Рішення № 80443312, 14.03.2019, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/77/19

Провадження № 2/378/51/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2019 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Калиновської Л.В.,

прокурора: Дацюка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Ставище справу за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Управління фінансів Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, Комунального закладу „Ставищенська районна Центральна районна лікарня” Ставищенської районної ради Київської області, до ОСОБА_1про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

ВСТАНОВИВ:

До суду з названим позовом звернувся заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_2,посилаючись на те, що вироком Ставищенського районного суду від 24 травня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Вказаним вироком встановлено, що 08.01.2017 ОСОБА_1, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_4 в будинку № 14/28 по вул. Івана Богуна в смт. Ставище, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4, умисно наніс останньому кілька ударів кулаками в область голови, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я понад 6 днів, у зв’язку з чим в період з 08.01.2017 по 30.01.2017 ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ „Ставищенська ЦРЛ”.

Прокурор просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ „Ставищенська ЦРЛ” витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 13978, 36 грн..

В судовому засіданні прокурор Дацюк О. І. позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, зазначені в позовній заяві.

Представник Управління фінансів Ставищенської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не прибув, вказане управління подало заяву про підтримання позовних вимог прокурора та про розгляд справи у відсутність їх представника (а. с. 22, 24).

Представник Комунального закладу „Ставищенська районна Центральна районна лікарня” Ставищенської районної ради Київської областів судове засідання не прибув, вказаний заклад подав заяву про розгляд справи у відсутність їх представника (а. с. 23, 28).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином (а. с 20, 25), до суду представник відповідача подав відзив (а. с. 56-61), в якому зазначає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки прокурор обґрунтовує наявність інтересів держави в особі Управління фінансів Ставищенської РДА, Комунального закладу „Ставищенська районна Центральна районна лікарня Ставищенської районної ради Київської області, при цьому всупереч вимогам ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не надає жодного доказу на підтвердження своєї позиції, обмежившись посиланням на норми законодавства України. Також прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором та не обґрунтовано підстави звернення до суду, зокрема, з позовом про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 56-61).

Суд, заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що вироком Ставищенського районного суду від 24.05.2017 року, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України (а.с. 8-10). Вказаним вироком встановлено, що 08.01.2017, між 1:00 та 2:00 годиною, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_4 в будинку № 14/28 по вул. Івана Богуна в смт. Ставище, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що виникли після висловлювання в адресу його неповнолітньої дочки образливої погрози ОСОБА_4, умисно наніс останньому кілька ударів кулаками в область голови, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичного експерта № 11 Д від 06.03.2017 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я понад 6 днів.

У зв’язку з отриманням вказаних тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 в період з 08.01.2017 по 30.01.2017 (всього 22 ліжкоднів) знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ „Ставищенська ЦРЛ”, витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 становлять 13978, 36 грн., що підтверджується довідкою вказаного медичного закладу від 3 лютого 2017 р. № 149 із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого(а. с. 7). Розрахунки проведено згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим Постановою КМУ від 16 червня 1993 року № 545 (а.с. 7). Згідно довідки КЗ „Ставищенська ЦРЛ” Ставищенської районної ради Київської області від 16.01.2019 № 58на даний час відповідачем вказані кошти не відшкодовані (а.с. 40).

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України суду вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545 (надалі Порядку), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Крім того, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» передбачено, що позов про стягнення таких витрат може бути пред'явлений закладом охорони здоров'я, органом Державного казначейства України або прокурором.

Також, відповідно до вимог п. 3 вищевказаного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.

Доводи, наведені у відзиві на позов про недоведеність підстав для звернення прокурора з вказаним позовом не заслуговують на увагу, оскільки необхідність такого звернення відповідає вимогам ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», правовій природі правовідносин та специфіці діяльності суб'єкта, в інтересах якого прокурор звернувся з позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно зі ст. 121 Конституції України та ч. 2 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Як вбачається із повідомлень КП „Ставищенська районна Центральна районна лікарня” Ставищенської районної ради Київської області № 58 від 16.01.2019 (а.с. 40) та Управління фінансів Ставищенської районної державної адміністрації Київської області № 01-28/62 від 25.02.2019 (а.с. 41) вказаними мединим закладом та фінансовою установою не вживались заходів щодо пред’явлення позову до суду про стягнення з ОСОБА_6 вказаних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 23Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Вказані вимоги прокурорм дотримано. Перед зверненням до суду з вказаним позовом 17.01.2019 прокурор повідомив про це Управління фінансів Ставищенської районної державної адміністрації Київської області та КП „Ставищенська районна Центральна районна лікарня” Ставищенської районної ради Київської області, що підтверджується відповідним повідомленням від 09.01.2019 (а.с. 11).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що ненадходження коштів до бюджету призводить до неналежного фінансування діяльності зазначеного лікувального закладу та порушує інтереси держави, внаслідок чого виникає передбачене законом право прокурора на звернення до суду з позовом для їх захисту.

Відповідно до п. п. „а” п.3 ч.1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, а також дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги).

Комунальний заклад „Ставищенська районна Центральна районна лікарня” Ставищенської районної ради Київської областіфінансується за рахунок коштів районного бюджету, розпорядником яких є Управління фінансів Ставищенської районної державної адміністрації Київської області.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що оскільки КЗ «Ставищенська центральна района лікарня» Ставищенської районної ради Київської областібуло понесено витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в розмірі 13978, 364 грн., - з відповідача слід стягнути вказану суму на користь вказаного комунального закладу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. 1206 ЦК України, п. п. „а” п.3 ч.1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 12, 81, 82 ч. 6, 141, 263-265 ЦПК України, суд -,

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Управління фінансів Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, Комунального закладу „Ставищенська районна Центральна районна лікарня” Ставищенської районної ради Київської області, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, вул ОСОБА_7, 26ААДРЕСА_1, на користь Комунального закладу „Ставищенська районна Центральна районна лікарня” Ставищенської районної ради Київської області 13978(тринадцять тисяч дев’ятсот сімдесят вісім) гривень 36 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) гривня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його підписання суддею.

Суддя Н. М. Марущак