Вирок № 80443512, 14.03.2019, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

14.03.2019

єун. №389/131/17

провадження № 1-кп/389/1309/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Юхименко Н.В.

при секретарі - Прядко Ю.В.

за участю:

прокурора - Черевка Є.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам’янка кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120000000051 від 05.04.2017, стосовно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого регулювальником швидкості руху вагонів на ст. Знам'янка, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, -

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за наступних обставин.

ОСОБА_1 займав посаду заступника начальника Знам’янського міськрайонного відділу ДВС Управління ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області (наказ № 308/к від 31.03.2011).

Наприкінці березня 2017 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 дізналась від сусідів про те, що до кв. 14, будинку № 4а, по пров. Транспортному, м. Знам’янка, Кіровоградської області за місцем мешкання останньої приходив державний виконавець Знам’янського міськрайонного відділу ДВС ОСОБА_1, який мав намір провести опис квартири та майна яке в ній знаходиться, та у зв’язку з тим, що вдома нікого не було виконавчі дії проведені не були.

04.04.2017, перебуваючи в своєму робочому кабінеті, в який прибула ОСОБА_3, що знаходиться на першому поверсі в адміністративному приміщенні Знам’янського міськрайонного відділу ДВС за адресою: Кіровоградська область, м. Знам’янка, вул. Жовтнева, будинок № 27, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що квартира кв. 14, будинку № 4а, по пров. Транспортний, м. Знам’янка, Кіровоградської області ОСОБА_3 не належить та будь-яких дій по опису вказаної квартири він вчинити не може, в тому числі описати майно, яке в ній знаходиться, без відповідного рішення суду, повідомив ОСОБА_3, що він має намір описати вищевказану квартиру та все майно в ній, яке в подальшому буде примусово реалізована на торгах.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Опис та арешт майна виконавцем здійснюються не пізніш як на п’ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження, як передбачено ч. 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження». У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

ОСОБА_1, з метою виконання покладених на нього посадових обов’язків, після відкриття виконавчого провадження, постанова про що винесена ОСОБА_1 16.11.2016 року, вчинив всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії для виявлення та встановлення майна боржника ОСОБА_3, в тому числі отримав інформаційну довідку з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно № 74584721, згідно якої ОСОБА_3 на території м. Знам'янка та Знам’янського району нерухомого майна не має.

Таким чином, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), повідомив ОСОБА_3 недостовірну інформацію про те, що ним буде здійснено опис квартири, в якій вона проживає та майна в ній, чим ввів ОСОБА_3 в оману та викликав у неї переконання, що вона може втратити майно, в тому числі місце проживання. З метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_1 зазначив ОСОБА_3, що він може упродовж двох-трьох місяців не описувати квартиру за адресою пров. Транспортний, № 4а. кв. 14 м. Знам’янка, Кіровоградської області та майно, яке знаходиться в квартирі, за умови передачі йому грошових коштів в сумі 6 000,00 гривень, чим викликав у ОСОБА_3 впевненість у вигідності добровільної передачі вказаних коштів.

ОСОБА_3, будучи помилково переконаною, що у разі не надання зазначених грошових коштів, ОСОБА_1 зможе провести виконавчі дії щодо опису та арешту майна, яким вона користується. Погодилась на вимогу останнього та домовилась про наступну зустріч.

07.04.2017 близько 12 год. 35 хв., ОСОБА_3 прибула до кабінету ОСОБА_1, розташованого у приміщенні Знам’янського міськрайонного відділу ДВС Управління ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Знам’янка, вул. Жовтнева № 27. Після розмови, в ході якої ОСОБА_1 знову ввів в оману ОСОБА_3, та повідомив про невжиття заходів по опису майна за умови надання йому коштів, після чого провів ОСОБА_3 до коридору першого поверху, підвів до дерев’яного столу, що розташований ліворуч від вхідних дверей адміністративної будівлі та наказав залишити половину зазначеної раніше суми грошових коштів. ОСОБА_3 поклавши на стіл свою сумку дістала грошові кошти в сумі 6 000,00 гривень, відрахувала половину, тобто 3 000,00 гривень, відсунула стіл від стіни та поклала 3 000,00 гривень на полицю вказаного столу і під двинула стіл на місце.

