Рішення № 80445663, 14.03.2019, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа №612/119/19

Провадження №2/612/92/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі - головуючого судді Мороза О.І., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 “ПРИВАТБАНК”, представник - ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

18.02.2019 АТ КБ «ПРИВАТБАНК”, (надалі – ОСОБА_2), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

18.05.2012 між Банком та ОСОБА_4 укладено договір №б/н (надалі – ОСОБА_5), за яким вона отримала кредит у розмірі 5300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Свої зобов’язання ОСОБА_2 виконав повністю. Відповідач же, порушила умови Договору і, станом на 31.12.2018 має заборгованість перед Банком на загальну суму 11001,73 гривень, яку і просять стягнути на їх користь із відповідача разом із понесеними судовими витратами – 1921,00 грн.

В порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, з ініціативи суду, сторони про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно судовими повістками про виклик, але в судове засідання не з’явилися.

Позивач надав до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач направлені їй копію ухвали суду про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї та судову повістку про виклик, отримала за адресою яка вказана у позовній заяві 02.03.2019.

У судове засідання, призначене на 14.03. 2019, ОСОБА_4 не з’явилася.

За таких обставин суд вважає неявку відповідача у судове засідання такою, що немає поважних причин.

Отже є підстави вважати що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відзиву, клопотань, заяв тощо в тому числі і про відкладення розгляду справи ОСОБА_4 не подала.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зі згоди позивача, яка викладена в його письмовій заяві, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, з’ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є акціонерним товариством, юридичною особою та має банківську ліцензію на надання банківських послуг.

ОСОБА_4 є громадянкою України, про що свідчить фотокопія її паспорту (а.с.34).

18.05.2012 між Банком та ОСОБА_4укладено договір №б/н, за яким вона отримала кредит у розмірі 5300,00 гривень на умовах, як викладено вище.

За твердженням позивача ОСОБА_5 складається із заяви позичальника разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку» які викладені на зазначеному банківському сайті.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов’язків.

За ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 цього Кодексу договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Свої зобов’язання щодо надання кредиту ОСОБА_2 виконав.

Банк зазначає, що в порушення умов Договору відповідач, станом на 31.12.2018 має загальну заборгованість перед Банком у розмірі 11001,73 гривень, яка складається із наступного:

- заборгованість за кредитом – 5174,56 грн.,

- заборгованість по процентам за користування кредитом – 4327,09 грн.,

- заборгованість за пенею та комісією – 500 грн.,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.,

- штраф (процентна складова) – 500,08 грн.

Розмір заборгованості підтверджується наданим розрахунком (а.с.5-7).

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до Умов надання банківських послуг (надалі –Умов…):

- п.2.1.1.5.5. позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором;

- п.2.1.1.5.6 - у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу Банку боржник повинен виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого

кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

- п. 2.1.1.7.6 – при порушені позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Отже вимоги Банку щодо стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості по відсоткам за користування кредитом, суд вважає доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача на їх користь пені, комісії та штрафів задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд виходить з того, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України пеня та штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Крім того, із ст. 549 ЦК України вбачається і те, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Отже встановлений договором позики вид забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки – 500 грн. як штраф (фіксована частина) не відповідає змісту цього поняття та її правовій природі, як грошової суми, що обчислюється у відсотках до суми зобов'язання.

Як передбачено ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Вбачається, що вищезазначені Умови… на які, як на підставу своїх вимог, посилається позивач, не містять підпису відповідача, а в анкеті-заяві позичальника від 18.05. 2012 відсутня домовленість щодо сплати пені та штрафів за невиконання договору.

Судом не встановлено наявності належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що ці Умови…, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови… мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та, відповідно, чи брав на себе зобов'язання зі сплати неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 березня 2017 року № 6-2320цс16 та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 14 лютого 2018 (справа № 578/132/16-ц, провадження № 61-3836св18).

Таким чином судом встановлено що такі умови договору не відповідають вимогам закону, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі ч.1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору – 1762,00 грн.

На підставі ст.ст. 526, 626,627,628, 629, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4,5,10,12,13,19,23,34,8,141,175,176,211,229,235, ч.2 ст. 247, ст. ст. 258, 259, 265, 268, 280-282, 354,355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2“ПРИВАТБАНК” заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.05.2012, станом на 31.12. 2018, у розмірі 9501 грн. 65 коп., яка складається із заборгованості за кредитом – 5174,56 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 4327,09 грн., а крім того судові витрати - судовий збір у розмірі – 1921 грн. 00 коп., що разом складає 11422 (одинадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 65 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення через Близнюківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач.АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_2“ПРИВАТБАНК”, 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок №29092829003111.

Відповідач. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка села Семенівка Близнюківського району Харківської області, НОМЕР_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

Суддя О.І. Мороз