Рішення № 80441986, 12.03.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/96/19

Провадження № 2/288/218/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Попільнянського району Житомирської області, третя особа: Державна організація П’ята ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Попільнянського району Житомирської області (далі – відповідач), третя особа: Державна організація П’ята ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, в якому вказує, що 02 березня 2011 року помер його двоюрідний брат ОСОБА_6. Спадкоємців першої та другої черги за законом після смерті двоюрідного брата не залишилось, позивач є найближчим родичем.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить наступне майно: - 5/6 частини квартири під № 213 в будинку № 27/2 по вулиці Закревського Миколи в місті Києві; - земельна ділянка площею 4, 0144 га (кадастровий номер: 18247818000060000197), яка розташована за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, територія Єрчицької сільської ради, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства; - будинок № 27 по вулиці Шевченка в селі Велика Чернявка, Попільнянського району, Житомирської області; - земельна ділянка площею 0,41 га, яка розташована за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, село Велика Чернявка, вулиця Шевченка, 27.

Мати позивача ОСОБА_7 (дівоче прізвище – ОСОБА_6) ОСОБА_8, яка була рідною тіткою спадкодавця та була у третій черзі спадкоємців, також померла. Позивач, у відповідності до статті 1270 ЦК України, реалізував своє право на прийняття спадщини, яка залишилась від померлого двоюрідного брата.

29 липня 2011 року позивач звернувся до П’ятої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

06 грудня 2011 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, лише на один об’єкт, а саме: на 5/6 частини квартири під № 213 в будинку № 27/2 по вулиці Закревського Миколи в місті Києві. Щодо інших трьох об’єктів нерухомості 08 листопада 2018 року нотаріусом видано три постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, так як відсутні правовстановлюючі документи на майно.

Спадкодавець ОСОБА_6 отримав вищевказане майно від своєї матері ОСОБА_9, яка померла 10.02.2010 року, оскільки ОСОБА_6 являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері та був зареєстрований з нею за однією адресою. Відмову заявлено ОСОБА_6 не було, а тому він вважається таким, що прийняв спадщину. Спадкодавець ОСОБА_6 помер через рік після смерті його матері, а саме: 02.03.2011 року, на той момент він встиг оформити лише право власності на 5/6 частини квартири, на три інші об’єкти нерухомості право власності він оформити належними чином не встиг, хоча і вважався таким, що прийняв спадщину на підставі статті 1268 ЦК України.

Вищевикладені обставини не дають можливості позивачу прийняти спадщину та отримати правовстановлюючі документи на вищезазначене майно.

Позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 4,0144 га (кадастровий номер 18247818000060000197), яка розташована за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, територія Єрчицької сільської ради, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, та право власності на будинок та земельну ділянку загальною площею 0,41 га, які розташовані за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, село Велика Чернявка, вулиця Шевченка, 27, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 02 березня 2011 року.

Позивач та його представник в підготовчому судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнають.

Представник третьої особи П’ятої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори в підготовче судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати у відсутність їх представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з Постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 5264/02-31, № 5265/02-31 та № 5266/02-31 від 08 листопада 2018 року П’ятої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно: на будинок № 27 в селі Велика Чернявка по вулиці Шевченка, Попільнянського району, Житомирської області, на земельну ділянку площею 4, 0144 га, яка розташована на території Єрчицької сільської ради Попільнянського району Житомирської області та на земельну ділянку площею 0,42 га, яка розташована за адресою: село Велика Чернявка, вулиця Шевченка, 27, Попільнянського району, Житомирської області, так як відсутні правовстановлюючі документи на вказане нерухоме майно.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 037157, виданого 29 листопада 2004 року, ОСОБА_10 на підставі рішення Попільнянської РДА від 13.09.2004 року № 325 є власником земельної ділянки площею 4, 0144 га, яка знаходиться на території Єрчицької сільської ради, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Згідно Свідоцтв про право на спадщину за заповітом посвідчених 11 вересня 2009 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори в Житомирській області, спадкоємцем за заповітом на майно ОСОБА_10 є її племінниця ОСОБА_9, спадкове майно, на які видані дані свідоцтва, складається з земельної ділянки площею 4,0144 га, що розташована на території Єрчицької сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області та з права на майновий пай майна ПКП «ім. Фрунзе», перейменованого в ПАФ «Єрчики» с. Єрчики, Попільнянського району, Житомирської області.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії VІ-БК № 407645, виданого 03 жовтня 1987 року ЗАГС Ленінградського РИК м. Києва, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_11, актовий запис № 2908.

Згідно свідоцтва про народження серії ЯЮ № 367386, виданого 09 липня 1953 року Терпіннівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, батьками ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, вказані ОСОБА_13 та ОСОБА_14, запис за № 109.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-БК № 372527, виданого 21 липня 1980 року, ОСОБА_12 26 липня 1980 року уклала шлюб з ОСОБА_7, після чого змінила своє прізвище на «Калюжна», запис № 231.