07.04.2017 о 12 год. 35 хв. за участі ОСОБА_1 працівниками поліції проведено огляд місця події, під час якого на першому поверсі адміністративного приміщення Знам’янського міськрайонного відділу ДВС Управління ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Знам’янка, вул. Жовтнева № 27, виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 3 000,00 гривень, якими ОСОБА_1 заволодів шляхом обману за вищенаведених обставин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення не визнав та надав покази, відповідно до яких він з 2002 року працював державним виконавцем відділу ДВС Знам’янського міськрайонного управління юстиції, а з 2011 року заступником начальника. У січні 2016 року до нього на виконання надійшли документи про стягнення з ОСОБА_3В на користь ОСОБА_4 заборгованості. Він відкрив виконавче провадження, зробив відповідні запити. Отримавши довідки він встановив, що у боржниці відсутнє зареєстроване майно. В жовтні 2016 року до нього в кабінет з’явилася ОСОБА_3 та повідомила, що він має завершити виконавче провадження, оскільки рішенням апеляційного суду змінено рішення місцевого суду в частині стягнення боргу. В ході бесіди він повідомляв ОСОБА_3, що все одно вона має сплатити борг, на що вона відповіла, що нічого сплачувати не буде, оскільки має намір на оскарження. Потім ОСОБА_3 здала до канцелярії заяву про закриття виконавчого провадження. У листопаді 2016 року до примусового виконання пред’явлено вже рішення апеляційного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості в сумі 30000 грн. Він знову відкрив виконавче провадження, зробив запити у відповідні органи та отримав на них відповіді, згідно яких у ОСОБА_3 відсутнє зареєстроване майно. В січні 2017 року він разом із стягувачем ОСОБА_4 поїхали за місцем проживання ОСОБА_3 Відчинивши двері ОСОБА_3 повідомила, що до квартири їх не впустить, про що він склав акт і вони розійшлися. В березні 2017 року, коли до нього знову звернувся ОСОБА_4 з приводу примусового виконання рішення суду, вони здійснили виїзд за місцем проживання ОСОБА_3, але двері їм не відчинили. Він вийшов на подвір’я і почав складати про це акт. Згодом вийшла ОСОБА_3, як йому здалося в нетверезому стані і почала висловлюватися нецензурною лайкою. Він роз’яснював їй, що в зв’язку з наявністю у неї заборгованості, необхідно накласти арешт на її майно за місцем проживання, а тому вона повинна надати доступ до квартири. ОСОБА_3 відмовилася, про що він склав акт. В квітні 2017 року до нього в кабінет з’явилася ОСОБА_3 і запропонувала йому гроші за те, щоб він про неї «забув». Вона пропонувала 6, 7, 10 тисяч гривень. Потім без його дозволу взяла з його столу листок паперу, щось написала на ньому і протягла йому. Зацікавившись, він хотів взяти листок, але вона раптом порвала його. 7 квітня 2017 року ОСОБА_3 знову прийшла до нього і сказала, що чекала від нього дзвінка. Він здивувався і не міг зрозуміти, що відбувається, тому сказав їй що зателефонує їй пізніше. ОСОБА_3 відповіла, що їй терміново треба їхати на 3 місяці в м.Комсомольськ і наступного дня вона має намір їхати. На його запитання чи спілкувалася вона зі стягувачем ОСОБА_4, ОСОБА_3 відповіла, що не спілкувалася і поцікавилася як можливо вирішити питання. Він здивувався, не знав що відповісти і оскільки ОСОБА_3 була дуже наполеглива, дії її були неадекватними, вийшов з кабінету щоб запросити когось із колег. Не зважаючи на його прохання почекати в кабінеті, ОСОБА_3 послідкувала за ним. Його це обурило і він сказав їй щоб вона відчепилася від нього. Продовжуючи рухатись до кабінету колег, він почув шелест. Розвернувшись на звук, побачив, що ОСОБА_3 відсунувши стіл поклала туди щось із своєї сумки. Коли