в:
Позивач Орган опіки та піклування - Дубровицька райдержадміністрація звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги мотивує тим, що тривалий час на контролі служби у справах дітей Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області перебуває сім'я ОСОБА_4, яка матір'ю малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі заяви матері ОСОБА_4., її дитину ОСОБА_5 майже одразу після пологів, а саме 18 квітня 2018 року клаштовано до КЗ "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини", оскільки в будинку ОСОБА_4 не створені умови для проживання неповнолітніх дітей. З ОСОБА_4 проводились профілактичні роботи та надавались рекомендації щодо приведення будинку в належний санітарний стан, створення умов для повернення малолітнього сина ОСОБА_6 в сім'ю. ОСОБА_4 після народження сина та за час його перебування у державному закладі не провідувала його, вона не знає як виглядає її син і не цікавилась його розвитком. Така поведінка відповідача свідчить про те, що вона самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що дійсно починаючи з моменту народження сина ОСОБА_6, вона не відвідувала його у державному закладі, не цікавилася його розвитком та не приймає участі у його вихованні. Однак заперечувала проти стягнення з неї аліментів, оскільки вона ніде не працює.
Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено такі обставини.
Згідно копії свідоцтва про народження вбачається, що матір'ю неповнолітнього дитини: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, є відповідач ОСОБА_4 (а.с.24).
Згідно актів обстеження житлово-побутових умов проживання від 21 лютого 2018 року, 13 березня 2018 року, 02 квітня 2018 року, 11 травня 2018 року, 18 липня 2018 року, 09 серпня 2018 року, 26 вересня 2018 року, 21 листопала 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 на даний час ніде не працює, схильна до вживання алкогольних напоїв.В будинку, в якому проживає ОСОБА_4 не створені умови для проживання неповнолітніх дітей. В будинку рокиданий брудний одяг, підлога не мита, стіни вкриті пилом. В будинку холодно, дрова відсутні. Продукти харчування наявні у невеликій кількості (а.с.8-12,15-17).
Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Сварицевицької сільської ради Дубровицького району Рівненської області вбачається, що ОСОБА_4 схильна до вживання алкогольних напоїв. Вона позбавлена батьківських прав відносно своєї дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. В будинку, в якому мешкає ОСОБА_4 не створені належні умови для проживання неповнолітніх дітей. Господарства сім'я не веде (а.с.30).
Частина 1 статті 141 Сімейного кодексу України передбачає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
З пояснень представника позивача, письмових доказів, досліджених судом, встановлено, що відповідач, яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_5, тривалий час не приділяє жодної уваги вихованню дитини, не цікавиться його життям, навчанням та розвитком.
Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі в вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя дитини мала місце протягом довгого періоду часу, що стало підставою для позбавлення її батьківських прав відносно дітей.
Частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно частини 2 статті 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, не спілкується з нею, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, внаслідок чого не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, чим позбавляє її можливості нормально самоусвідомлюватись.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини. При цьому, суд враховує, що зазначений стан речей триває довгий проміжок часу. Судом береться до уваги і те, що відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав.
Відповідно до роз'яснень пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов'язків і ухилення їх від виконання можна розцінювати лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, в тому числі від її матеріального утримання, що є складовою виховання, а тому її слід позбавити батьківських прав щодо дитини ОСОБА_5
Статтею 166 Сімейного кодексу України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини і суд, одночасно з позбавленням батьківських прав може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, обов'язок утримувати дитину лежить на батьках. При цьому, відповідач ОСОБА_4., будучи матір'ю ОСОБА_5, свою дитину належним чином не утримує, хоча зобов'язана це робити.
Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 1 статті 182 Сімейного кодексу України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню дитини, хоча має всі можливості брати матеріальну участь у її утриманні, так як за віком та станом здоров'я є працездатною, тобто має фізичну можливість працювати, отримувати певний матеріальний дохід та має можливість брати участь в утриманні своєї дитини.
Як зазначено у частині 2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
З огляду на положення Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", в 2018 році щомісячна сума аліментів не може бути менше: для дитини віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 930 грн., з 1 липня - 972 грн., з 1 грудня - 1013,50 грн..
У відповідності до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
З огляду на положення Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", в 2018 році щомісячна сума аліментів не може бути менше: для дитини віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 813 грн., з 1 липня - 849,50 грн., з 1 грудня - 889,50 грн.; для дитини віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 1013,50 грн., з 1 липня - 1059 грн., з 1 грудня - 1109 грн..
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII) передбачено, що, дитина враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Враховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України, при вирішення будь-яких питань щодо дитини суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Враховуючи те, що обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, суд приходить до переконання, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини слід задовольнити та призначити відповідачу аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини, обставинам справи і вимогам Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно вимог частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись статтями 150, 157, 164-166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30 березня 2007 року, статтями 12, 81, 141, 264, 265, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку с. Дмитрівка, Воронезької області Російської Федерації, жительку с. АДРЕСА_1 відносно її малолітньої дитини: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягувати із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Дмитрівка, Воронезької області Російської Федерації, жительки с. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь КЗ "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини" (33001, м. Рівне, вул. Поповича, 35А, код ЄДРПОУ 02000004) аліменти на утримання її малолітньої дитини: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно (особовий рахунок НОМЕР_2, ПАТ "Державний ощадний банк України"), починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, а саме з 18 грудня 2018 року та проводити стягнення до досягнення дитиною повноліття з проведенням індексації відповідно до Закону.
Передати малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого влаштування Органу опіки та піклування - Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області (34100, м. Дубровиця, вул. Воробинська, 16, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04057706).
Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Дмитрівка, Воронезької області Російської Федерації, жительки с. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код за ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача: 899998;
рахунок отримувача: 31211256026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення складено 14 березня 2019 року.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор
Судове рішення № 80445692, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 04.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/1830/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: