Рішення № 80439387, 14.03.2019, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 733/10/19

№ 2/733/128/19

Рішення

Іменем України

"14" березня 2019 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі :

головуючого судді Т.В. Карапиш

при секретарі В.Ю. Донченко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, розташовану на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (колишня Іваницька сільська рада Ічнянського району Чернігівської області), надану для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 3,45 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЧН № 021770, виданого 30 серпня 2002 року на підставі розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 23 серпня 2002 року за № 267, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 267, що належала ОСОБА_3, яка померла 16 березня 2018 року. Як спадкоємиця за заповітом своєчасно прийняла спадщину після смерті матері, але не може її належним чином оформити, оскільки втрачений оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку, який би підтверджував право власності померлої на дане спадкове майно. Просить визнати за нею право власності на вищевказане майно в порядку спадкування.

В судове засідання позивачка не з’явилася, але надала суду заяву, в якій просить суд справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій просить суд справу розглядати без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. 12 ЦПК України кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Як встановлено в судовому засіданні 16 березня 2018 року померла мати позивачки ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6), копією свідоцтва про народження (а.с.5), копією паспорта (а.с.4). Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, розташовану на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (колишня Іваницька сільська рада Ічнянського району Чернігівської області), надану для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 3,45 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЧН № 021770, виданого 30 серпня 2002 року на підставі розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 23 серпня 2002 року за № 267, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 267, що належала ОСОБА_3 (а.с.8,10).

18 вересня 2012 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ічнянського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_4, реєстр № 2158, яким заповіла все належне їй майно, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Згідно ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Стаття 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Норми ст. 1233 ЦК України вказують, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті.

Згідно ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права і обов’язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також права і обов’язки, які можуть належати в майбутньому.

Спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 на вищевказану земельну ділянку являється позивачка по справі (а.с.7), яка своєчасно прийняла спадщину, звернувшись до приватного нотаріуса Ічнянського районного нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини (а.с.15).

Крім того, із копії спадкової справи № 152/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3, видно, що із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої звернувся ОСОБА_2, який доводиться спадкодавиці внуком. Батько відповідача і син спадкодавиці – ОСОБА_5 помер 14 вересня 2012 року (а.с.20).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач являється інвалідом І (А) групи, загальне захворювання (а.с.31).

Відповідно до ст. 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Перелік осіб, які мають право на обов’язкову частку, визначену ч. 1 ст. 1241 ЦК України, є вичерпним і не підлягає розширювальному тлумаченню. Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом.

Стаття 1276 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова транмісія).

Тобто право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку трансмісії.

Судом встановлено, що спадкодавиця ОСОБА_3 померла 16 березня 2018 року. Згідно копії спадкової справи син останньої та батько відповідача ОСОБА_5 помер 14 вересня 2012 року, тобто до відкриття спадщини на вищевказане майно. В зв’язку з чим ОСОБА_2 як спадкоємець за правом представлення звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, а тому згідно норм чинного законодавства України права на обов’язкову частку у спадщині не має. Останній має право на частку спадкового майна, що належало ОСОБА_3, як спадкоємець за законом, але в зв’язку з тим, що є спадкоємець за заповітом - ОСОБА_1, то все належне спадкодавиці майно згідно заповіту, складеного ОСОБА_3, переходить до ОСОБА_1

Відповідно до ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

ОСОБА_1, як спадкоємиця за заповітом, своєчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, звернувшись із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ічнянського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.15), що підтверджується копією спадкової справи № 152/2018 (а.с.14-20), на даний час користується та розпоряджається спадковим майном, але юридично не може оформити свої спадкові права, оскільки втрачений оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку, який би підтверджував право власності померлої на дане спадкове майно, тому суд вважає, що позивачка правомірно набула право власності на земельну ділянку, в зв’язку з чим за нею слід визнати право власності на дане майно в порядку спадкування.

Керуючись ст. ст. 4,19,76,81, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 328, 392,1225, 1235, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, розташовану на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (колишня Іваницька сільська рада Ічнянського району Чернігівської області), надану для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 3,45 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЧН № 021770, виданого 30 серпня 2002 року на підставі розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 23 серпня 2002 року за № 267, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 267, що належала ОСОБА_3, яка померла 16 березня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т. В. Карапиш