він повернувся до свого кабінету, до нього зайшов начальник та запропонував пообідати. Вони разом вийшли з будівлі і побачили, що під’їхало декілька автомобілів, з яких вийшли люди і пішли в приміщення виконавчої служби. Начальник виконавчої служби – ОСОБА_5 запропонував повернутися в приміщення. Коли повернулися, побачили що по коридору ходять люди в жилетах з написами СБУ і смикають за ручки дверей. Потім ці люди підійшли і пред’явили йому обвинувачення в отриманні неправомірної вигоди, вилучили у нього особисті речі, матеріали виконавчого провадження. Він попросив запросити адвоката. У відповідь почув, що адвоката запросять в м.Кіровоград. Відео зйомка розпочалася вже після того, як у нього вилучили особисті речі. Потім йому світили на руки спеціальною лампою, світіння не було. Вилучені у нього особисті речі, в тому числі службове посвідчення, працівники СБУ положили поверх мічених купюр. Він заперечував. Також показав, що адреса ОСОБА_3 йому стала відома із документів, які надійшли на виконання із суду. Згідно законодавства про виконавче провадження, - стягувач має право приймати участь у проведенні виконавчих дій. Під час виїзду за місцем проживання ОСОБА_3, він запросив бути присутнім стягувача ОСОБА_4 для того, щоб у останнього не було сумнівів щодо вчинення виконавчих дій по даному виконавчому провадженню. До суду не звертався про надання дозволу на примусовий вхід до житла, оскільки ОСОБА_3 не була власницею квартири. Виїзди за місцем проживання ОСОБА_3 він здійснював лише з метою перевірки наявності рухомого майна, що їй належить. Про те, що боржниця ОСОБА_3 пропонувала йому неправомірну вигоду, не повідомляв в правоохоронні органи, оскільки у нього не було доказів. Вважає, що ОСОБА_3 вчинила такі дії з метою затягування виконання рішення суду. Просить себе виправдати.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що точної дати та часу не пам’ятає, приблизно в обід, під час перебування на ринку біля магазину №40, де вона знаходилась разом із своїм знайомим ОСОБА_7, до них підійшли працівники правоохоронним органів та запропонували бути понятими і пояснили, що будуть когось затримувати в процесі отримання хабара. Після отримання їхньої згоди, її та ОСОБА_7 на автомобілі привезли в якесь приміщення і залишили чекати в коридорі, а згодом запросили до кабінету і повідомили, що зараз будуть помічати гроші. В кабінеті на підлозі були розложені гроші в сумі 6000 грн. і вони звіряли номер кожної купюри з номерами в списку, який було їм надано. Купюри були номіналом по 500 гривень. В її присутності гроші не намічали. Після звірки номерів купюр, гроші в сумі 3000 гривень ( як їм повідомили) поклали в конверт. Куди діли решту грошей – не знає. Особисто вона гроші в руки не брала. Правоохоронці збирали гроші в рукавицях. Після того як ОСОБА_3 зателефонувала, вони поїхали до виконавчої служби. Біля приміщення ДВС працівник правоохоронних органів увімкнув відеокамеру і розпочав зйомку. В цей час ОСОБА_1 перебував на порозі будівлі і тримав велосипед, оскільки збирався їхати додому. Всі разом вони зайшли в приміщення. У обвинуваченого запитали, чи знає він ОСОБА_3, на що той відповів що не знає. Потім провели опис усих речей ОСОБА_1 і з-під столу витягли конверт з грошима. Стіл стояв біля стіни, і щоб дістати конверт, стіл відсунули від стіни. Особисто вона не бачила як витягали конверт з грошима і звідки вони там взялися вона не знає. На запитання правоохоронців що це за гроші, ОСОБА_1 відповів що не знає. Потім перевіряли на світіння гроші та руки обвинуваченого. На грошах світіння було, а на руках не було. Відбитків на грошах не було. Чи брали у ОСОБА_1 змиви з рук в приміщенні ДВС – не пам’тає.

Свідок ОСОБА_3 суду показала, що точної дати та часу не пам’ятає, ОСОБА_1 приїздив до неї додому як державний виконавець по справі ОСОБА_4. Він грюкав у двері, погрожував що винесе все з квартири якщо вона не заплатить борг ОСОБА_4. На той час її вдома не було. Вона перебувала на вулиці, де вони і розмовляли, спорилися. Через декілька днів після цього вона поїхала в виконавчу службу щоб поспілкуватися з ОСОБА_1 В процесі розмови вона запитала у ОСОБА_1 як зробити так, щоб призупинити стягнення. За те щоб зупинити стягнення на 3 місяці, обвинувачений запропонував їй заплатити гроші – 6000 грн., при цьому суму написав на листку паперу. Після цієї розмови вона відразу ж пішла в СБУ і все розповіла. Потім в присутності свідків, в кабінеті начальника їй вручили конверт з поміченими грошима. Конверт вона поклала до сумки і пішла в ДВС. З ОСОБА_1 вони говорили в кабінеті, про що саме не пам’ятає, але в процесі розмови вона повідомила обвинуваченого, що гроші у неї. Потім вийшли в коридор і ОСОБА_1 жестом вказав їй на письмовий стіл, куди вона має покласти гроші. При цьому наказав покласти лише половину. Вона поклала гроші та пішла. Також пояснила, що квартира, яку погрожував описати ОСОБА_1, їй не належить, це батьківська квартира на яку вона до теперішнього часу не оформила спадщину. Про те, що державний виконавець не зможе реалізувати дану квартиру, вона дізналася лише під час розгляду даного кримінального провадження.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що за рішенням суду ОСОБА_3 повинна була повернути йому завдаток, сплачений ним за будинок в розмірі 30000 грн. Оскільки в добровільному порядку боржниця не повернула йому гроші, в 2015 році він звернувся до виконавчої служби для проведення стягнення в примусовому порядку. Примусове виконання зазначеного рішення суду здійснював державний виконавець Молдованов Т.В. Коли в перший раз він разом з ОСОБА_1 прийшли до ОСОБА_3 з приводу повернення боргу, вона відчинила двері і ОСОБА_1 повідомив про необхідність сплати боргу. У відповідь ОСОБА_3 зачинила двері і сказала, що буде з цього приводу комусь телефонувати. ОСОБА_1 склав про це акт. Загалом вони тричі приїздили до ОСОБА_3 з приводу примусового виконання рішення суду, але продуктивної розмови з нею жодного разу не вийшло. Останнього разу взагалі вона не відчинила двері квартири, а потім, коли вони вийшли з під’їзду та збиралися складати акт про те, що ОСОБА_3 не було вдома, вона вийшла з під’їзду і почала з’ясовувати хто вони такі, що тут роблять. При цьому ОСОБА_3 перебувала в нетверезому стані, погрожувала їм і комусь телефонувала. ОСОБА_1 пропонував добровільно надати йому можливість оглянути майно, на яке можливо було б звернути стягнення, але ОСОБА_3 відмовилась і про це ОСОБА_1 склав акт. Тоді ж ОСОБА_1 роз’яснював їм, що наступного разу він приїде з міліцією і відбудеться примусовий вхід до квартири.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що до їхнього службового приміщення з’явилася ОСОБА_3 з приводу вимагання у неї грошей за невжиття заходів по примусовому виконанню, а саме за те, щоб державним виконавцем не проводився опис та арешт майна. В Управлінні СБУ в м.