Ухвала суду № 80442952, 14.03.2019, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1693/17 Провадження № 1-кс/358/138/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Богуслав

Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

прокурора Сєдова В.О.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі скаргу ОСОБА_1 в інтересах потерпілого – ОСОБА_2 на постанову слідчого Богуславського відділення поліції Миронівського відділу ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Представник потерпілого ОСОБА_1 05 березня 2019 року звернувшись до слідчого судді із скаргою, просить скасувати постанову слідчого СВ Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 від 27.04.2018 про закриття кримінального провадження №12017110090000447, внесеного 11.09.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 про нанесення йому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що постановою слідчого СВ Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 27.04.2018 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110090000447 від 11.09.2017 року за заявою ОСОБА_2 про нанесення йому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України.

Заявник вважає, що дана постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, оскільки як вбачається з вказаної постанови, рішення про закриття кримінального провадження обґрунтовується лише тим, що ОСОБА_4 заперечує нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Однак, наведені мотиви прийняття постанови про закриття кримінального провадження не відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені під час досудового розслідування.

Зокрема, поза увагою слідчого залишилось те, що доводи потерпілого ОСОБА_2 про умисне нанесення йому 09.09.2017 близько 19 год. 30 хв. в селі Побережка Богуславського району Київської області ОСОБА_4 тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з висновком експерта №106 від 12.09.2017 року, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлено наступні тілесні ушкодження - «забій м’яких тканин голови, поверхнева забійна рана в області правої надбрівної дуги, крововилив правого ока та лівого лучезапястного суглобу. По ступеню тяжкості ушкодження, спричинені ОСОБА_5, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я на термін більше 6 днів».

При цьому, під час досудового слідства не було встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 міг отримати виявлені у нього тілесні ушкодження при інших обставинах, ніж при тих, на які він вказав у своїх показаннях.

Про обставини отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не був допитаний свідок ОСОБА_6.

У зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_5 також з 14.09.2017 року по 25.09.2017 року перебував на стаціонарному лікуванні в Богуславській ЦРЛ. Однак, дана обставина слідчим не досліджувалася і додаткова судово-медична експертиза з цього приводу не призначалася.

Крім того, в порушення вимог ч.5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження не містить обґрунтування мотивів, з яких слідчий не приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_2 та висновок судово-медичного експерта, незважаючи на те, що дані докази відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 276 КПК України є достатніми для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Рішення про закриття кримінального провадження прийнято на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

За загальними правилами, за відсутністю в діянні складу кримінально правопорушення кримінальне провадження закривається тоді, коли в дійсності було вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке потягло за собою шкідливі наслідки, але відсутній один з елементів складу злочину.

У той же час, у мотивувальній частині рішення слідчого не зазначено, який із елементів складу злочину, передбаченого ст.125 КК України, відсутній.

Як зазначає заявник, рішення про закриття кримінального провадження прийнято без всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_1 скаргу підтримав, посилаючись на вищенаведене обґрунтування.

Прокурор Сєдов В.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та стверджував, що підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження від 27.04.2018 немає, оскільки слідчий поліції ОСОБА_3 під час проведення досудового розслідування провела всі необхідні слідчі дії для з’ясування фактичних обставин справи.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12017110090000447, внесеного 11.09.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.

В оскаржуваній постанові мотиви закриття кримінального провадження слідчий поліції обґрунтувала тим, що досудовим розслідуванням не встановлено достатніх даних, які підтверджують факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 громадянином ОСОБА_4, допитати в якості свідків інших осіб не представилось можливим, а тому дане кримінальне провадження було закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а згідно ст. 92 даного кодексу обов’язок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст. 93 КПК України здійснює збирання доказів.

Згідно з вимогами ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Слід зазначити, що практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних прав є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «ОСОБА_7 проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 40 КПК України, прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу, це пряма прерогатива слідчого, як самостійної процесуальної особи, втручання в діяльність якої заборонено.

