Ухвала суду № 80440930, 11.03.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5223/16-ц

Провадження № 2/521/114/19

У Х В А Л А

про призначення експертизи

11 березня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Кіліян О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи – Великополовецька сільська рада, Сьома Одеська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та визнання права власності. В своєму уточненому позові позивач посилалася на те, що підпис на заповіті від 28.08.2015р., посвідченому секретарем Великополовецької сільської ради Марченко Г.М., зареєстрованого в реєстрі за № 211, згідно якому ОСОБА_4 заповів все своє майно ОСОБА_1 , виконаний не її вітчимом – ОСОБА_4 а іншою особою, тому просила зокрема визнати його недійсним.

Ухвалами Малиновського районного суду м. Одеси від 13.07.2016р. та від 05.04.2017р. у справі була призначена судова почеркознавча експертиза, однак вона проведена не була у зв`язку з тим, що не було надано необхідних документів.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.11.2018р. за клопотанням представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 було призначено судову почеркознавчу експертизу, виконання якої було доручено Одеській філії Київської незалежної судово-експертної установи.

04.02.2019р. до суду надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи підписів від імені Юрченка І.В. № 0146 від 21.01.2019р., який підписаний експертом ОСОБА_6 .

Не погодившись із цим висновком, представник відповідача вказувала на те, що експерт ОСОБА_6 вказала про наявний у неї статус судового експерта, що підтверджено ЕКК МВС України 06.10.2008 року, ЕКК КНДІСЕ МЮ України 30.03.2011 року зі спеціальності: 1.1. дослідження почерку та підписів; 2.1. дослідження реквізитів документів; 2.3. дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів та стаж експертної роботи з 1993 року.

Більш того, ОСОБА_6 до експертного висновку №0146 від 21.01.2019 року було надано завірену копію свідоцтва про підтвердження кваліфікації судового експерта №475 від 06.10.2008 року. Проте, відповідно до Реєстру атестованих судових експертів вказані ОСОБА_6 свідоцтва від 06.10.2008 року та від 30.03.2011 року визнані недійсними, адже вона припинила свою роботу у складі Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз, про що визначено у вказаному реєстрі.

За таких умов, враховуючи порушення вимог статей 102-105 ЦПК України, вимоги статей 9, 10, 16 Закону України «Про судову експертизу», вимоги Наказу №301/5 висновок №0146 від 21.01.2019 року не є висновком експерта та не може розцінюватися як належний та допустимий доказ з огляду на статті 77, 78 ЦПК України.

Крім того, відповідно до вимог Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. (п.1.5. науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень Наказу від 08.10.1998 року №53/5). Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах (п.1.8 науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень Наказу від 08.10.1998 року №53/5). Однак, ОСОБА_6 в якості вільних зразків підпису дослідила лише 6 документів і то датованих задовго (найменше давністю 11 років, найбільшою - 54 роки) до досліджуваного підпису в заповіті від 28.08.2015 року, що також є порушенням вимог діючого законодавства.

Посилаючись на вищевикладене просила призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, на вирішення якої поставити питання, а саме - чи виконано підпис у заповіті від 28.08.2015р., посвідченого секретарем Великополовецької сільської ради Марченко Г.М., зареєстрованого в реєстрі за №211 в графі «підпис» під словами «Зміст статті 1241, 1254, 1307 Цивільного кодексу України мені роз`яснено секретарем сільської ради та на прохання заповідача заповіт виготовлено за допомогою технічних засобів» ОСОБА_4 чи іншою особою.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача, посилаючись на те, що висновок проведено саме Одеською філією Київської незалежної судово-експертної установи, на ньому міститься печатка установи і він повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, сповіщені належним чином.

Розглянувши заявлене клопотання, вислухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необхідність призначення повторної судової почеркознавчої експертизи з наступних підстав.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.11.2018р. за клопотанням представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 було призначено судову почеркознавчу експертизу, виконання якої було доручено Одеській філії Київської незалежної судово-експертної установи.