Кіровограді ОСОБА_3 написала заяву про це. Після того, як прокурором було винесено постанову про проведення негласних слідчих дій, вони розпочали їх проведення відповідно до законодавства. В центральній частині міста Знам’янка випадково обрали молодих людей та запропонували їм бути понятими, отримали їхню згоду і привезли в приміщення СБУ. Грошові купюри, які в подальшому були помічені, а їхні номера переписані працівниками СБУ, були надані самою ОСОБА_3 Гроші поклали до конверту, а конверт передали ОСОБА_3, яка поклала їх до сумки. Процес мічення купюр не фіксувався технічними засобами. Слідчий спостерігав за діями працівників СБУ та пояснював учасникам, що саме відбувається, роз’яснював їм права та обов’язки. ОСОБА_3 гроші руками не брала, оскільки вони були помічені спеціальною рідиною. Вона їх поклала до сумки в конверті. Коли ОСОБА_3 прямувала до відділу ДВС, вони не слідкували за нею. Також показав, що зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що спочатку ОСОБА_1 вимагав 6000 грн., а потім під час зустрічі сказав, що буде достатньо 3000 грн.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що весною минулого року (точного часу та дати не пам’ятає) у відділ виконавчої служби зайшли працівники СБУ і знайшли в столі 3000 грн. Як вони пояснили, це хабар, який ОСОБА_1 взяв у боржниці. На той час ОСОБА_1 був його заступником. Під час виконання своїх обов’язків державний виконавець здійснює виконавчі дії на призначеній йому дільниці на власний розсуд. До нього особисто боржниця ОСОБА_3 на прийом не приходила. На ОСОБА_1 раніше ніколи скарг не надходило. Також показав, що він був присутній під час проведення слідчих дій. Так, працівники СБУ зайшли у відділ ДВС, відсунули стіл, дістали 3000 грн. і пред’явили ОСОБА_1, що це він вимагав хабар. Останній заперечував. Під час цих дій були присутні поняті. Потім без ухвали суду працівники СБУ вилучили виконавче провадження і з цього приводу він звертався із запитом до правоохоронних органів, однак відповіді не отримав. Під час проведення слідчих дій ОСОБА_1 ніяких пояснень не надавав, а лише заперечував факт хабара. В процесі проведення виконавчих дій державний виконавець спочатку повинен накласти арешт на рахунки, потім на рухоме майно, і лише після цього, якщо борг перевищує 20 мінімальних заробітних плат, накладає арешт на нерухоме майно. Також показав, що коли працівники СБУ під’їхали до відділу виконавчої служби, він разом з ОСОБА_1 курили на вулиці. Правоохоронці забігли в приміщення, відсунули стіл, який стояв в коридорі для відвідувачів, дістали з нього 3000 грн. і поклали на стіл, почали їх фотографувати. Даний стіл є загальнодоступним місцем. Крім того показав, що розстрочка або відстрочення виконання робиться тільки в судовому порядку. Якщо цього не відбулося і боржник в добровільному порядку не виконує рішення суду, проводиться примусове стягнення. Виконання також може бути зупинено судом за рішенням суду, винесеним на підставі вмотивованої та аргументованої заяви боржника.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що все відбувалося 17.04.2017 року. На той час він навчався в училищі №3. В денний час доби, ближче до обіду працівники СБУ приїхали в навчальний заклад і попросили у вчителів виділити їм двох осіб, які будуть понятими. Потім він разом з ОСОБА_6, з дозволу навчального закладу пішли з правоохоронцями до закладу, де ті працюють. На столі вже лежали гроші купюрами по 500 грн. Як їм пояснили, буде даватися хабар. В їх присутності гроші, що лежали на столі побризкали рідиною