Згідно положень ч. 4 ст. 284 КПК України, слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Виходячи з даних норм закону, закриття кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, можливе лише шляхом прийняття слідчим відповідної мотивованої постанови.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Слідчий суддя відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, здійснює контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та у разі надходження відповідної скарги перевіряє законність прийнятого рішення, за наслідками розгляду якої згідно вимог ст. 307 КПК України постановляє відповідну ухвалу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Під час розгляду скарги встановлено, що копію оскаржуваної постанови було отримано представником потерпілого ОСОБА_2, адвокатом ОСОБА_1 лише 05.03.2019 року та в цей же день він оскаржив її до суду. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей, що до 05.03.2019 потерпілому ОСОБА_2 було належним чином та у встановленому порядку вручено копію постанови слідчого СВ Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 від 27 квітня 2018 року про закриття кримінального провадження №12017110090000447.

З цих підстав вважаю, що заявник ОСОБА_1 не пропустив строк на скарження постанови про закриття кримінального провадження, винесеної 27.04.2018 року слідчим СВ Богуславського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3

Дослідивши матеріали кримінального провадження №12017110090000447, слідчим суддею встановлено, що перевірка обставин, на які посилався потерпілий ОСОБА_2 слідчим поліції проведено поверхнево, не всебічно і неповно, а саме під час досудового розслідування не з’ясовано ряд обставин, які мають суттєве значення для повного та об’єктивного розслідування.

Зокрема, про обставини отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не був допитаний свідок ОСОБА_6, який згідно показань потерпілого був присутній під час конфлікту, а також не було встановлено свідка ОСОБА_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, який допоміг потерпілому дістатись додому від місця бійки.

До виконання доручень слідчого з приводу допиту вказаних свідків працівники Богуславського відділення поліції підійшли формально та надали лише рапорти про неможливість виконання доручення, але іншої інформації про належний виклик свідків та вирішення питання про застосування щодо них приводу через органи Національної поліції не було надано.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_5 з 14.09.2017 по 25.09.2017 перебував на стаціонарному лікуванні в Богуславській ЦРЛ. Однак, дана обставина слідчим не досліджувалася, медична документація у встановленому процесуальному порядку не вилучалась і додаткова судово-медична експертиза з цього приводу не призначалася.

Крім того, не вирішувалось питання шляхом проведення судово-медичної експертизи про можливість отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 від падіння під час конфлікту, з приводу чого давав показання ОСОБА_4, а також не вирішувалось питання щодо можливості спричинення потерпілому тілесних ушкоджень за обставин, на які він вказав під час проведення слідчого експерименту.

Також на порушення вимог ч.5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження не містить обґрунтування мотивів, з яких слідчий не приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_2 та висновок судово-медичного експерта, в якому не має висновку про можливість отримання потерпілим тілесних ушкоджень від падіння з висоти власного росту.

Таким чином, слідчий поліції в порушення вимог кримінального процесуального закону, не провела всього необхідного обсягу слідчих дій, необхідних для встановлення істини у справі, тим самим допустивши неповноту та однобічність, не дослідила обставини кримінального провадження в їх сукупності, не давши їм належної оцінки, для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов’язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, оскільки останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).

Однак слідчий суддя вважає за необхідне роз’яснити, що слідство зобов’язане провести у даному кримінальному провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, висновки не повинні ґрунтувались на припущеннях, а мають випливати з достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів, які були зібрані під час досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної постанови, невідповідність її вимогам ст.ст. 91, 92, 93, 94, ч. 5 ст. 110 КПК України, що має наслідком її скасування.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 303-307, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 в інтересах потерпілого – ОСОБА_2 на постанову слідчого Богуславського відділення поліції Миронівського відділу ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження задовольнити.

Скасувати постанову слідчого СВ Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 від 27 квітня 2018 року про закриття кримінального провадження №12017110090000447, внесеного 11.09.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 про нанесення йому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_9