ОСОБА_11 померла 18 червня 2004 року, згідно свідоцтва про смерть серії І-БК № 540416, виданого 18 червня 2004 року Відділом реєстрації смертей у м. Києві, запис за № 10634.

Згідно свідоцтва про народження серії VІІІ-БК № 288655, виданого 26 січня 1993 року батьками ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, вказані ОСОБА_16 та ОСОБА_17, запис № 1662.

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-БК № 424299, виданого 16 жовтня 1981 року Центральним Палацом одруження м. Києва, ОСОБА_15 уклала шлюб з ОСОБА_18, після чого змінила своє прізвище на «Дока», запис за № 5477.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного Кодексу України сформованого 14 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис про народження ОСОБА_6, який народився 10 червня 1982 року, його батьками вказані ОСОБА_18 та ОСОБА_9, актовий запис № 378.

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-БК № 165715, виданого 11 лютого 2010 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві, ОСОБА_9 померла 10 лютого 2010 року, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 2860.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії 1-БК № 199982 виданого 03 березня 2011 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві, ОСОБА_6 помер 02 березня 2011 року, актовий запис № 3940.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 29 липня 2011 року він звернувся до П’ятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_6.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого 06 грудня 2011 року державним нотаріусом П’ятої київської державної нотаріальної контори, спадкоємцем майна ОСОБА_6 є його двоюрідний брат ОСОБА_2. Спадщина, на яку видано дане свідоцтво складається з 5/6 частин квартири під № 213 в будинку № 27/2 по вулиці Закревського Миколи в місті Києві.

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі наданого 29 липня 2011 року П’ятою київською державною нотаріальною конторою визначено, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про спадкову справу № 51502478, спадкодавцем вказаний ОСОБА_6.

Як вбачається з Витягу КП ОСОБА_2 є власником 5/6 частин квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки виданого 17 грудня 2008 року відділом Держкомзему у Попільнянському районі Житомирської області, вартість земельної ділянки площею 4,0144 га складає 42 739 гривень 00 копійок.

Довідками № 1597 від 29 липня 2011 року та № 1642 від 28 вересня 2011 року виданих КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду ВСП «Індустріал» передбачено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 дійсно були зареєстровані та проживали в ІНФОРМАЦІЯ_4, до дня їх смерті.

Згідно Спадкової справи № 585/2011 щодо майна померлого 02.03.2011 року ОСОБА_6 заведеної П’ятою київською державною нотаріальною конторою, яку почато 29.07.2011 року, ОСОБА_2 29 липня 2011 року звернувся із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_6. 13 жовтня 2011 року П’ятою київською державною нотаріальною конторою видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_6, який помер 02 березня 2011 року, є його двоюрідний брат ОСОБА_2, спадщина складається з: квартири АДРЕСА_2. 06 грудня 2011 року державним нотаріусом П’ятої київської державної нотаріальної контори видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_6, який помер 02 березня 2011 року, є його двоюрідний брат ОСОБА_2, спадщина складається з: 5/6 частин квартири під № 213 в будинку № 27/2 по вулиці Закревського Миколи в місті Києві. 26 лютого 2013 року державним нотаріусом П’ятої київської державної нотаріальної контори видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_6, який помер 02 березня 2011 року, є його брат ОСОБА_2, спадщина складається з: грошових вкладів з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в ПАТ КБ « Надра» ОСОБА_5

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 131 Земельного Кодексу України вказано, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Як вбачається з частини 1 статті 1225 Цивільного Кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до частини 3 Указу Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», право на земельну частку (пай) є об’єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійснені державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування.

Статтями 1216, 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов'язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Частиною першою статті 182 Цивільного Кодексу України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а згідно зі статті 334 того ж Кодексу, право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.

Як вбачається з статті 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності спадкодавця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності. Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.

Відповідно до частини п'ятої статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Як роз’яснено у п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п’ята статті 1268 ЦК України), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом з тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об’єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об’єкт нерухомого майна.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем, в порядку спадкування за законом, права власності на земельну ділянку та на будинок.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22.06.2011 року № 703; статями 121, 125, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтями 182, 328, 334, 386, 392, 1216, 1217, 1218, 1220 - 1223, 1225, 1258, 1261, 1262, 1268-1270, 1297 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Попільнянського району Житомирської області, третя особа: Державна організація П’ята ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 4,0144 га (кадастровий номер 18247818000060000197), яка розташована за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, територія Єрчицької сільської ради, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 02 березня 2011 року.

Визнати за ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на будинок та земельну ділянку загальною площею 0,41 га, які розташовані за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, село Велика Чернявка, вулиця Шевченка, 27, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 02 березня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_20