зеленого кольору. При цьому правоохоронці які це робили, були в гумових рукавичках. Після цього зайшла жінка і взяла ці кошти. Як вона брала кошти, він особисто не бачив. Після огляду грошей, слідчий надав для їхнього підпису документи і він підписав не читаючи. Розписувався там, де казали. Його разом з ОСОБА_6 правоохоронці на автомобілі привезли до приміщення, де працював ОСОБА_1 Жінку, якій вручили кошти, з ними не було і потім він її не бачив. Коли приїхали, вийшли з автомобіля і чекали поруч. Після запрошення правоохоронців вони зайшли до приміщення, розпочалася відеозйомка. В коридорі вже стояв ОСОБА_1 Правоохоронці відсунули стіл і витягли гроші, які знаходилися в прозорому пакеті схожому на файл, почали світити на них. Бачив, що гроші світилися. Потім робили обшук в кабінеті ОСОБА_1, світили на руки останнього. На руках ОСОБА_1В світіння не було. Під час обшуку у ОСОБА_1 вилучили документи, два телефони, гаманець. Скільки там було грошей, йому невідомо. Також показав, що під час обшуку в кабінеті ОСОБА_1, останнього в кабінеті не було, він залишався в коридорі. В приміщенні вони знаходились приблизно 5 годин. Після завершення всього, їм щось прочитали, вони розписалися і пішли.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що приблизно за тиждень до дня затримання ОСОБА_1, останній зайшов до нього в кабінет і попросив з’їздити з ним до боржниці, яка проживає по пров.Транспортному в місті Знам’янка. Як пояснив йому ОСОБА_1, боржниця неодноразово не з’являлася за викликами, а стягувач вимагає виконання рішення суду, тому з метою вжиття заходів по примусовому виконанню, а саме перевірки майнового стану для подальшого опису та арешту майна, необхідно здійснити виїзд за місцем її проживання. Близько 15 години вони приїхали за адресою. Це був двоповерховий багатоквартирний будинок. Приблизно 20 хвилин вони стукали в двері потрібної квартири, яка знаходилася на 2 поверсі, але їм ніхто не відчинив. Згодом вийшла жінка на вигляд 40 років. ЇЇ поведінка була неадекватною: вона розмовляла на підвищених тонах, кричала, лаялася. ОСОБА_1 спокійно з нею розмовляв, пояснював, що він діє відповідно до закону, що з метою примусового виконання рішення суду він змушений провести опис її майна; в разі її незгоди з чимось, вона повинна прийти в його кабінет і там спокійно все з’ясувати. Спочатку ця жінка відмовилася, казала що це її майно і вона його нікому не віддасть, що повертати борг не збирається, але через 3 дні з’явилася до відділу ДВС і вже там лаялася, скандалила. В день коли затримали ОСОБА_1, він бачив як останній підписував документи, бачив слідчих, більше нічого не бачив, оскільки всередину приміщення їх не пускали. Також показав, що йому відомо про те, що на даний час примусове виконання по даному рішенню не здійснено, оскільки матеріали виконавчого провадження вилучені і на його практиці були випадки коли заінтересовані особи вчиняли будь-які дії аби затримати примусове виконання. Крім того показав, що відстрочка, розстрочка виконання або зупинення виконавчих дій здійснюється за рішенням суду за клопотанням сторін виконавчого провадження. Державний виконавець особисто не може цього робити, але в разі погашення боргу частками і за відсутності заперечень з боку учасників виконавчого провадження, де якийсь час можливе не вжиття заходів по примусовому виконанню рішення суду.