Листом Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи від 27.11.2018р. суд було повідомлено про те, що проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи доручено експерту ОСОБА_7 О ОСОБА_8 П., яка має вищу юридичну освіту, кваліфікацію юриста-криміналіста з правом проведення криміналістичних видів судових експертиз та стаж експертної роботи з 1993р., до цього листа було додано посвідчену копію свідоцтва про підтвердження кваліфікації судового експерта №475 від 06.10.2008 року строком дії до 31.12.2013р.

Згідно ч.1 ст.103, ч.ч.1,5 ст.104, ч.1 ст.105 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Призначення експертизи є частиною дослідження обставин по справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з`ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини.

Відповідно до ч.2 ст.113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно вимог статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Згідно вимог статті 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Надаючи висновок №0146 від 21.01.2019 року ОСОБА_6 вказала про наявний у неї статус судового експерта, що підтверджено ЕКК МВС України 06.10.2008 року, ЕКК КНДІСЕ МЮ України 30.03.2011 року з спеціальності: 1.1. дослідження почерку та підписів; 2.1. дослідження реквізитів документів; 2.3. дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів та стаж експертної роботи з 1993 року.

Більш того, ОСОБА_6 до експертного висновку №0146 від 21.01.2019 року було надано завірену копію свідоцтва про підтвердження кваліфікації судового експерта №475 від 06.10.2008 року.

За таких відомостей, ОСОБА_6 проводилося дослідження саме як судовим експертом, про що вона чітко вказала у своєму висновку №0146 від 21.01.2019 року та надала з вказаного приводу копії документів.

Проте, вказані ОСОБА_6 відомості про наявність у неї статусу судового експерта та стаж експертної роботи з 1993 року не відповідають дійсності

За статтею 16 Закону України «Про судову експертизу», метою атестації судового експерта є оцінка професійного рівня фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації їм присвоюється кваліфікація судового експерта з правом проведення певного виду експертизи. За статтею 9 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта державної установи або для проведення діяльності самостійно визначено Наказом Міністерства юстиції від 03.03.2015 року №301/5 «Про затвердження Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів».

Згідно Наказу №301/5 фахівці, які отримали кваліфікацію судового експерта як працівники НДІСЕ та мають намір здійснювати судово-експертну діяльність самостійно, після звільнення зі штату установи за умови наявності експертного стажу в установі до шести років проходять стажування за програмою № 2; за умови наявності стажу експертної роботи в установі від шести років і більше - за програмою № 3 та атестацію в ЦЕКК відповідно до вимог цього Положення (п.5 Розділу IV).

Також визначено порядок проходження стажування фахівців, які припинили судово-експертну діяльність у зв`язку із закінченням строку дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта або свідоцтво яких було анульовано з підстав, визначених підпунктами 1, 5 пункту 14 розділу VI цього Положення, і мають намір підтвердити кваліфікацію судового експерта (п.6 Розділу IV) та порядок отримання кваліфікації судового експерта фахівцями, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (п.7 розділу IV).

Присвоєння кваліфікації судового експерта як фахівцям державних установ так і фахівцям, які не є працівниками державних установ визначено Розділом V Наказу №301/5.

За п.1 Розділу VI Наказу №301/5 1, у разі прийняття комісією рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта особі протягом 10 робочих днів видається свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності або робиться відмітка у Свідоцтві про продовження терміну його дії.

Проте, відповідно до Реєстру атестованих судових експертів вказані ОСОБА_6 свідоцтва від 06.10.2008 року та від 30.03.2011 року визнані недійсними, адже вона припинила свою роботу у складі Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз, про що визначено у вказаному реєстрі.

Свідоцтва експерта як фахівця недержавної установи ОСОБА_6 отримано не було.

За вказаних обставин, використовувати статус експерта з певного виду судових експертиз, посилатися на недійсні свідоцтва у висновку №0146 від 21.01.2019 року, ОСОБА_6 не мала права.