Крім того, вина ОСОБА_1 доведена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

Згідно витягу з кримінального провадження №12017120000000051 (т.1 а.с.1), - 05.04.2017 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно заяви ОСОБА_3 (т.1 а.с.3), - остання просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, за те, що останній вимагав у неї кошти в сумі 6000 грн.

Згідно протоколу про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (т.1 а.с.14-15), - в присутності заявника ОСОБА_3 та двох понятих було оглянуто грошові кошти, які помічені та поміщені в конверт; конверт опечатаний, скріплений печаткою і підписами понятих, та вручений ОСОБА_3; вказані кошти за свідченням ОСОБА_3 вона повинна передати ОСОБА_1 за невжиття заходів примусового характеру в рамках виконавчого провадження.

Протоколом огляду місця події (т.1 а.с.22-25), - відповідно до якого місцем огляду є приміщення Знам’янського відділу ДВС, що розташоване на першому поверсі адміністративного приміщення за адресою: м.Знам’янка вул.Жовтнева,27.

Згідно протоколу освідування особи (т.1 а.с.28-29), - в присутності понятих були отримані змиви з рук ОСОБА_1

Протоколом огляду місця події (т.1 а.с.30-33), - відповідно до якого місцем огляду є адміністративна будівля Знам’янського міськрайонного відділу ДВС, що розташована за адресою: м.Знам’янка вул.Жовтнева,27.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (т.1 а.с.46-49), - 07.04.2017 року затримано ОСОБА_1

Згідно наказу Головного управління юстиції у Кіровоградській області (т.1 а.с.65), - ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби Знам’янського міськрайонного управління юстиції з 01.04.11;

Посадовою інструкцією заступника начальника Знам’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (т.1 а.с.73-76), з якою під підпис ознайомлений ОСОБА_1, встановлено підстави відповідальності заступника начальника Відділу.

Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда (т.1 а.с.106-107), - ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади заступника начальника Знам’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, з 19.04.2017 до 07.06.2017;

Згідно висновку експерта №78 від 06.04.2017 (т.1 а.с.127-130), - в наданих на дослідження грошових купюрах номіналом 500 гривень з обох сторін виявлені нашарування речовини (плями, розводи), які під УФ-променями набувають світіння жовто-зеленого кольору, розташовані хаотично по всій поверхні купюр.

Згідно висновку експерта №375 від 10.05.2017 (т.1 а.с.142-145), - спеціальна хімічна речовина – люмінофор, що була виявлена на поверхні наданих на дослідження банкнот в сумі 3000 гривень (6 банкнот номіналом 500 гривень) та на наданих на дослідження тампонах зі змивами з долонь, збігаються за хімічним складом і мають спільну родову належність із наданим зразком спеціальної хімічної речовини.

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.1 а.с.164-165), відповідно до якого на паперовому носії відображена інформація, що була зафіксована із використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження. В судовому засіданні оглянутий даний відеозапис, на якому видно, як ОСОБА_1 після розмови з ОСОБА_3 показує рукою на стіл, який стоїть в коридорі та називає слово «три».

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року (т.1 а.с.227-230) за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_1, які доручено співробітникам УСБ України в Кіровоградській області.

Речовим доказом – виконавчим провадженням № 1110/4 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 30000 грн. ( т.1 а.с. 182-220)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстру прав власності на нерухоме майно № 74584721 (т.1 а.с.210), нерухомого майна на території м. Знам’янки та Знам’янського району ОСОБА_3 не має.

Суд вважає, що надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази, які суд поклав в основу вироку зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні. Тобто суд вважає доводи захисника про визнання доказів недопустимими, необґрунтованими.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство)

Суд не приймає до уваги покази ОСОБА_1 про те, що будь-яких розмов з ОСОБА_3 про надання йому грошей не велося, слово «три» він їй сказав, маючи на увазі три місяці. З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів видно, як ОСОБА_1 виходить з робочого кабінету, за ним слідує ОСОБА_3, якій він вказує рукою на стіл та кілька раз промовляє слово «три». Цей запис повністю співвідноситься з показами свідка ОСОБА_3

Згідно зміненого обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачуеться у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що така кваліфікація дій обвинуваченого не є вірною.

Диспозиція ст.368 КК України передбачає обов'язкову умову - вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої особі влади чи службового становища .

Відповідно до змісту Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 р.„Про судову практику у справах про хабарництво", відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Тобто, коли службова особа має умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману і для цього вчиняє дії, які за зовнішнім проявом схожі до тих, що належать до кола її службових повноважень, наслідком чого став би звичайний процес роботи державного виконавця. В даному випадку це піднеслося обвинуваченим так, щоб переконати ОСОБА_3 у достовірності обману, а саме що дійсно з його боку відбулося сприяння, але такі дії самі по собі, попри їх схожість із протиправним використанням службових повноважень, не утворюють злочину в сфері службової діяльності.

Органи досудового розслідування, формулюючи обвинувачення в обвинувальному акті, а згодом і прокурор, змінюючи обвинувачення, не зазначили, які ж дії в конкретній послідовності, що входять до службових повноважень службової особи на користь ОСОБА_3, мав не здійснювати обвинувачений ОСОБА_1 Не вказано органом досудового розслідування також, яких заходів на користь ОСОБА_3 обвинувачений повинен був вжити, але не вжив завдяки своєму службовому становищу.

Разом з тим, відповідно до змісту ст.190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або правами на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов"язковою ознакою шахрайства є добровільна передача майна чи права на нього.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Тобто, сама по собі обіцянка ОСОБА_1 за умови надання йому коштів не проводити виконавчі дії протягом двох-трьох місяців є введенням в оману, оскільки саме така періодичність проведення перевірки майнового стану боржника передбачена законом.

Сукупність досліджених і проаналізованих судом доказів вказують на те, що обвинувачений шляхом обману, враховуючи необізнаність ОСОБА_3 щодо обсягу його повноважень як державного виконавця, незаконно заволодів коштами в сумі 3000 грн. В даному випадку належність або неналежність вказаних грошей саме ОСОБА_3 не може впливати на кваліфікацію дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки, вводячи ОСОБА_3 в оману, його умисел був направлений на заволодіння коштами останньої.

Відповідно до ч.3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. При цьому суд не може вирішити питання про додаткову кваліфікацію дій обвинуваченого, зокрема за ст. 364 КК України, оскільки це буде погіршувати його становище.

Таким чином, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 368 КК України на ч.1 ст. 190 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер суспільної небезпеки скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1, особу обвинуваченого, відсутність обставин, які як пом'якшують так і обтяжують його покарання, досудову доповідь, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 буде покарання у виді штрафу.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 367, 368,373 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, місце знаходження якого є вулиця Вокзальна будинок 58 місто Кропивницький 25006; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ) – 24060300; код отримувача (Код ЄДРПОУ) 38011312, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31117115700010, код класифікації доходів бюджету 24060300, - витрати на проведення судової експертизи в сумі 2891,76 грн.

Після набрання вироком законної сили скасувати запобіжний захід у виді застави, повернувши заставодавцю ОСОБА_11 внесену нею заставу з депозитного рахунку Кропивницького апеляційного суду № 37314078002249, код ЄДРПОУ 02894616, МФО 820172, банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ, в сумі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень, що були внесені нею згідно квитанції №17526555 від 13.04.2017 року з метою забезпечення виконання рішення в порядку ст.182 КПК України по кримінальному провадженню №12017120000000051.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, застосований ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 квітня 2017 року – скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню – службове посвідчення серії КР №1205 видане на ім’я ОСОБА_1, банківська картка «Приватбанка» №4149497871374536, мобільний телефон марки «флай» ІМЕІ:862742026261531 та 862742026761530, мобільний телефон марки «моторола» ІМЕІ:354788011945302 та мобільний телефон марки «собот» ІМЕІ: 357482070772040 та 357482071772049, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області (т.1 а.с.221), - повернути ОСОБА_1

Речові докази по кримінальному провадженню – об’єкти дослідження, упаковані в сейф-пакет Експертної служби МВС України №0282860, що упаковані до експертного пакету №0007174 від 18.05.2017 року, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області (т.1 а.с.221), - знищити.

Речові докази по кримінальному провадженню, які передано на зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 (т.1 а.с.176), - залишити останньому.

Речові докази по кримінальному провадженню – матеріали виконавчого провадження, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.182-220), - повернути до Знам’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться на зберіганні в СУ Головного управління Поліції в Кіровоградській області (т.1 а.с.222), - звернути на користь держави.

Речові докази по кримінальному провадженню, які передано на зберігання до Кіровоградського РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (т.1 а.с.223-225), - повернути ОСОБА_1

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_12