За таких умов, враховуючи порушення вимог статей 102-105 ЦПК України, вимоги статей 9, 10, 16 Закону України «Про судову експертизу», вимоги Наказу №301/5 висновок №0146 від 21.01.2019 року не є висновком експерта та не може розцінюватися як належний та допустимий доказ з огляду на статті 77, 78 ЦПК України.

Крім того, на дослідження було надано заповіт від імені ОСОБА_4 від 28.08.2015р., посвідченого секретарем Великополовецької сільської ради Марченко Г.М., зареєстрованого в реєстрі за №211 та заповіт від імені ОСОБА_4 від 14.07.2014р., що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І., який зареєстрований в реєстрі за №1638 .

Документацію – два примірника заповіту від 28.05.2015 року визнано графічним матеріалом №1. Документацію – два примірники заповіту від 14.07.2014 року визнано графічним матеріалом №2.

У висновку ОСОБА_9 О.П. вказує: «порівнянням графічного матеріалу №1 та графічного матеріалу №2 між собою та зі зразками підпису ОСОБА_4 виявлено розбіжності підписів графічного матеріалу №1 з підписами графічного матеріалу №2 та зразками підпису Юрченка Іллі Васильовича».

У якості вільних зразків підписів ОСОБА_4 було досліджено оригінал договору №990148517 про розрахункове обслуговування операцій фізичних осіб від 27.03.2006 року та додаткової угоди від 27.03.2006 року, додатку №1 від 27.03.2006 року, оригінал приватизаційного платіжного доручення від 15.11.1993 року, форму №1 15.10.2001 року, особиста картка водія від 18.07.1965 року.

Висновками ОСОБА_6 є те, що підпис у заповіті від 28.08.2015 року при порівнянні з вільними зразками підпису не є підписом ОСОБА_4 .

Суд зазначає, що відповідно до вимог Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. (п.1.5. науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень Наказу від 08.10.1998 року №53/5). Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах (п.1.8 науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень Наказу від 08.10.1998 року №53/5).

ОСОБА_6 в якості вільних зразків підпису дослідила лише 6 документів і то датованих задовго (найменше давністю 11 років, найбільшою - 54 роки) до досліджуваного підпису в заповіті від 28.08.2015 року.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що висновок №0146 від 21.01.2019 року Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи, що діє у формі Товариства з обмеженою відповідальністю є неналежним, недопустимим доказом, складеним з суттєвим порушенням вимог діючого законодавства, особою, що має права на виконання судових експертиз, а за своїм змістом – суперечливим та необ`єктивним, а отже відповідно, клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи з приводу встановлення справжності підпису ОСОБА_4 в оспорюваному заповіті.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст.ст.102-105, 113, 252, 352-354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи задовольнити.

Призначити у цивільній справі повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, на вирішення якої поставити питання:

-Чи виконано підпис у заповіті від 28.08.2015р., посвідченого секретарем ОСОБА_10 сільської ради Марченко Г.М., зареєстрованого в реєстрі за №211 в графі «підпис» під словами «Зміст статті 1241, 1254, 1307 Цивільного кодексу України мені роз`яснено секретарем сільської ради та на прохання заповідача заповіт виготовлено за допомогою технічних засобів» ОСОБА_4 чи іншою особою?

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України.

Для проведення повторної судової почеркознавчої експертизи надати матеріали справи №521/5223/16-ц, оригінал заповіту від 28.08.2015р. та інші оригінали документів, які містять підпис Юрченка ОСОБА_11 .В.

Роз`яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Зобов`язати Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України повідомити суд про дату призначення експертизи.

Зобов`язати ОСОБА_1 надати другий примірник заповіту від 28.08.2015р., посвідчений секретарем Великополовецької сільської ради Марченко Г.М., зареєстрований в реєстрі за №211 на проведення експертизи.

Оплату експертизи покласти на ОСОБА_1 .

Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А.Мазун